Сторінка
7

Пісня на уроці англійської мови в старшій школі

II підсистема вправ

Метавправ II підсистеми - розвинути в учнів уміння аудіювання.До цієї підсистеми входять умовно-комунікативні та комунікативні рецептивні вправи. Умовно-комунікативні вправи включають такі види вправ: аудіювання повідомлень, запитань, розпоряджень на понадфразовому рівні; комунікативні: вправи на аудіювання текстів з метою одержання інформації.

Комунікативні вправи по суті є керованою мовленнєвою діяльністю; вони забезпечують практику в аудіюванні на основі комплексного подолання аудитивних труднощів. Виконуючи мовленнєві вправи, учні оволодівають уміннями передбачати зміст, виділяти головне, знаходити другорядні деталі, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, зосереджувати увагу на діях і характеристиках персонажів, простежувати логічну послідовність подій і дотримуватися її при передачі змісту. При цьому у вправах для навчання аудіювання важливо враховувати взаємозв'язок аудіювання і говоріння як двох сторін усного мовлення, та аудіювання і читання як двох видів рецептивної діяльності.

Розглянемо приклади вправ другої групи.

1. Вправи на передбачення змісту тексту і розвиток уяви.

а) Послухайте початок жарту і запропонуйте свій варіант його завершення.

б) Послухайте початок розповіді і здогадайтесь, що відбулося далі.

Учні пропонують свої варіанти закінчення розповіді, після чого учитель знайомить їх з авторським варіантом. Визначається, чия розповідь найбільш відповідає авторському варіанту.

в) Подивіться на малюнок, послухайте його опис і запропонуйте свій варіант розвитку подій.

2. Вправи на визначення логічної послідовності подій.

а) Послухайте текст і розкажіть в логічній послідовності про дії головного героя.

б) Послухайте розповідь і передайте її зміст 4-5 реченнями (рідною мовою).

в) Послухайте розповідь, розгляньте малюнки і розмістіть їх відповідно до подій у розповіді.

3. Вправи на розуміння тексту без домислювань.

а) Послухайте розповідь і скажіть, чи було в ній таке речення Перекажіть сприйнятий текст.

б) Послухайте дві розповіді і скажіть, чим вони відрізняються. Наприклад, перша розповідь відрізняється від другої лише заключним реченням.

в) Подивіться на малюнок і послухайте розповідь. Скажіть, які невідповідності ви помітили.

г) Послухайте розповідь учителя, потім прочитайте близький до неї за змістом текст і підкресліть речення, яких не було в розповіді вчителя.

4. Вправи на розуміння основної думки / точного розуміння тексту.

а) Послухайте текст і виберіть із декількох малюнків такий, що відповідає змісту тексту.

б) Послухайте текст і намалюйте місце (зобразіть схематично), в якому відбувається дія, і персонаж, про якого йдеться у тексті.

в) Визначіть, яка із двох почутих вами розповідей відповідає змісту малюнка.

г) Послухайте розповідь і виберіть/придумайте до неї заголовок. Поясніть, чому саме так ви назвали розповідь.

У процесі навчання аудіювання вчитель має передбачити три етапироботи:

1) формулювання інструкції,

2) презентацію аудіоматеріалу,

3) контроль розуміння прослуханого .

В свою чергу такі автори як Н.Д. Гальскова і Н.И. Гез у методиці розрізняють дві підсистеми: підготовчі/тренувальні і мовленнєві/комунікативні. Підсистема підготовчих/тренувальних вправ є украй важливою ланкою загальної системи вправ, хоча це ще не мовна діяльність, а створення основи і засобів для її здійснення. Мета підготовчих вправ полягає в тому, аби заздалегідь (до слухання тексту) зняти труднощі лінгвістичного або психологічного характеру, розвинути уміння логіко-смислової обробки знаків нижчого рівня - від слів до мікротекстів, що дозволить аудиторові зосередити свою увагу на сприйнятті вмісту.

