Сторінка
11
Одним з основним наслідків у організації процесу навчання у вищому навчальному закладі став перехід на кредитно-модульну систему навчання. Кредитно-модульна технологія організації навчального процесу в поточний час є однією із найбільш сучасних технологій, яка дозволяє забезпечити: підвищення якості освіти в умовах інформаційного суспільства; забезпечення освітньої мобільності кожного громадянина як з точки зору навчання у різних навчальних закладах, так і навчання протягом всього життя; надання випускникам конкурентоспроможності на європейському та світовому ринку праці
Сутність кредитно-модульної технології організації навчального процесу полягає у відпрацюванні навчального матеріалу навчальних дисциплін окремими блоками (модулями) з оцінкою знань та вмінь студента у вигляді суми балів, отриманих за окремі модулі. Модуль – це логічно завершена частина теоретичного і практичного навчального матеріалу з окремої навчальної дисципліни, яка передбачена робочою навчальною програмою, протягом відпрацювання якої здійснюється оволодіння певним навчальним об'єктом та формування певного вміння; показником навчального навантаження студента, яке необхідне для відпрацювання навчального матеріалу модуля є кредит; обсяг навчального навантаження студента для відпрацювання навчального матеріалу модуля має бути кратним половині кредиту.
В основу кредитно-модульної технології організації навчального процесу покладені наступні принципи:
- перенесення центру ваги навчального процесу на самостійну роботу студентів та впровадження принципів постійного стимулювання самостійного оволодіння студентом навчального матеріалу;
- забезпечення регулярності і безперервності навчання, підвищення значення та об'єктивності поточного та підсумкового контролю;
- відмова від поточного методу навчання та перехід до індивідуальної підготовки фахівців;
- відмова від традиційних форм оцінки знань студентів, які сильно залежать від суб'єктивного підходу викладачів.
При цьому вводиться таке поняття як кредит. Він відображає кількість навчальної роботи студента, необхідної для успішного завершення навчання і включає усі види занять (аудиторні заняття, консультації, самостійну роботу, екзамени та інші види навчальної діяльності); загальне навчальне навантаження кредиту ("вартість кредиту") складає 36 академічних годин.
Навчання проводиться згідно зі змістовними модулями. Змістовний модуль – це система навчальних елементів, що поєднана за ознакою відповідності певному навчальному об'єктові; змістовний модуль утворюється шляхом структурної декомпозиції навчального матеріалу модуля на навчальні елементи; змістовний модуль є основою для розробки фонду кваліфікаційних завдань модульного контролю.
Наприкінці кожного модуль-блока проводиться модульний контроль – це діагностика засвоєння студентом навчального матеріалу модуля та досягнення цілей відпрацювання модуля за допомогою фонду кваліфікаційних завдань; фонд кваліфікаційних завдань - це сукупність кваліфікаційних завдань, яка призначена для перевірки засвоєння змістовного модуля; кожне окреме кваліфікаційне завдання призначено для перевірки засвоєння окремого навчального елементу змістовного модуля та включає п'ять тестових завдань та ситуаційну (комплексну) задачу.
Системою методичної освіти майбутніх учителів іноземних мов початкової школи передбачено такі організаційні форми навчання, адекватні умовам кредитно-модульної системи:
лекції, семінарські заняття, навчальні екскурсії, консультації, спрямовані на набуття студентами методичних знань;
практичні заняття, педагогічна практика, навчальні конференції, спрямовані на оволодіння студентами методичними навичками й уміннями;
курсова й випускна кваліфікаційна роботи, спрямовані на контроль методичних знань, навичок і вмінь студентів.
Розглянемо детальніше такі основні форми організації навчального процесу у вищих закладах освіти як лекції, лабораторні, практичні, семінарські, індивідуальні заняття, консультації, індивідуальні завдання, самостійна робота, поточний та підсумковий контроль.
Навчальна лекція — це логічно вивершений, науково обґрунтований і систематизований виклад певного наукового або науково-методичного питання, ілюстрований, при необхідності, засобами наочності та демонстрацією дослідів. Лекція є одним з основних видів навчальних занять і, водночас, методів навчання у вищій школі. Вона покликана формувати у студентів основи знань з певної наукової галузі, а також визначати напрямок, основний зміст і характер усіх інших видів навчальних занять та самостійної роботи студентів з відповідної навчальної дисципліни. Обсяг лекційного курсу визначається навчальним планом (робочим навчальним планом), а його тематика — робочою навчальною програмою навчальної дисципліни. На лекціях студенти набувають декларативних знань про загальноприйняті теоретичні положення методики викладання іноземних мов у початковій школі та про нові дискусійні ідеї вітчизняних і зарубіжних методистів, а також процедурних знань про технологію іншомовної освіти молодших школярів. Методичні декларативні знання, проявляючись на рівні вербального опису, є знаннями про систему й процес іншомовної освіти молодших школярів та про вчителя іноземної мови початкової школи. Методичні процедурні знання, проявляючись на рівні реальної дії, є знаннями про методи і прийоми іншомовної освіти молодших школярів на уроках і позакласних заходах та про її наукове дослідження.
Лабораторне заняття – це вид навчального заняття, на якому студенти під керівництвом викладача проводять натурні або імітаційні експерименти чи досліди в спеціально обладнаних навчальних лабораторіях з використанням устаткування, пристосованого для умов навчального процесу. Дидактичною метою лабораторного заняття є практичне підтвердження окремих теоретичних положень даної навчальної дисципліни, набуття практичних умінь та навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою, методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі. Перелік тем лабораторних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни.
Практичне заняття – це вид навчального заняття, на якому викладач організовує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентами відповідно до сформульованих завдань. Основна дидактична мета практичного заняття — розширення, поглиблення й деталізація наукових знань, отриманих студентами на лекціях та в процесі самостійної роботи і спрямованих на підвищення рівня засвоєння навчального матеріалу, прищеплення умінь і навичок, розвиток наукового мислення та усного мовлення студентів. На практичних заняттях студенти набувають декларативних і процедурних знань, демонструючи результати самостійного аналізу вправ чинних підручників і навчальних посібників, аналізуючи з викладачем методики дидактичні матеріали та проведені одногрупниками фрагменти уроків. Розігруючи у формі ділової гри "вчитель-учні-експерти" укладені самостійно фрагменти, студенти оволодівають навичками проведення уроків англійської мови в початковій школі.