Сторінка
6

Культура мислення молодших школярів

Саме тут слід переконати дітей, що світ сповнений таємниць і загадок, які вони можуть розкрити власними силами.

Перший крок – навчальні ігри

У початковій школі основним у навчанні є розвиток мислення. ТРВЗ в молодших класах спрямована на розвиток творчої уяви, системного мислення, прийомів фантазування. Без цього неможливо надалі перейти до розв’язання винахідницьких задач вищого рівня.

На уроках доцільно використовувати різні навчальні ігри, які пізніше допоможуть перейти до серйозного системно-функціонального аналізу.

Так, наприклад, на уроках української мови під час вивчення теми «Слова-дії» можна використовувати гру «Відгадай, хто я», спрямовану на розвиток системного мислення. З одного боку реалізується навчальна мета уроку, з іншого – відбувається розвиток дуже важливих психологічних процесів. Учитель загадує предмет або об’єкт і за 3 – 4-ма функціями діти повинні відгадати, хто або що це.

Я вмію стрибати, котитися, лежати. (М’яч)

Я вмію літати, дзижчати, жалити, збирати мед. (Бджола.)

Я вмію малювати, писати, креслити. (Олівець)

Під час вивчення теми «Слова-ознаки» дуже ефективною виявилася гра на відстежування вимірювань властивостей і функцій об’єктів у часі. Навчальна мета: ознайомити з прикметниками. Розвивальна: вправляти дітей в умінні помічати залежність прояву різних властивостей одного і того ж об’єкта від стадії розвитку, відстежувати зміну об’єктів у часі. Учитель вводить у гру «системний оператор» з ТРВЗ, називає об’єкт або показує його зображення, а діти перераховують його властивості у минулому часі.

Наприклад, яблуко.

було (зелене, кисле, терпке);

зараз (червоне, солодке, соковите);

буде (сухе, зморщене, червиве).

Людина:

була (маленькою, пухкою, нетямущою);

зараз (доросла, красива, розумна);

буде (стара, зморшкувата, беззуба, мудра).

Папір:

був (дерев’яний, шорсткий, сухий, брудний);

зараз (гладкий, чистий, тонкий, білий);

буде (списаний, пом’ятий, картон).

Цю роботу можна продовжити на уроках літератури, але на вищому рівні, під час створення загадок, де діти вже самі творчо працюють. Можна виділити як систему два об’єкта із схожими функціями чи властивостями. Ці функції перераховуються і відбираються однакові.

літає гуде

дзижчить літає

повзає перевозить

гризе рухається

Літає, гуде, та не літак. (Жук.)

Стрибає, скаче, та не м’яч. (Заєць.)

Кожний новий крок наближує нас до досконалішого результату, до можливості проявити себе творчо, аналізувати і синтезувати, класифікувати, об’єднувати, на перший погляд, абсолютно несумісні поняття та об’єкти. Рівень завдань ускладнюється:

додаємо визначення поняттям;

порівнюємо об’єкти між собою;

придумуємо самі.

Усі завдання з часом трансформуються в більш докладний аналіз. На уроках літературного читання під час вивчення розділу «Усна народна творчість» ми з учнями вчилися придумувати лічилки, скоромовки, потішки, дражнили та інші малі жанри фольклору.

Наприклад, за систему ми брали скоромовку. Збудувавши таку схему, виділивши основні функції і властивості, діти змогли придумувати скоромовки. Ми вибирали «важкий звук» і за схемою над ним працювали.

Такі ігри можна проводити на уроках математики, ознайомлення з навколишнім світом, читання, української та англійської мов. Застосування цих видів роботи безмежне, головне – зрозуміти самому, для чого це робиться, де можна використовувати отримані знання і як вони сприяють розвитку творчості.

Працювати з дітьми важко. Удвічі важче працювати по-новому, не маючи достатньої методичної літератури, дидактичного матеріалу. Але це дуже цікаво і дуже потрібно. Адже так ми вирощуємо нове покоління людей, що мислить нестандартно і творчо. Згадайте притчу про тигра.

Культура мислення молодшого школяра як організаційно-методичний інструментарій навчально-виховного процесу

Технологія формування культури мислення молодшого школяра – це динамічна система, що охоплює всі ланки навчально-виховного процесу: мету, зміст, форми, засоби і спрямована на те, аби учні набули міцних знань у вигляді гнучких систем, придатних для застосування у різних навчальних та життєвих ситуаціях, розвиток пізнавальних інтересів, інтелектуально-творчих та комунікативних умінь, виховання емоційних і вольових якостей. Зміст феномена «культура мислення молодшого школяра» ми прагнули розкрити у статті «Дисципліна розуму – складова мистецтва мислення молодшого школяра» (ж. «Початкова школа», № 4, 2007 р.). Мікроелементом технології формування культури мислення молодшого школяра або основною технологічною одиницею, яка пронизує концептуальну, змістову, процесуальну та діагностичну основи технології, а отже, кожний компонент навчально-виховного процесу, є ситуація розмірковування. Кожен урок має відбуватись як урок мислення-спілкування, де істина постає як суперечка про істину, тобто як діалог. Саме такий діалог, що призводить до певного «відкриття», до знаходження раціонального рішення, зародження оригінальної ідеї, точки зору є освітній простір ситуації розмірковування.

Учитель – організатор ситуації розмірковування. У даному ракурсі роботу вчителя можна розглядати у двох напрямках.

Перший. Учитель може сам з допомогою учнів вести розмірковування. Поставивши проблему, він розкриває шляхи її вирішення і розмірковує разом з учнями: демонструє дітям шлях наукового мислення, вибудовуючи логіку переконання через постановку тези, добір аргументів та побудову демонстрації (певні висновки – нові знання); через постановку проблемних питань привертає увагу дітей до усвідомленого пошуку істини, роблячи учнів співучасниками наукового пошуку.

Другий. Роль учителя – мінімальна. Він дає змогу учням самостійно шукати шляхи вирішення проблеми. Але вчитель не займає пасивної позиції. Він (за необхідності) непомітно для учнів спрямовує їхню думку, ставлячи евристичні запитання: де?, коли?, як?, звідки?, чим?, чому? тощо. Вчить дітей ставити такі запитання собі та іншим.

Опишемо види навчальних проблем, під час вирішення яких може виникнути ситуація розмірковування.

Вивчення нового матеріалу, в результаті якого дитина має

«відкрити» нове правило, закономірність, певну властивість тощо. Ситуація розмірковування виникає тоді, коли усвідомлюється дітьми невідповідність між наявним рівнем знань та новими вимогами.

2. Робота над завданнями комбінованого характеру – завданнями, для розв’язання яких учневі треба використати знання з кількох, різних у часі вивчення тем (розділів) чинної державної програми з математики, української мови, природознавства для початкової школи. Ситуація розмірковування виникає тоді, коли учні стикаються з новими практичними умовами використання наявних знань. Методика роботи над комбінованими завданнями на уроках математики та української мови розкрита у навчальних посібниках «Навчально-творча діяльність молодших школярів на уроках математики» та «Як навчити дитину мистецтва мислення». Зазначені посібники вийшли друком у видавництві «Початкова школа» у 2005 та 2006 роках.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 


Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»: