Сторінка
12

Методика проведення уроку – конференції

Тип уроку: узагальнення ЗУН

Форма уроку: урок – конференція.

Методи: евристична фронтальна бесіда, пояснення вчителя, розповідь, демонстрація, рефлексія.

Обладнання: мультимедійна дошка, підручник з хімії 11 клас Лашевська Г.А.

Базові поняття і терміни: довкіля, забруднення, органічні речовини, побут, миючі засоби, поверхнево активні речовини, синтетичні мийні засоби.

Структура і хронометраж уроку

І. Організаційний момент (2 хв.)

ІІ. Мотивація навчально-виховної діяльності (1 хв.)

ІІІ. Актуалізація опорних знань (2 хв.)

ІV. Закріплення і узагальнення знань (33 хв.)

V. Підсумок уроку (5 хв.)

VІ. Домашнє завдання (2 хв.)

Хід уроку

І. Організаційний момент

Перевірка відсутніх, оголошення теми та мети уроку.

ІІ. Мотивація навчально-виховної діяльності

Розповідь учителя

Будь-яка діяльність людини так чи інакше пов'язана із використанням або перетворенням природи. Діяльність людини в сфері домашнього господарства не є винятком.

Науково-технічний прогрес характеризується не тільки видатними досягненнями, але й виникненням цілого ряду проблем у зв’язку із забрудненням навколишнього середовища.

Використання хімічних речовин у побуті – далеко не винахід нашого часу. Є чимало відомостей про те, що ще задовго до нашої ери люди використовували хоч і недосконалі, але все ж досить ефективні хімічні речовини. Розвиток хімічної промисловості іде дедалі зростаючими темпами. і сучасна людина при повсякденному житті використовує речовини – продукти хімічної промисловості, які не характерні для живих організмів. Вони, включаючись у колообіг речовин у природі стають складовою живих організмів, в тому числі і людини.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Наслідки такої діяльності людини не завжди позитивні, а при сьогоднішніх темпах появи нових речовин стають загрозливими. Чому? З якими забруднювачами органічного походження ми з вами стикаємося щоденно?

ІV. Закріплення і узагальнення знань

Учні виголошують доповіді

Хімія в побуті.

Приблизна доповідь учня

В гробниці єгипетського фараона Тутанхамона археологи знайшли пахощі, яки зберегли аромат протягом тридцяти віків. Взагалі у далекому минулому хімічні речовини особливо часто використовувалися в культових обрядах і в косметиці. Під час релігійних церемоній в курильницях запалювали запашні суміші. Мумії єгипетських фараонів збереглися до наших днів, оскільки їхні тіла були набальзамовані.

В стародавніх рукописах ми знаходимо згадування про масла і суміші для полірування деревини і каміння, засоби для дезінфекції та консервування їжі.

З незапам’ятних часів відомі й складові малювальних фарб.

Починаючи з І століття до н.е. в культурних центрах Середземномор’я широке використання отримало мило. Чимало рецептів побутових хімічних препаратів існувало в той час в Індії, Китаї, країнах Середньої Азії та Закавказзя. Широко використовувалися хімічні засоби в повсякденному житті в середні віки. Розвиток міст, ремесел, торгівельних зв’язків у чималій степені цьому сприяли. Хімічні засоби з давніх часів використовувалися й на Русі. Особливо розвиненим було солеваріння, обробка і вичинювання шкір, переробка бджолиного воску.

З розвитком писемності з’являються й порадники з побутової хімії. Так, в одному зі старовинних російських лікарських порадників дається така порада: “Якщо хочеш, щоб тебе не їли комарі, то візьми хустку, змочи її дьогтем і поклади на голову, на шапку”. З давніх часів використовувався для прання луг, який виробляли з деревної золи; був розповсюджений і зберігся до наших часів спосіб відбілювання тканин шляхом попереднього замочування і вистилання їх на сонці. Здавна люди навчились використовувати для чищення виробів із кольорових металів підручні засоби, причому деякі з них не втратили свого значення й досі. Наприклад, для чищення бронзи в різних країнах користувалися кислим молоком. На Русі для чищення самоварів використовували ягоди бузини, золу, крейду, капустяний розсіл.

