Сторінка
1

Гроші як основа фінансових ресурсів. Закони грошового обігу та основні тенденції його динаміки

Закони грошового обігу та основні тенденції його динаміки

Зарубіжна фінансова наука трактує фінанси досить широко: де існують товар і гроші, там е і фінанси. І це не випадково, адже термін "фінанси" походить від середньовічного латинського терміна financia, що означає обов'язкову сплату грошей.

Отже, обов'язковою ознакою участі фінансів у економічному житті є гроші. Без використання грошей у процесах виробництва, у виконан­ні державою своїх функцій, у тому числі й зовнішньоекономічних, не було б і фінансів. Усі процеси економічного життя, де беруть участь фінанси, мають грошове вираження, тобто оцінку в грошовій формі.

Гроші — це економічна категорія, що означає особливий, специфіч­ний товар, який відіграє роль загального еквівалента, рівноцінності, тобто форму вартості всіх інших товарів. У господарській практиці назву грошей можуть мати одиниці рахунку, в яких визначені ціни на товари; написи на банківських рахунках; кошти, витрачені на придбання цінних паперів; боргові зобов'язання, що використовують­ся для платежів; національні грошові знаки; іноземна валюта тощо.

Грошовий обіг — це рух грошей у процесі товарного обороту, надання послуг, погашення боргових зобов'язань тощо.

У зв'язку з цим виникає запитання: а яка саме кількість грошей необхідна на ринку в певний час для безперебійного забезпечення товарного обороту?

На це запитання в найбільш загальному плані дає відповідь від­критий К. Марксом закон грошового обігу, згідно з яким кількість грошей визначається відношенням суми цін товарів до числа обо­ротів однойменної грошової одиниці з урахуванням додаткових факторів — проданих у кредит товарів, суми взаємопогашених пла­тежів та платежів, для яких настав строк виплати, а також маючи на увазі суму повторного обігу, де одні й ті самі гроші функціонують то як засоби обігу, то як засоби платежу. Закон грошового обігу діє там, де є товарне виробництво, товарний і грошовий обіг, а також за умов різних грошових систем. Він виражає одну з головних умов підтри­мування ринкової рівноваги, надання стійкості купівельній спро­можності грошей. Виконання вимог цього закону особливо актуальне нині, коли відійшов в історію безпосередній зв'язок грошей із золо­том, і маса грошових знаків, що перебувають в обігу, має купівельну спроможність та суспільну значущість настільки, наскільки за ними стоять реальні, визнані суспільством якісні товари. Недотримання вимог закону грошового обігу, як переконує практика, може призвес­ти до появи в економіці країни значних елементів натуральних гос­подарських зв'язків між виробниками і споживачами продукції та, зрештою, навіть до витіснення з господарського механізму еко­номічних методів господарювання або ж до їх значного послаблення.

формою організації грошового обігу, що встановлюється, як пра­вило, державним законодавством певної країни, є грошова систе­ма. Вона охоплює:

• товар, що відіграє роль загального еквівалента;

• грошову одиницю — масштаб цін;

• засоби обігу та засоби платежу (металеві, паперові, кредитні

та електронні гроші);

• порядок карбування монет і порядок випуску в обіг паперо­вих грошей;

• форми й умови безготівкового платіжного обороту та обігу

кредитних грошей;

• порядок обміну національної валюти на іноземні, а також фіксо­ваний державою валютний курс.

Формування грошових систем розпочалося ще в період розкла­ду первіснообщинного ладу, певною мірою як завершення тривалого процесу розвитку форм вартості товару. Так, уже Київська Русь мала порівняно розвинуту грошову систему, а карбування монет тут почало­ся навіть раніше, ніж у деяких великих європейських державах — у Х—ХІ ст. Це ще один із незаперечних доказів значної ролі держави наших предків в економічному та політичному житті на той період. Пізніше, наприклад. Новгородська область платила за часів Ярослава 300 гривень данини, в XI ст. — 2500; татарам давали 2000 гривень сріблом. Із давньоруської грошово-вагової системи взяла початок московська грошова система, за якої з гривні (внаслідок поділу її на кілька частин) виникає рубль, згадуваний в історичних документах на початку XIV ст. Так, Дмитрій Донський у 1371 p. викупив із татарського полону сина тверського князя за 10 тис. рублів сріблом.

Виникнення централізованої Російської держави вимагало водно­час формування єдиної грошової системи.

У всіх країнах з перетворенням суспільного виробництва на товар­не, а натурального господарства на товарно-грошове, виникає об'єктив­на необхідність значно спростити та стандартизувати форми й сис­теми грошового обігу. Починається створення єдиної централізова­ної регламентації грошового обороту, загальнодержавного фінансо­вого апарату, централізованого банку та металевого фонду, що нале­жить державі або надійно контролюється нею. Саме таку грошову систему створює буржуазна держава, а процес завершення й остаточ­ного формування грошових систем закінчується в XVI—XVII ст. зі становленням та утвердженням розвинутих товарно-грошових відно­син і товарного виробництва, а також із запровадженням національ­них грошових одиниць. Так, у 1694 p. був введений в обіг англій­ський фунт стерлінгів — одна з найстаріших, найповажніших і в недалекому минулому найсильніших грошових одиниць світу. У 1785 p. в США був прийнятий закон про запровадження долара — нинішньої основної валюти світу. У 1795 p. було введено французький франк; 1830 — бельгійський франк; у 1875 — югославський динар;

1885 — єгипетський фунт; 1895 — гонконгівський долар і т. ін.

На перший погляд складається враження, що грошовий обіг відіграє важливішу роль, ніж обіг товарів, що гроші приводять това­ри в рух. Насправді ж навпаки — саме обіг товарів є основою грошо­вого обігу, адже зміни в товарному обороті, пов'язані головним чи­ном з умовами і масштабами виробництва, зумовлюють і відповідні зміни в характері та масштабах грошового обігу.

Отже, суть закону грошового обігу полягає в тому, що в обігу на певний відрізок часу має перебувати грошей не більше, ніж це потрібно для оплати реально існуючих товарів і послуг за цінами, що склалися на даний момент. Цей закон ще може бути виражений так: якщо дано вартість товарів і середню швидкість їх метаморфоз, то кількість золота, що перебуває в обігу, залежить від його власної вартості. Крім такого вираження закону грошового обігу, є більш специфічні закони обігу металевих та паперових грошей, до аналізу яких ми переходимо.

Як показує багатовіковий досвід, є дуже багато грошових систем і державних форм регулювання грошового обігу. Найголовніші з них такі:

• система металевого обігу (грошовий товар функціонує в мо­нетній формі);

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4 


Інші реферати на тему «Фінанси»: