Сторінка
12
Процес формування й удосконалення рухових навичок безпосередньо пов’язаний з розвитком сили й силової витривалості, гнучкості, спритності, швидкісно-силових якостей та ін. Процес засвоєння техніки фізичних вправ, безумовно, сприяє розвитку відповідних фізичних якостей, але цього, як свідчить досвід, недостатньо.
У спортивній практиці поєднання показників рівня розвитку основних рухових якостей в єдину систему широко використовується для оцінки так званого перманентного стану спортсменів (етапний контроль стану спортсмена). Такий підхід, на мою думку, може застосовуватися і для оцінки фізичної підготовленості студентів, але його впровадження до останнього часу було обмежене відсутністю комплексної методики оцінки рухових якостей студентів. До того ж, державні програми з деяких дисциплін (з гімнастики, зі спортивних ігор) не враховували необхідність визначення фізичного стану майбутніх педагогів, зосередивши увагу тільки на теоретичних, методичних і технічних аспектах підготовки.
З моєї точки зору, означена система повинна відповідати таким вимогам: забезпечення комплексного вимірювання основних показників рівня розвитку провідних для даної дисципліни рухових якостей; застосовування єдиної системи оцінювання; використовування для вимірювань доступних технічних засобів забезпечення навчального процесу; проведення вимірювань мінімально–достатньою кількістю викладачів, навіть за умови великого обсягу вимірювань; проведення досліджень в економічному часовому режимі; виключення спеціальної підготовки викладачів і студентів (зміст тестів повинен бути технічно нескладним для виконання й оцінювання); використання тільки характерного для спортивних і гімнастичних залів обладнання; відповідність тестів оцінки фізичної підготовленості вимогам теорії тестування за критеріями надійності та валідності.
Для контролю за фізичною підготовленістю студентів на заняттях зі спортивно-педагогічних дисциплін можна запропонувати застосування спеціальних моторних тестів, основу яких складають вимірювання показників виконання відповідних рухових завдань.
Наукові дослідження проблем фізичної підготовки у різних видах спорту свідчать, що основними показниками, які використовуються при визначенні відповідності рівня розвитку фізичних якостей спортсменів умовам та вимогам тренувань і змагань, є показники сили (різні види), швидкості, витривалості й гнучкості.
У процесі оцінювання силових показників вимірюванню підлягає досить широке коло проявів означених фізичних якостей спортсменів: загальна витривалість, відносна й максимальна статична сила; спеціальна витривалість, динамічна максимальна сила (в міометричному й пліометричному режимі); імпульс і градієнт сили; швидкісно-силовий індекс; частота рухів, силова витривалість та ін. При оцінюванні ступеня розвитку гнучкості вимірюються її активні й пасивні показники, а також – запас гнучкості спортсменів.
На підставі аналізу означених вище даних я дійшла висновку, що система формування й вдосконалення фізичної підготовленості студентів потребує окремого оцінювання таких її компонентів, які властиві і є провідними для кожної окремої спортивної дисципліні. Наприклад, для гімнастики це такі компоненти: швидкісно-силова підготовка (м'язи ніг і черевного пресу); відносна (до власної ваги) статична максимальна сила (в ізометричному режимі) – м'язи черевного пресу; силова витривалість (м'язи, що приводять руки у плечових суглобах; м'язи, що згинають і розгинають руки у ліктьових суглобах; м'язи черевного пресу); активна гнучкість (хребет).
Висока інформативність, надійність і валідність впроваджуваних викладачами тестів, що вимірюють рівень фізичної підготовленості студентів, повинна стати запорукою правомірності їх використання у контрольно-діагностичному комплексі кожної спортивної дисципліни. Рейтингове оцінювання кожного тесту повинно здійснюватися в межах обраної викладачем рейтингової шкали, а сума рейтингових балів за фізичну підготовленість, таким чином буде визначатися шляхом складання найвищих рейтингових оцінок за виконання відповідних тестів.
Аналіз сучасних освітніх тенденцій у практичній педагогіці, дослідження процесів розробки та впровадження інноваційних технологій у галузі професійної підготовки студентів інститутів фізичного виховання і спорту виявили, що: необхідно вдосконалювати систему контролю знань і умінь студентів з дисциплін, що визначають їх майбутню спеціалізацію.
Побудова контрольно-діагностичного комплексу повинна спиратися, на мою думку, на такі закони: закон ієрархічної структури видів діяльності в оволодінні досвідом, який визначає, що репродуктивна діяльність випереджає продуктивну; закон, згідно з яким діяльність на кожному рівні може бути виконана тільки за умови попереднього засвоєння відповідної інформації.
Одним із ефективних видів педагогічного контролю для кредитно-модульної організації навчального процесу є рейтингова система оцінювання навчальних досягнень студентів за змістовно-структурними компонентами професійної підготовки, що дозволяє об'єктивно перевірити рівень сформованості професійних умінь студентів у повному обсязі з високим ступенем диференціації результатів контролю.
Рейтингова система педагогічного контролю є структурним компонентом модульної технології, який забезпечує контроль і діагностику її продуктивності, тим самим виконуючи функцію оперативного зворотнього зв’язку. Оцінювання навчальної успішності студентів значною мірою обумовлюється функціями рейтингової системи контролю, а саме: навчальною, розвивальною, виховною, перевірочною, організаційною, корекційною, мотиваційною.
Система формування професійно-педагогічних якостей майбутнього вчителя фізичного виховання потребує диференційованого оцінювання таких провідних аспектів підготовки студентів інститутів фізичного виховання і спорту як теоретична, методична, технічна й фізична підготовленість.
Однією з форм контролю теоретичної підготовленості студентів за модульною технологією є тестові завдання, зміст яких визначаються окремо для кожного модуля з урахуванням його типу та обсягу програмного матеріалу. Розроблені тестові завдання повинні відповідати певним вимогам, а саме: тести повинні бути адекватними (валідними), визначеними, простими, однозначними, надійними.
Система рейтингового контролю фізичної підготовленості студентів повинна відповідати таким вимогам: забезпечення комплексного вимірювання основних показників рівня розвитку провідних для даної дисципліни рухових якостей; застосовування єдиної системи оцінювання; використовування для вимірювань доступних технічних засобів забезпечення навчального процесу; проведення вимірювань мінімально–достатньою кількістю викладачів, навіть за умови великого обсягу вимірювань; проведення досліджень в економічному часовому режимі; виключення спеціальної підготовки викладачів і студентів (зміст тестів повинен бути технічно нескладним для виконання й оцінювання); використання тільки характерного для спортивних залів обладнання; відповідність тестів оцінки фізичної підготовленості вимогам теорії тестування за критеріями надійності та валідності.