Сторінка
14

Організація науково-дослідницької роботи учнів у школах нового типу

Рис. 2 - Узагальнена експертна оцінка критеріїв за кваліметричною моделлю

Розрахунки за кваліметричною моделлю представлено в таблиці 4.

Таблиця 4 - Результати розрахунків за кваліметричною моделлю

За шкалою визначаємо рівень управлінської діяльності щодо організації науково-дослідницької роботи з учнями. Отже, коефіцієнт відповідності дорівнює 0,53. Можемо зробити висновок, що якість організації означеного напряму роботи в Харківській гімназії № 43 відповідає недостатньому рівню; організація науково-дослідницької роботи з учнями потребує вдосконалення, особливо такі її складники, як системність організації науково-дослідної роботи, організація науково-методичної роботи з вчителями з питань науково-дослідної діяльності учнів, психологічний супровід даного напряму роботи (рис. 3).

Рис. 3 - Внесок кожного фактору з урахуванням ваги

Дослідження № 2. Саморозвиток в професійно-педагогічній діяльності.

Мета: діагностика рівнів прагнення до саморозвитку в професійно-педагогічній діяльності.

За основу оцінювання було взято діагностику рівня саморозвитку Л.Н. Бережнова, яка передбачає 7 рівнів прагення педагогів до саморозвитку – від найнижчого до найвищого (додаток А). Викладачам було запропоновано відповісти на 18 питань, вибираючи тільки один варіант відповідей. Спираючись на отримані результати, які занесені до таблиці 5 та зображені на рис. 4, можна стверджувати, що в педагогічному колективі немає вчителів з дуже низьким та низьким рівнем саморозвитку, більшість педагогів (близько 63%) мають вище за середній, високий та дуже високий рівень прагнення до саморозвитку, тому цей потенціал треба оптимально використовувати в організації науково-дослідницької роботи з учнями. А з 37% вчителів, що виявили середній та нижче за середній рівні, слід організувати індивідуальну роботу, стимулюючи та заохочуючи їх до саморозвитку в професійній діяльності.

Таблиця 5 - Рівні прагнення до саморозвитку