Сторінка
23

Соціальні умови морально-правової соціалізації дітей молодшого шкільного віку

Реалізація мети та завдань морального виховання вимагає багатоаспектного об’єднання спільних зусиль держави та багатьох ланок суспільства у створенні гармонійної співпраці, за якої особистість формується та розвивається як свідомий громадянин-патріот, гуманіст, людина, яка своїми переконаннями, поведінкою і справами сприяє розбудові громадянського суспільства та становленню демократичної держави в Україні.

Діяльність держави є зовнішнім організаційним фактором, що здійснює вплив на зміст морального виховання, визначає його особливості та стратегію. Курс на розбудову суверенної, незалежної, правової, демократичної, соціальної держави України як нації потребує відповідності виховання громадян згідно з національними ідеалами та суспільними цінностями. Вплив держави на сім’ю, школу, громадськість здійснюється через законодавчу базу країни. Вона забезпечує фінансові та технічні умови для реалізації цілей у виховних закладах.

Законодавство повинно визначити правові межі сфери морального виховання дітей, особливо молодших школярів (юрисдикція держави у визначенні стратегії, принципів і систем виховання; баланс сімейного і суспільного виховання; співвідношення релігійного і світського виховання; експертиза і контроль процесів виховання; розмежування повноважень у розробці і реалізації програм виховання підростаючого покоління тощо). Важливо законодавчо визначити напрями впливу на дітей та учнівську молодь, що шкодять їхньому благополуччю, захистити їх від руйнівної інформації.

Доцільно створити нову концепцію правового регулювання процесу морального виховання дітей та учнівської молоді. Виходячи з цієї концепції доцільно розробити основи законодавства про виховання підростаючого покоління в України; здійснити соціально-правову експертизу рішень органів влади з точки зору їх впливу на процеси морального розвитку дітей та учнівської молоді.

Дошкільний вік є періодом первинного становлення особистості, зародження дитячого світогляду, виникнення етичних новоутворень, формування довільної поведінки та моральних якостей, появи особистісної свідомості, розвитку елементарних знань, умінь і навичок.

Модернізація змісту і форм навчально-виховного процесу в системі дошкільної освіти потребує розв’язання таких завдань:

– не лише збереження та розвиток існуючої мережі, але й створення нових типів дошкільних навчальних закладів;

– розширення функцій традиційних загально-розвиваючих дошкільних закладів шляхом відкриття в них компенсуючих, реабілітаційних, прогулянкових груп з різним режимом роботи, як у робочі, так і у вечірні години та у вихідні дні; створення міні-садків, комплексів “Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітній навчальний заклад”, центрів дошкільного виховання;

– удосконалення системи підготовки та перепідготовки різних категорій працівників системи дошкільної освіти;

– розробки і впровадження у практику діяльності дошкільних навчальних закладів Державної програми розвитку дошкільника спрямованої на формування життєвої компетентності дитини;

– розробка нормативно-правової бази для психолого-педагогічної експертизи ігор та іграшок; створення механізму державного регулювання їх якісного асортименту;

– широкої пропаганди педагогічно доцільних ігор й іграшок як найважливішого засобу морального виховання дітей дошкільного віку;

– розвитку системи безперервного виховання і навчання дітей дошкільного і молодшого шкільного віку; збереженням специфіки змісту, форм і методів їх виховання; спільної розробки програм і технологій, безперервної освіти, що забезпечують наступність навчально-виховного процесу на рівні дошкільної і початкової ланок освіти;

– розробки і реалізації комплексних програм надання консультативно-діагностичної, методичної, корекційно-педагогічної допомоги сім’ям з питань морального виховання дошкільників;

– запровадження системи заходів для надання допомоги сім’ям, у яких діти не охоплені дошкільною освітою; розширення мережі соціального патронажу сім’ї;

– створення при дошкільних навчальних закладах постійно діючих “Шкіл молодих батьків”, які сприяють формуванню педагогічної компетентності батьків;

– розширення мережі регіональних центрів сім’ї з метою надання різнобічної консультативної допомоги, в тому числі з виховання моральності дітей;

– інформаційного забезпечення розвитку системи виховання в дошкільних навчальних закладах України.

Шкільні роки є для вихованця періодом становлення інтелектуальної та моральної зрілості, набуття соціального досвіду, життєвої компетентності, тому загальноосвітні заклади є центральною ланкою всієї системи освіти, фундаментальною соціокультурною базою виховання і розвитку особистості.

Основними завданнями щодо забезпечення ефективності виховного процесу в загальноосвітніх закладах є:

– забезпечення матеріально-технічної бази навчально-виховного процесу всіх типів навчальних закладів;

– створення умов для гармонійного розвитку особистості в різноманітних видах позаурочної діяльності;

– здійснення випереджуючого науково-методичного забезпечення виховного процесу; вивчення, впровадження сучасних виховних систем, стратегій, технологій, сучасного досвіду морального виховання;

– міжгалузева координація взаємодії державних, громадських структур на всіх рівнях організації виховних впливів, урахування особливостей і потреб регіонів та громад;

– удосконалення мережі навчально-виховних закладів різних типів, у тому числі з метою запобігання дитячій бездоглядності, здійснення соціально-педагогічної реабілітації дітей, які потребують психолого-педагогічної та медико-соціальної допомоги;

– вдосконалення штатних розписів загальноосвітніх закладів різних типів, передбачення посад практичного психолога, соціального педагога, педагога додаткової освіти, педагога-організатора, класних вихователів;

– впровадження системи соціально-педагогічної реабілітації вихованців загальноосвітніх інтернатних закладів для відновлення порушених зв’язків з соціальним середовищем;

– розробка і впровадження системи соціального і психолого-педагогічного супроводу випускників закладів інтернатного типу як засобу їх успішної соціалізації та інтеграції в суспільне життя.

Оптимізація виховного процесу в загальноосвітніх закладах передбачає:

– визначення мети і змісту виховання, його форм, технологій, методів, засобів з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей школярів, специфіки загальноосвітніх закладів різних типів;

– реалізація особистісно орієнтованого підходу у вихованні;

– гуманізація системи оцінювання досягнень школярів;

– збереження гідності, реалізація прав і свобод учасників навчально-виховного процесу;

– розвиток сутнісних сил школярів, позитивного ціннісного ставлення до себе, здатності самовизначатися та самовдосконалюватися;

– забезпечення взаємозв’язку процесів виховання і самовиховання, розвитку і саморозвитку.

Вирішенню поставлених завдань сприятиме діяльність у таких напрямах:

– гармонійне поєднання національного і полікультурного виховання, формування культури міжнаціональних взаємин;