Сторінка
13

Формування гендерних установок у дітей молодшого шкільного віку

Отримані дані переконливо свідчать, що матір для молодших школярів обох статей виступає найбільш близькою людиною. З нею дитина найчастіше спілкується, ділиться враженнями. Правда, саме їй і бабусям і дідусям найчастіше, ніж батькові, молодші школярі адресують свої вередування. З бабусями й дідусями діти нерідко діляться враженнями, але лиш у 2% випадків слухаються зате у 50% - вередують з ними. Разом з цим слід визначити, що існує певна різниця у показниках хлопчиків та дівчаток: хлопчики значно частіше, аніж дівчатка, діляться своїми враженнями не лише із матір’ю, але і з батьком, більше його слухаються, аніж дівчатка і частіше з ним вередують. Дівчатка частіше за хлопчиків діляться враженнями із бабусями і більше з ними вередують. Отже, отримані дані свідчать, що простежується тенденція певної близькості у дітей з представниками своєї статі у сім’ї, оскільки вередування також можна розглядати як своєрідний пошук уваги.

Порівняльний аналіз даних опитування молодших школярів свідчить, що від 6 до 10 років відбуваються зміни у ставленні дітей до різних членів сім’ї. Так, близькість з матір’ю не зменшується, а зростає, у віці 9-10 років дещо зростає авторитет батька, діти починають їх більше слухатися, менше з ними вередують. Для дітей 9-10 років типовою є відповідь: "Більше слухаюсь тата - він частіше сварить, більше вередую з мамою - вона добра”.

Особливий інтерес викликав аналіз характеру заборон на адресу дитини з боку дорослих членів сім’ї. Молодші школярі у бесіді перерахували 705 заборон, в т. ч.360 від матерів (найбільше), 270 - від батьків, 75 - від бабусь та дідусів. Залежно від змісту заборони були класифіковані нами на 4 групи і співвідношення між цими групами заборон на адресу дитини у батька і матері наведено нами у діаграмах (Див.: рис.2.1.).

збереження речей і порядку

безпека дитини

власний спокій

моральні заборони

Рис.2.1 Розподіл різного виду заборон від батька та матері.

Як видно на рис.2.1., найбільш поширеною виявилась 1 група заборон, на 2 місці були заборони щодо безпеки дитини, потім йшли заборони щодо безпеки дитини, потім йшли заборони, пов’язані з охороною спокою дорослих, особливо батька (не кричати, коли тато приходить з роботи, не бігати, не шуміти, коли він відпочиває і т. і.). найменш чисельною виявилась 4 група заборон - моральних (8%). Заборони 1 групи виходили переважно від матерів (48%), серед заборон щодо забезпечення спокою дорослих, то 70% із них складали заборони від батьків і лише 30% - від матерів.

На питання "Потрібно по-різному (чи однаково) виховувати доньок і синів? ” більшість батьків відповіли, що різниці у вихованні молодших школярів різної статі вони не бачать. Проте вивчення їх методів виховання, особливостей спілкування і взаємодії із синами і дочками свідчить, що диференційований (часом не усвідомлений) підхід фактично є. Так, він виявився як у характері заборон на адресу дітей різної статі так, і в особливостях заохочень і покарань (Див.: рис.2.2).

на адресу дівчаток

на адресу хлопчиків

Рис.2.2 Співвідношення заохочень і покарань на адресу хлопчиків та дівчаток молодшого шкільного віку у сім’ї.

Отже, дівчатка частіше за хлопчиків отримують позитивне оцінювання, заохочення та рідше покарання. Аналіз отриманих нами у процесі експериментального дослідження даних свідчить і про наявність у сім’ях диференційованого підходу до розподілу трудових обов’язків та у характері трудового співробітництва дітей і батьків, батька і матері між собою (Див.: табл.2.2.).

Це стосується єдності дорослих у сім’ї у пред’явленні вимог до дитини, анкетування батьків та опитування дітей виявило виражену відсутність єдності у питаннях виховання між дорослими членами сім’ї майже у половині досліджуваних сімей (71 із 156 сімей). Так типовими відповідями дітей, що свідчать про наявність конфліктності в сім’ї щодо питань виховання, відсутність одностайності (в т. ч. у диференційованому вихованні дітей залежно від статі), є такі: "Мама сварить, а бабуся жаліє”, "Тато карає, а мама ображається і йде в іншу кімнату”, "Тато не дозволяє балуватися, мама - кричить, а бабуся - усе дозволяє”.

Відомо із досліджень та життєвих спостережень, що чим більше дорослих беруть участь у вихованні дитини, тим, з одного боку ширший і різноманітний її досвід спілкування, контактів з оточуючими. Проте, з іншого боку, коли сім’я велика і складається із трьох поколінь, може виникати складність координації виховних зусиль оточуючих, з’являються шкідливі тенденції материнства у ставленні до онуків з боку бабусь, що викликає дисгармонію, суперечливість вимог щодо дитини, утрудняє процес її гендерної соціалізації.

Таблиця 2.2.

Розподіл трудових обов’язків між батьком і матір’ю і доля їхнього дозвілля у сім’ї за свідченнями дітей і батьків (%).