Сторінка
1

Етикет – правила поведінки

З найдавніших часів люди були вимушені дотримуватися певних правил і норм поведінки для того, щоб полегшити собі життя. Без цих правил не можна було вижити навіть в первіснообщинному суспільстві. Тому можна сказати, що етикет як зведення певних правил поведінки з'явився одночасно з виникненням первісного людського суспільства як необхідна умова його існування.

Трохи пізніше, коли суспільство перейшло на новий етап свого розвитку, норми етикету виділилися в самостійні правила і стали фіксуватися письмово. Правда, це були не спеціальні зведення правил, а різні згадки про них в художніх творах.

Вже в стародавніх єгипетських, римських рукописах, гомерівській "Одіссеї" мовиться про правила поведінки людей в різних життєвих ситуаціях. В цей час були строго регламентовані взаємостосунки вищих і нижчих станів, панів і рабів, старших і молодших, чоловіків і жінок.

У стародавніх шумерських літературних текстах були викладені перші правила поведінки, які, на думку шумерів, були заповідані людині богами, тому їх необхідно неухильно виконувати.

У древньоскандинавському пам'ятнику літератури "Едде" містяться не тільки докладний опис поведінки за столом, а й правила виголошення тостів.

Про культуру поведінки за столом згадує в своєму творі "Мистецтво любити" давньоримський поет Овідій.

Етикет поділяється на:

Загальногромадянський етикет — сума традицій, умовностей і правил, які дотримуються в суспільстві приватними особами у відношенні один одного.

Дипломатичний етикет — специфічна форма поведінки дипломатів або інших офіційних осіб, що представляють ту або іншу країну на різних офіційних заходах: прийомах і презентаціях, зустрічах делегацій, переговорах під час візитів і укладенні договорів, а також форма їх спілкування один з одним.

Придворний етикет суворо дотримується як встановлений порядок і форма поводження при дворах монархів, проте зберігається тільки в монархічних країнах.

Зведення загальноприйнятих в армії кожної країни правил, норм і манери поведінки військовослужбовців у всіх сферах життя і діяльності — це військовий етикет.

Перше свідчення появи дипломатичного етикету — письмовий договір про мир, вигравійований на срібній пластинці, який був укладений єгипетським фараоном Рамзесом Другим і хеттським царем Хаттушилем Третім в 1278 р. Не дивлячись на те, що єгиптяни програли війну, Хаттушилю Третьому було вигідно мати в особі Єгипту свого союзника, тому він підписує мирний договір.

Учень №2 (Капітан команди «Скромність»)

Основи світського етикету були закладені в Італії, оскільки саме в цій країні, починаючи з XIV століття, правила поведінки стали суворо регламентуватися. Багато в чому це було викликано початком епохи Відродження і напряму пов'язаного з ним повсюдного розквіту науки і мистецтва. З цієї країни етикет розповсюдився в інші країни: Францію, Німеччину, Англію.

Зі вступом на французький престол короля Людовика XIV розвиток етикету у Франції досяг свого апогею.

На одному з прийомів Короля-сонця - кожному гостю подали картку з переліком деяких правил, на дотриманні яких наполягав король. Від слова “картка” – французькою “етикетка” – і отримав свою назву етикет

Існувало два основні напрями розвитку етикету:

Європейський - регламентував лише те, що із тих або інших причин заборонялося, вважалося неприпустимим для культурної людини.

Східний етикет набагато більше прагне до ритуальності, не допускає ніяких відхилень від загальноприйнятихнорм.

В європейській історії розрізняють два типи людських культур — "культуру сорому" і "культуру вини",які мають протилежні критерії оцінки поведінки людини.

У "культурі сорому" ці оцінки мають зовнішній характер — схвалення або осуд, наслідування кращих або суперництво.

У "культурі вини" на перший план виступає внутрішня система цінностей — "суд совісті".

Почуття внутрішньої гріховності, властиве християнству, не було притаманне грекам. Але їм були надзвичайно властиві почуття сорому перед співгромадянами, страх показатися нерозумним або смішним. Ці найважливіші мотиви багато в чому визначали поведінку стародавнього грека в суспільстві. З другого боку, античній людині було властиве прагнення до першості, до того, щоб стати кращим серед багатьох.

Учень №3 (Капітан команди «Тактовність»)

Важливу роль в розвитку європейської культури аж до теперішнього часу зіграв кодекс лицарства. Середньовічне суспільство всіляко прагнуло підтримати лицарський ідеал в повсякденному житті.

Часто ми вживаємо вираз "лицарська поведінка", "він — справжній лицар" і т.д. Що це значить?

Лицарі середньовіччя були в чомусь схожі на гомерівських героїв: невпинне прагнення до вищості і слави, першочергове значення хоробрості, необхідної для захисту своєї честі, яка виміряється кількістю переможених ворогів і подоланих небезпек, обов'язкова щедрість, постійне звернення до категорій сорому і честі.

Лицар повинен був берегти безумовну вірність своїм зобов'язанням по відношенню до рівних собі; даючи клятву, не порушувати її ні за яких обставин.

Коли під час битви при Креси французькі рицарі, що прискакали до короля з важливим бойовим донесенням, не знайшли в себе сміливості першими звернутися до короля, оскільки тільки він мав таке право по відношенню до своїх підданих. Коли ж король звернувся до них, рицарі довгий час сперечалися, поступаючи один одному почесне право доповісти королю. Ніхто не думав, що відбувається на полі брані і про те, що гаяння часу може фатально відбитися на ході битви.

Спадкоємцями рицарських традицій вважали себе джентльмени і дворяни.

В сучасному словнику іноземних слів можна прочитати: Джентльмен —"цілком порядна людина", тобто людина, яка строго слідує світським правилам поведінки.

Джентльмена відрізняють небагатослівність і недовіра до занадто емоційних оцінок.

Тактовність, неухильне виконання узятих на себе зобов'язань, готовність прийти на допомогу — ось характерні риси джентльмена.

Вимоги сучасного етикету складалися протягом багатьох століть історії цивілізації, це результат досвіду багатьох поколінь. Правила, які виробило людство, є міжнародними і в цілому єдині у всіх країнах, хоча мають і свої особливості залежно від національних і історичних традицій і законів сповіданої релігії.

Загальноприйнятий етикет допомагає в спілкуванні людям різного рівня, які належать до різних соціальних груп. При цьому вони використовують готові форми комунікації.

Норми спілкування повинні бути засвоєними з раннього дитинства, тому етикет входить в культуру виховання молодих людей.

етикет поведінка моральний норма

Вчитель:

Дайте відповідь на питання

Чому чоловік повинен йти по вулиці зліва від жінки?

Правильна відповідь

Двісті-триста років тому чоловіки мали за правило носити на лівому боці зброю – шаблю, шпагу або кинджал. Щоб ця зброя не зачіпала жінку, якщо вона поряд, становилися зліва від неї. Тепер така перешкода при прогулянці з дамою можлива лише серед військових. Але звичай зберігся для всіх.