Сторінка
1
На сучасному етапі розвитку суспільства відбуваються значні зміни, як у соціально-економічній, так і культурній сферах життя України. У зв’язку з цим Державною національною програмою “Освіта (Україна ХХІ століття)” пріоритетними визначено гуманізацію та гуманітаризацію системи освіти, що має сприяти вихованню й розвитку духовної культури підростаючого покоління. У реалізації цієї мети значна роль належить естетичному вихованню, спрямованому на формування в особистості естетичної культури.
У зв’язку з цим набувають важливого значення дослідження, які сприяють ефективному вирішенню завдань гуманітаризації освіти. Одним з напрямів таких досліджень є формування естетичного світосприйняття підлітків у процесі навчання. Формування естетичного світосприйняття як складової частини світогляду людини має забезпечити цілісний розвиток когнітивної, емоційно-ціннісної та поведінкової сфер особистості підлітка.
Поняття естетична культура розглядається багатьма вченими (Г. Апресян, О. Буров, І. Зязюн, М. Каган, А. Комарова, Г. Лабковська, В. Липський, В. Малахов, Н. Миропольська, М. Овсянников, Л. Печко, С. Раппопорт та ін.), які підкреслюють, що її формування пов’язане з розвитком естетичних творчих здібностей особистості. Останні сприяють перетворенню нею світу (природи й суспільного життя) “за законами краси”. Естетична культура реально виявляється в будь-якому вчинку людини, в її ставленні до довкілля.
Загальні проблеми естетичного виховання розглянуто в працях В. Бутенка, І. Гончарова, М. Гончаренка, Л. Масол, С. Коновець, О. Рудницької, Г. Шевченко; проблеми формування естетичної культури особистості досліджено в працях Т. Аболіної, Д. Джоли, Н. Миропольської, Л. Печко, Г. Тарасенко, А. Щербо; проблеми формування естетичного ставлення до природи висвітлено в дослідженнях Н. Бутенко, С. Жупаніна.
Для розкриття поняття «естетичне світосприйняття» актуальними є наукові праці, присвячені проблемі світоглядної свідомості та її компонентам (Є.Бистрицький, В.Іванов, С. Пролєєв, В. Табачковський, В. Шинкарук).
Важливе значення для обґрунтування психологічних основ формування естетичного світосприйняття підлітків мають дослідження Л. Божович, Л.Виготського, С.Дерябо, О.Запорожця, І. Зязюна, О.Леонтьєва, С. Рубінштейна, Ж. Юзвак, В. Ясвіна
Одним із найважливіших засобів формування естетичної культури особистості є мистецтво, яке відображає дійсність в художніх образах і перетворює зовнішні культурні цінності в морально-естетичні надбання людини.
З метою формування у підлітків цілісної картини світу, уявлення про взаємозв’язок і взаємозалежність мистецьких і культурних явищ у 80-90-х рр. з’явились різні авторські програми (В. Біблер, З. Гельман, Л. Кондрацька, Л.Левчук, Л. Масол, Н. Миропольська, О. Оніщенко, Л. Предтеченська, З.Шевченко та ін.), розроблені для учнів ліцеїв, гімназій, спеціалізованих класів гуманітарно-естетичного профілю. Це пов’язане з тим, що саме в старшому шкільному віці виникає потреба естетичного й морального осмислення навколишньої дійсності. Інтенсивного характеру набувають пошуки власної програми життя, завдяки сприйняттю творів мистецтва відбувається кореляція між інтелектуально-пізнавальною та емоційно-чуттєвою сферами (Л. Божович, І. Кон та ін).
У сучасній педагогічній науці й практиці існує певна суперечність між потребою в новому осмисленні значення естетичної культури для становлення особистості й традиційною недооцінкою ролі шкільних предметів гуманітарно-естетичного циклу. У шкільній практиці існує певна диспропорція: поряд із посиленою увагою до розвитку інтелекту недостатньо уваги приділяється вихованню культури почуттів. Спостерігається розрив між засвоєними знаннями, принципами й реальними вчинками школярів.
Педагогічні проблеми виховання естетичної культури підлітків, а отже старшокласників є закономірним відтворенням протиріч між вимогами суспільства й реальним станом культурного рівня молоді, між ідеалом естетично культурної людини й недостатньо дієвим механізмом сучасного навчально-виховного процесу в середніх освітніх закладах.
Разом з тим, у практиці викладання різних дисциплін ще недостатньо уваги приділяється використанню їх естетико-гуманітарного потенціалу для формування естетичного світосприйняття, зокрема в підлітковому віці. Тому, як результат, у світогляді учнів не пов’язані науковий та смислоціннісний аспект картини світу, не формується естетичне світосприйняття, виявляється низький рівень творчої активності. Ця суперечність обумовлює необхідність пошуку форм і методів формування у підлітків естетичного сприйняття навколишнього середовища в процесі навчання у середній загальноосвітній школі.
Соціально-педагогічна значущість і актуальність проблеми, відсутність чітко накреслених шляхів її вирішення в загальноосвітніх закладах на сучасному етапі розвитку суспільства, а також її важливе значення для теорії й практики виховання зумовили вибір теми курсової роботи: «Естетичне виховання підлітків в процесі навчальної діяльності».
Об’єктом дослідження є навчально-виховний процес середньої загальноосвітньої школи та естетичне виховання підлітків у ході навчальної діяльності.
Предмет дослідження – методика формування у підлітків естетичного сприйняття навколишнього середовища та естетичне виховання загалом, в процесі навчальної діяльності.
Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні, розробці й експериментальній перевірці ефективності змісту, форм та методів формування у підлітків естетичного сприйняття навколишнього середовища в процесі навчання у середній загальноосвітній школі.
Виходячи з предмета і загальної мети дослідження, необхідно було розв’язати ряд конкретних завдань, зокрема:
З’ясувати стан проблеми в педагогічній теорії та в освітній практиці;
Вивчити науково-теоретичні передумови виховання естетичної культури особистості;
Визначити сутність і структуру естетичного світосприйняття підлітків;
Дослідити критерії й рівні вихованості естетичної культури старшокласників.
Виокремити психолого-педагогічні та організаційно-педагогічні умови виховання естетичної культури старшокласників.
Розробити методику виховання естетичної культури старшокласників на основі культурологічного аналізу творів світового мистецтва та експериментально перевірити її ефективність.
Методологічною основою дослідження стали вихідні положення естетики про сутність мистецтва як специфічної форми суспільної свідомості; провідні концепції педагогіки та психології про естетичне виховання як духовний процес, що об’єднує в собі розвиток естетичних почуттів та інтелекту і відбувається в єдності національного й загальнолюдського; Державна національна програма «Освіта (Україна ХХІ століття)».
Теоретичною основою роботи є положення й висновки наукових праць, в яких розкриті питання естетичного виховання й культурологічної освіти школярів (В. Біблер, М. Верб, Б. Неменський, Л. Печко, О. Щолокова та ін.
Для вирішення поставлених завдань використовувалися такі методи дослідження: