Сторінка
9

Організація науково-дослідницької роботи учнів у школах нового типу

Підготовка вчителя до науково-дослідницької діяльності й керівництва творчими дослідницькими гуртками школярів

Вивчення готовності вчителів шкіл нового типу вести певну експериментально-дослідницьку роботу і керувати науковими гуртками учнів виявило неоднозначну картину. Частина педагогів (приблизно 15-17%) була в основному готова вести невелику за обсягом дослідницьку роботу з свого предмета, залучаючи до цього здібних і обдарованих учнів. Одночасно переважна частина вчителів з вищою освітою (у різних закладах вона коливалась від 79 до 88 %) виявилась непідготовленою до будь-якої науково-дослідної роботи як в індивідуальній формі, так і в формі роботи з малими групами учнів.

Застосовувались методи анкетування, інтерв'ю, тестування , аналізу результативності роботи гуртків, наукових досягнень вчителя і учнів. Вивчалися мотиваційні установки, організаторські, комунікативні, креатині, дослідницькі, конструктивні здібності і вміння вчителя

У своєму дослідженні ми спробували з'ясувати питання, чи потрібно вчителю школи особливо нового типу, займатись, крім навчальної і методичної роботи, дослідницькою діяльністю, тобто оволодівати теорією і методикою інновацій, експерименту, освоювати різні методи наукового передбачення, прогнозування, тестування, конструювання нових педагогічних моделей тощо. Може, це не місія вчителя, а обов'язок академічних інститутів і вищих навчальних закладів? То й розбиратися у тонкощах наукових процедур - це функція не вчителя, а виключно науковця?

Здавалось би, ці запитання, що ставлять під сумнів доцільність ґрунтовної дослідницької роботи шкільного вчителя цілком природні, але вивчення живої практики сучасних шкіл, особливо гімназій , що стрімко народжують новий зміст, нові форми, нові технології діяльності, дає підстави впевнено сказати: вчителю, що приходить сьогодні у нову школу, вчителю, що обрав творчість не тільки знаменом, але й щоденним знаряддям своєї праці, такому вчителю дослідження у вигляді творчого експерименту, тривалого пошуку свого творчого стилю, своїх технологій навчання й виховання, ніяк не минути

Як доводять наші спостереження за діяльністю вчорашніх випускників вузу, найчастіше їх хвилюють такі проблеми:

- Проблеми спілкування з підлітками і молодшими юнаками, що породжені незрозумілими мотивами поведінки останніх, їх негативійською

- Проблеми інтересу до навчання, до інтелектуальної праці, до думки вчителів : гаряча захопленість предметом, закохане ставлення до кожного.

І молодих, і зрілих педагогів однаково хвилюють сьогодні проблеми розвитку і самореалізації творчих здібностей здібних і обдарованих школярів.

Нерозв'язність цієї проблеми помітно гальмує розвиток інноваційних процесів у школах нової формації. Розв'язати їх без глибокої наукової освіченості педагогів, без розвинутих і доскональних здібностей і вмінь вчителя-дослідника неможливо

У концепції нової моделі підготовки вчителя-дослідника для школи нового типу наголошується на необхідності комплексу інноваційних підходів до неперервної освіти вчителя, де органічно поєднується обов'язковий стандарт вишколення сучасного педагога і його творчий, вільний вибір джерел, форм, методів, строків фахового навчання.

Провідна мета розробленої і апробованої в останні роки моделі підготовка сучасного вчителя-дослідника, тобто такого спеціаліста, який спроможний вести навчальний і виховний процес з широким і вмілим використанням не тільки інформаційних і контрольних функцій, але й функцій дослідження педагогічного середовища, учнів, причин їх активного чи пасивного ставлення до своїх обов'язків. На цій науково-діагностичній основі вчитель такої кваліфікації спроможний створювати нові моделі і технології освітнього процесу, планувати і здійснювати науково-дослідницькі проекти, керувати науковими гуртками, групами, об'єднаннями.

У відповідності з такими завданнями зміст післядипломної підготовки вчителя включає сучасну філософську, педагогічну і психологічну освіту. Ці три складові безперечно складають фундамент професійної зрілості і компетентності вчителя, вихователя, викладача.

Учитель - дослідник як мета запропонованої концепції - це сучасний професіонал, який досконало володіє творчими методами і прийомами навчання, виховання і дослідження, що складають міцну діалектичну єдність освітньої діяльності, взаємно підсилюють одне одного і виступають в єдиній системі педагогічних дій та операцій.

Учитель - дослідник будує свою активну творчу діяльність на принципах свідомого гуманізму, духовності, дієвої любові до вихованців.

гуманізм - взаємозалежні складові особистості вчителя - дослідника, основа його індивідуального стилю діяльності та відносин.

Учитель - дослідник постійно оволодіває науковими основами сучасної філософії освіти, психології навчання й виховання, новими педагогічними теоріями і технологіями, різноманітними методами наукового дослідження (діагностичними, формуючими, аналітичними, узагальнюючими тощо). Він постійно перебуває у стані активної творчої самореалізації, вдосконалюючи свою особистість, її моральний, інтелектуальний, естетичний, фізичний потенціал, творчі здібності і вміння. Тільки така основа дозволяє йому активно виховувати і навчати учнів, розвиваючи їх дослідницькі, евристичні, креативні, гуманістичні здібності і вміння.

Важливо враховувати критерії готовності вчителя до науково-дослідної роботи, які являють собою достатньо завершений комплекс діагностичних характеристик і теоретичної, і практичної спроможності педагога вести індивідуальне і колективне ( разом з учнями) дослідження, а, з другого, і дають можливість за певних умов провести досить оперативну, не ускладнену зайвими умовностями експертну атестацію вчителя і кваліфіковано встановити його науково-дослідницький рівень.

Треба відзначити, що процедури діагностування готовності вчителя до науково-дослідницької роботи зі здібними і обдарованими старшокласниками вились досить складними і вимагали чимало такту, терпіння, обачливості, високої наукової і методичної кваліфікації членів

На нашу думку, рівень знань учнів, яких навчає вчитель-майстер, має бути не нижчим від достатнього і високого, причому зі значною перевагою високого - рівня та набутих понад державний стандарт знань.

Якщо навчальні досягнення учнів не задовольняють їх передусім як споживачів освіти, вчителя, керівників школи і батьків учнів, то в такому разі слід вивчати ступінь професійно-фахової підготовки, творчості та професійно-особистісних якостей учителя.

Роль керівника навчального закладу в створенні умов щодо організації науково-дослідницької роботи учнів у школах нового типу

Умова в словнику С.І. Ожегова – це обставина, від якої що-небудь залежить; обстановка, у якій відбувається, здійснюється будь-що. Умови об'єктивні. Аналіз наукової літератури дозволяє виділити два підходи до дослідження умов. Критерієм першого підходу є відношення умов до суб'єкта: виділяють зовнішні умови (у меншому ступені залежні від суб'єкта) і внутрішні умови (належать суб'єктові). До зовнішніх умов організації науково-дослідницької роботи з учнями можна віднести стан суспільства, соціальний статус педагога в ньому, родиний стан, доступ до культурних і наукових цінностей. До внутрішніх умов відносяться задатки, загальні й спеціальні здібності, психологічні механізми (компенсаторні, механізми зняття внутрішньої конфліктності, індивідуалізації, персоналізації, інтеграції тощо), які дозволяють вчителеві продуктивно працювати з даною категорією дітей, та задатки й здібності самих дітей.