Більш пізні досягнення побутової хімії добре відомі і багато з них зберегли своє значення до наших днів. Безумовно, вони були пов’язані з успіхами хімії як науки, з виникненням можливості використовувати більш або менш чисті хімічні речовини або суміші таких речовин, використовувати хімічні продукти, які стала випускати промисловість в кінці ХVІІІ - на початку ХІХ сторіччя.

Поверхнево активні речовини.

Приблизна доповідь учня

Практично все населення планети контактує з ПАР, кількість яких у навколишньому середовищі зростає з кожним роком. Зовсім не випадково тарілка аж рипить після миття хімічним засобом. Вимиваючи бруд і жир, ті ж ПАР створюють на посуді стійку плівку, яку можна знищити також спеціальним хімічним розчином. Крім того значна частина засобу змивається в каналізаційні води і потрапляє у водний басейн. Інтенсивне використання синтетичних ПАР спричинює забруднення, які можна порівняти із забрудненням нафтою Світового Океану і пестицидами — ґрунту і води, тобто проблема запобігання забруднення навколишнього середовища детергентами має глобальний характер.

Крім синтетичних, відомі ПАР біологічної природи, які утворюються в живих організмах і приймають активну участь у їх функціонуванні. Визначення вмісту біоПАР, вивчення взаємодії людини і тварин з синтетичними і рослинними ПАР навколишнього середовища, має важливе теоретичне і практичне значення для сучасної гігієни, екологічної біохімії і фізіології.

ПАР здатна зменшувати поверхневий натяг води на межі поділу фаз і збільшувати змочування твердої поверхні.

Мила, потрапляючи в річку чи озеро, швидко розкладаються, тому що містять нерозгалужені вуглеводневі ланцюги, які руйнуються бактеріями. Розчини деяких синтетичних ПАР не руйнуються, оскільки містять алкілсульфати або алкіл(арил)сульфонати з розгалуженими або ароматичними вуглеводневими ланцюгами. Мікроорганізми не можуть засвоїти такі сполуки. Отже, при створенні нових ПАР необхідно враховувати не тільки їх ефективність, але й здатність до розщеплення мікроорганізмами.

Забруднення повітря речовинами, які використовуються в побуті, сприяє росту алергічних захворювань органів дихання. Дослідження проведені Вінницьким медичним інститутом показали, що понад 90% алергічних захворювань невідома медичним закладам. Серед населення відзначається загрозливе поширення медикаментозної алергії. Це пояснюється безконтрольним вживанням медикаментозних препаратів і їх попаданням в навколишнє середовище. На рівні сучасних знань алергічні захворювання є практично невиліковними.

Фізико-хімічні властивості поверхнево активних речовин.

Приблизна доповідь учня

ПАР — речовини, молекули яких із справжнього або колоїдного розчину здатні концентруватися на границі розподілу фаз. Відомі на сьогоднішній день ПАР — дві великі групи сполук: біологічного походження та синтетичні. Перші утворюються в живих організмах, беруть участь у різних функціях клітини та організму в цілому. Це ліпіди, фосфоліпіди, жирні кислоти та їх солі, біологічно активні речовини. Ендогенні біологічні ПАР — ПАР травного каналу (жовч та її компоненти), шкіри, слизових оболонок, легень. Інші — синтетичні ПАР (детергенти) — група хімічних сполук, здатних вибірково адсорбуватися на межах розподілу фаз і знижувати поверхневий натяг рідин. При наявності такої речовини в розчині її молекули виходять на поверхню розчину або на поверхню будь-якого, зануреного у цей розчин, тіла. Поверхнева концентрація молекул ПАР стає на декілька порядків вищою, ніж концентрація їх в об’ємі. Не дивлячись на методи очистки від ПАР: адсорбція, коагуляція, озонування, переведення ПАР у піну з подальшим її видаленням, значна кількість ПАР потрапляє у зовнішнє середовище. При проникненні ПАР у ґрунт не виключена ймовірність їх міграції у підземні і поверхневі води, транслокація в рослини, а також поступлення в організм тварин. Тому проблема вивчення можливої несприятливої дії ПАР на організм набуває особливої актуальності і має важливе значення для гігієнічної регламентації даного чинника в об’єктах навколишнього середовища