Сторінка
12
З культури людина черпає знання, використовуючи їх для рішення різних завдань; уявлення про цінності і ідеали, які визначають її відношення до цих завдань; і, нарешті, навички, прийоми, правила мислення, що допомагають вирішувати ці завдання.
За допомогою методу самоконтролю можна відстежити та проаналізувати динаміку розвитку контрольно-корекційного компонента пізнавальної сфери культури мислення молодшого школяра. Пропонуючи учням оцінити свою відповідь, проаналізувати та оцінити відповідь інших учнів, учитель шляхом спостереження діагностує вміння дитини віднаходити помилки, усвідомлювати та прогнозувати шляхи їх виправлення.
Кінцевим результатом щодо навчання у початковій школі має бути досягнення високого рівня розвитку культури мислення молодшого школяра. А це, в свою чергу, означає що початкова ланка освіти – перший крок до життєвого успіху особистості. Рушійною силою успіху на життєвому шляху особистості є внутрішня потреба, яка спрямована на те, щоб найповніше задовольнити свої інтелектуальні і духовні потреби, матеріальні запити,а також, що дуже важливо, ефективно самореалізовуватися, стверджуючись у процесі роботи як у власних очах, так і в очах однолітків. Саме внутрішня потреба у досягненнях є визначальним показником високого рівня розвитку культури мислення молодшого школяра. Високий рівень розвитку культури мислення допомагатиме дитині жити у світі, який постійно розширюється в процесі дорослішання, без батьківської опіки, а це сприятиме творчим навчальним досягненням у школі другого і третього ступенів, розвитку схильності до винахідливості, а потім і до перетворення соціального середовища.
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Методика застосування наочних засобів навчання у шкільному курсі фізичної географії
Аналіз ідей батьківської педагогіки В. Сухомлинського
Використання засобів педагогічного малювання у процесі удосконалення навичок образотворчої діяльності молодших школярів
Формування у другокласників умінь розв’язувати складені задачі
Соціально-педагогічна технологія розвитку комунікативності дітей-сиріт, які потрапляють до притулку
