Сторінка
4

Гроші як основа фінансових ресурсів. Закони грошового обігу та основні тенденції його динаміки

Характерний для сьогодення процес демонетизації золота з активним його вилученням з обігу та перетворенням у звичайний товар супроводжується значним поворотом у політиці багатьох країн відносно імпорту цього благородного металу. Якщо раніше золото намагалися закупити та навіть неофіційно стимулювався його кон­трабандний імпорт, при жорстких мірах покарання за неофіційний вивіз цього металу, то з часом політика країн світу, особливо високо-розвинених, відносно імпорту різко змінилася на відвертий протек­ціонізм, спрямований на захист внутрішнього ринку від чужого зо­лота. Більше того, на аукціонах, що відбулися в США до 1980 p., ця країна розпродала його великі партії. Так було продемонстровано ставлення до золота як до звичайного товару. Ряд країн, що посіда­ють значне місце у світовій економіці, мають досить скромні запаси золота. У Японії, наприклад, золотий запас значно менший, ніж у Бельгії, Нідерландах чи Італії.

Однак було б неправильно зовсім не враховувати значення золо­та в забезпеченні грошей. Воно продовжує використовуватись у цій ролі, але вже в іншій якості, ніж у попередні періоди, а саме — як стратегічний товар. По-перше, держава, реалізуючи вироби із золота на внутрішньому ринку, тим самим задовольняє певну частину пла­тоспроможного попиту. По-друге, валюта, одержана за рахунок екс­порту золота, використовується для закупівлі на зовнішніх ринках необхідних товарів. Золото як експортний товар відрізняється від інших товарів, оскільки є стратегічним резервом держави і виво­зиться на зовнішній ринок у тих крайніх випадках, коли замало можливостей для експорту інших товарів. Це явище було особливо характерне для колишнього СРСР в останні роки його існування, коли за відсутності реальної програми перебудови тодішній глава держави М.С. Горбачов підтримував існування агонізуючого режи­му активним розпродажем за кордоном колосальних золотих за­пасів колишнього СРСР, який займав друге місце у світі з видобутку цього благородного металу.

Щоб застрахувати економіки своїх країн на майбутнє, деякі до­сить розвинені держави (наприклад Південна Корея, Тайвань) останніми роками почали різко збільшувати золоті запаси. Такий підхід характерний і для центральних банків інших країн, що продовжують вкладати свої капітали в золото. Загалом понад третини виробленого у світі золота знаходиться в державних резервах. Близько 70 % валют­них резервів США становить золото (більш як 8 тис. т), Франції — 65 % (3,2 тис. т), Швейцарії, Італії і Нідерландів — понад 50 %.

Література

1. Бланк И. А. Стратегия и тактика управления финансами. — К., 1996.

2. Бланк И. А. Основы финансового менеджмента. — К.: Ника–Центр, Эльга, 1999.

3. Бланк И. А. Управление прибылью. — К.: Ника–Центр, Эльга, 1999.

4. Брігхем Е. Ф. Основи фінансового менеджменту. — К., 1997.

5. Беркар Коласс. Управление финансовой деятельностью предприятия. — М.: Финансы, 1997.

6. Василик О. Д. Державні фінанси України: Навч. посібник. — К.: Вища шк., 1997.

7. Джеймс Ван Хорн. Основы управления финансами. — М.: Финансы и статистика, 1996.

8. Ефимова О. В. Финансовый анализ. — М., 1996.

9. Ковалева А. М. Финансы в управлении предприятием. — М.: Финансы и статистика, 1995.