Сторінка
2

Міжнародні фінансові інституції МВФ: проблеми створення і діяльності

разом з країнами ЄС мають близько 44 % голосів у МВФ, а 56 % належить іншим країнам, які складають 86 % від загальної кількості членів Міжнародного валютного фонду.

Протягом майже півстолітнього функціонування Міжнародний валютний фонд виявив неабияку гнучкість і високу пристосовність до мінливих умов розвитку міжнародних валютних відносин. Так, МВФ успішно забезпечував функціонування Бреттон-Вудської сис­теми, яка проіснувала до початку 70-х років, відігравши значну роль у зміцненні зовнішньоекономічних і валютно-фінансових зв'язків у світовому господарстві. Фонд вчасно відреагував на зміни у світовій господарській системі, обґрунтувавши основні принципи нової Кінгстонської валютної системи, став засновником нової міжнарод­ної грошової одиниці — СДР.

Отже, МВФ створив сприятливі можливості для післявоєнного зростання і збалансованості міжнародної торгівлі, поліпшення еко­номічних умов господарювання в окремих країнах та стабілізації світового господарства в цілому.

Таблиця 9.2. Країни — члени МВФ з найбільшими квотами

До речі, Радянський Союз свого часу був досить активним учас­ником розробки Статуту МВФ. Причини зацікавленості СРСР по­лягали в тому, що МВФ створювався як інститут повоєнного еконо­мічного та валютно-фінансового співробітництва, яке мало активно сприяти швидкому вирішенню таких надзвичайно важливих фінан­сово-економічних проблем, як репарації, заборгованість між союзни­ками, проведення демобілізації, перехід економіки на "мирні рейки" та її наступний розвиток. Саме членство СРСР у МВФ і вирішення з його допомогою названих та інших проблем дало б змогу прискори­ти та полегшити відбудову народного господарства в Радянському Союзі, прискорити соціально-економічний прогрес.