Сторінка
4

Методика початкового навчання гри в баскетбол учнів молодшого шкільного віку

Значне місце в навчанні займає не лише розвиток фізичних і моральних якостей, але і формування спеціальних умінь і навичок, якими учні повинні володіти значною мірою. Учні які повинні навчитися раціонально користуватися набутими навичками, спираючись на знання і вміння. У цьому суть процесу навчання.

Освоєння рухових навичок передбачає такий ступінь володіння рухами, коли управління ними здійснюється автоматизовано. Як відомо, в основі навику лежить система закріплених зв'язків, для утворення яких необхідно багаторазове повторення їх у певних умовах. Однак ступінь цих зв'язків повинна забезпечити можливість вільного варіювання елементами руху.

Навчання технічного прийому та індивідуальним тактичним діям має йти паралельно. На початку техніку вивчають роздільно за прийомами. Надалі ізольовані прийоми об'єднують в ігрові дії, до яких можуть входити два і більше різних прийомів. Прийоми техніки нападу вивчають раніше, ніж прийоми захисту.

У процесі формування рухового навику виділяють самостійні стадії, яким відповідає той чи інший етап навчання.

Прийнято виділяти 3 стадії:

1. формування початкового уміння, коли учень опанує основами руху, його структурою;

2. уточнення системи рухів;

3. вдосконалення навички.

Особливо важлива на кожній стадії послідовність постановки педагогічних завдань, необхідно, щоб, перш за все:

- освоїли вихідне положення, з якого виконується рух;

- знали, які частини тіла беруть участь у цих рухах, і які їхні напрямки, амплітуда, узгодженість в часі і в просторі;

- виконували рух за оптимальними амплітудами в зручному темпі;

- зберігали точну структуру руху і освоїли його деталі;

- приступили до вдосконалення рухів.

При вивченні поєднань прийомів основну увагу приділяють зв'язкам, якщо прийоми поєднуються за принципом ланцюжка, коли один прийом слідує за іншим. У зв'язці вивчають перехід від одного прийому до іншого, де видозмінюються кінцеві рухи попереднього прийому та початку наступного.

При оволодінні руховими діями, в яких поєднуються прийоми не послідовно, а одночасно, коли один стає фоном іншого (наприклад, передача м'яча під час бігу), вивчають узгодженість розучені раніше за фазами рухи, часто для цього використовують підвідні вправи.

При освоєнні тактики гри ставлять цілі:

- Навчити доцільному використанню вивчених прийомів і взаємодії з іншими гравцями в залежності від обстановки;

- Навчити вмінню створювати найбільш вигідні ситуації для іншого гравця, що дозволяють йому діяти більш ефективно.

Вивчаючи будь-який прийом техніки або тактичну взаємодію, необхідно послідовно переходити від одних педагогічних завдань до інших, ґрунтуючись на фізіологічній природі формування рухових навичок.

Ознайомлення з прийомом починається зі створення уявлення про нього. Учні які тренуються повинні мати перед собою зразок, який потрібно відтворити. Для цього їм потрібно не тільки повідомити відомості про прийом, про його місце і значення в грі, але і дати можливість отримати перші рухові відчуття, що виникають при виконанні рухів. У завдання навчання на даному етапі входить:

- виявлення знань учня про предмет який вивчається, а також відчуттів, які є в його руховому досвіді;

- повідомлення попередніх відомостей про прийом який вивчається - його місце і значення в грі, основне призначення і найбільш ефективне застосування і т.п.;

- створення зорового і рухового уявлення про правильні рухи і їх послідовність.

Ці завдання вирішуються за допомогою наочного і словесного методів та самостійного виконання вправ. У залежності від досліджуваного матеріалу і завдань навчання можна використовувати, схеми, фото, відеомагнітофони запису, тощо. Основна увага в навчанні молодших школярів гри в баскетбол направлена на виховання усвідомленого сприйняття і виконання рухових дій, на формування чіткості при виконанні найбільш істотних елементів руху.

У тих випадках, коли елементи рухів, вправи з м'ячем виконуються дітьми невпевнено або дається в новій комбінації, доцільно показати і пояснити їх, з огляду на руховий досвід дітей, можна показ проводити одночасно з поясненням. Час від часу потрібно повертатися до показу добре відомих вправ, тому що для вдосконалення руху необхідна точність, чіткість виконання кожного елемента.

Таким чином, у міру освоєння рухів доцільно варіювати поєднання наочних та словесних методів навчання, давати показ всієї вправи з поясненням; частковий показ з поясненням; опис вправи без показу; установку на уявне відтворення вправи і його опис дітьми, потім показ всієї вправи з поясненням окремих сторін. Необхідно також ознайомити дітей з правилами гри, технікою гри.

Після розгляду проблем навчання молодших школярів гри в баскетбол, спеціальних занять, вправ по підготовці дітей до навчання гри можна переходити до розгляду умов навчання гри у другому розділі.

Використання ігрового методу як умова навчання гри в баскетбол

Гра поряд із працею й навчанням - один з основних видів діяльності людини. Гру як метод навчання, передачі досвіду старших поколінь молодшим люди використовували в давнину. У сучасній школі для активізації та інтенсифікації навчального процесу використовують ігри.

З раннього дитинства гра є основним видом діяльності в молодшому шкільному віці, діти ще не виросли з гри; хоча основною їх діяльністю стає навчання. Для них характерна яскравість і безпосередність сприйняття, легкість входження в образи, діти легко втягуються в будь-яку діяльність, особливо ігрову, самостійно організовуються в групову гру, продовжують ігри з предметами.

Важливо враховувати це прагнення дітей до гри і використовувати при навчанні на уроках фізичної культури. При навчанні баскетболу молодших школярів обов'язково має бути присутня гра.

В рольових іграх і емпатія, і рефлексія також є найважливішими характеристиками, що визначають успішність ігрового процесу. Це важливо при навчанні грі в баскетбол. Перебуваючи в уявній ролі, необхідно відчувати рольові переживання напарника, що сприятливо позначається на команді грає згуртовано. Найбільш виразно особливості стратегії поведінки виявляються у цих іграх, партнери повинні одночасно орієнтуватися і в реальних і в ігрових взаєминах.

Організовуючи сюжетні ігри в дитячому колективі, педагог має можливість впливати на реальні взаємини в ігровій групі дітей через їх ігрові взаємовідносини шляхом продуманого розподілу між дітьми ігрових ролей.

Ігрова форма проведення заняття є основною методикою навчання молодших школярів гри в баскетбол. Заняття повинно проходити як цікава гра. Не можна допускати монотонності, нудьги. Самі рухи повинні доставляти дитині задоволення, тому важливо, щоб заняття містило цікаві для дітей рухові завдання, ігрові образи. У педагогічній практиці найбільш поширені види занять, в яких ігри та вправи поєднуються. Заняття з навчання гри в баскетбол відрізняються різноманітністю форм проведення. На початковому етапі навчання іноді доцільно застосовувати вільні дії і улюблені ігри дітей (з м'ячем), користуючись наявним різноманітним обладнанням на майданчику. Можна запропонувати наступні ігри: «За м'ячем», «Спіймай м'яч», «Кого назвали, той ловить м'яч», «Боротьба за м'яч», «У кого менше м'ячів», «М'яч направляючому», «М'яч у повітрі», «Передав - сідай »,« Перестрілка ».