Ці вправи дають можливість перевірити глибину свідомості вмісту, тобто міра проникнення в підтекст, в прагматичний аспект вислову. Вправи пов'язані із залученням нових фактів і відомостей, відрізняються критичною спрямованістю і установкою на вибіркове запам'ятовування найцікавішої інформації.

Робота з аудіотекстом на трьох етапах (pre-listening, while-listening, post-listening) та специфіка вправ характерних для кожного з них

Аналіз організації навчання аудіювання в зарубіжних підручниках (Upstream, New Discovery) і навчальних посібниках дозволив виділити три основні етапи роботи з аудіотекстом: передтекстовий (pre-listening), текстовий (while-listening) і післятекстовий (post-listening /comprehension check).

Автори (В. Еванс (V. Evans), Л. Едвардс (L. Edwards), Б. Ебс (B. Abbs), І. Фріберн (I. Freebairn) прагнуть динамічно поєднувати різні форми роботи з аудіо-текстом, що сприяє достатньо повному і ефективному управлінню процесом розуміння зв'язної іноземної мови на слух учнями, і значною мірою інтенсифікує навчання аудіювання як виду мовленнєвої діяльності.

Як зазначає Абрамовська Н.Ю., завдання, направлені на подолання труднощів розуміння різностильових автентичних аудіотекстів, визначаються етапом навчання, характером і стильовою приналежністю тексту.

Не можна недооцінювати важливість передтекстового коментаря, який повинен поєднувати в собі роз'яснення культурознавчого і країнознавчого фонів, мотиву спілкування і комунікативних завдань.

На передтекстовому етапі роботи з різностильовими текстами використовуються наступні види роботи:

- введення нових слів, ілюстрація прикладами;

- контроль розуміння нових слів в реченнях з аудіотексту з використанням візуальної наочності;

- робота з найбільш складними граматичними структурами в реченнях з тексту книжкового стилю, їх пізнавання, диференціювання, встановлення взаємодії початкової форми (наприклад інфінітива) з актуальною в конкретному реченні (видочасова форма, пасивний стан);

- тематичне угрупування слів з аудіотексту;

- аудіювання найбільш важких слів і граматичних структур в реченнях;

- робота з неповними, незавершеними реченнями, граматично неправильними, з погляду конструкцій, їх пізнавання, диференціювання, встановлення взаємодії початкової форми з актуальною;

- вибіркове аудіювання фрагментів тексту, в яких превалюють ті або інші надмірні елементи (наприклад паузи, повтори, вигуки), після виконання завдання сформулювати відповідь на питання, відтворити контекст вживання слова, визначити правильність або неправильність твердження.

Потрібно розуміти складність підбору аудіотекстів і зважати на той факт, що неможливо підібрати тексти, абсолютно однакові по всім параметрам (об'єм, мовні труднощі, стилістичні особливості і так далі), а також наявність цілого ряду методичних частковостей, що позначаються на розумінні, але непіддатливих контролю (стомлюваність, особливості уваги і пам'яті, загальний рівень розвитку і так далі). Викладач-практик повинен пам'ятати, що для кожного конкретного аудіотексту і кожної конкретної аудиторії використовуватимуться свої специфічні методи і прийоми, які працюватимуть тільки за певних умов.

На думку М. Поспієжинської, для того, щоб учні були успішними слухачами, викладач повинен встановити мету для слухання, вибрати і спроектувати відповідні навчальні матеріали і дії зважаючи на вік учнів, їх інтереси і мовленнєві здатності. Не дивлячись на рівень учнів, доцільно орієнтувати їх до того, що вони будуть слухати; вводити тему, деякі ключові слова або фрази і сказати їм який вид слуханни вони збираються прослухати: діалог, монолог або обговорення. Вправи на слухання, взагалі повинні складатися з добре-побудованих передтекстового, текстового і післятекстового рівнів.