Сторінка
2
При цьому М. Монтессорі вважала основною формою навчання спеціально організовані заняття у формі індивідуального уроку, який повинен проводитися в просторі даного середовища і з використанням розроблених нею дидактичних матеріалів.
Ф. Фребель розробив систему колективного навчання дітей на заняттях в дитячому саду з використанням спеціального дидактичного матеріалу («дарів Фребеля»), розробив систему занять і дидактичних ігор по сенсорному вихованню і розвитку продуктивної діяльності (ліплення, малювання, складання і вирезиваніє з паперу, плетіння, вишивання).
Як вважає Н.А. Короткова, заняття можна проводити у формі спільної партнерської діяльності дорослого з дітьми, де дотримується принцип добровільного включення в діяльність. Особливо це стосується занять продуктивними видами діяльності: конструюванням або ліпленням, малюванням, аплікацією.
Таким чином, узагальнюючи викладені тенденції у вдосконаленні методики і технології проведення занять з дітьми дошкільного віку, можна сказати, що в сучасному дитячому саду достатньо успішно поєднуються традиції і новаторство.
Ознаки занять, їх види, структура та зміст
На перших етапах свого розвитку дошкільна педагогіка вбачала у заняттях можливість чимось зайняти дітей: іграшкою, розповіддю, малюванням. Пізніше головним змістом занять стали дидактичні ігри, вправи з дидактичним матеріалом, самостійна художня діяльність та ін. На сучасному етапі утвердився погляд на заняття як на форму впливу вихователя на дітей, виконання передбачених програмою завдань, тобто як на особливу форму організації навчання.
Заняття в дитячому саду і уроки в школі повинні мати не тільки ознаки схожості, але і відмінності. Порівнюючи урок в школі і заняття в ДНЗ, можна виділити наступні ознаки схожості:
1. Одна і та ж суть: управління пізнавальною діяльністю дітей, озброєння їх знаннями і уміннями і одночасне усестороннє виховання. Навчання і в школі, і в ДНЗ ведеться за програмами.
2. Чітка і строга організація: завжди один і той же час, чіткий розклад, обов'язковість навчання для кожної дитини, колективна робота педагога зі всіма дітьми над одним і тим же матеріалом. Разом з такою схожістю з шкільним навчанням, дошкільне навчання має свої особливості. У школі йде наочне навчання, учні опановують основами наук, знання даються в строгій науковій логіці. У зміст шкільного навчання входить також озброєння учнів досить складними практичними уміннями розумової праці: рішення математичних задач, написання творів, диктантів, складання схем, робота з книгою (читання, конспектування, цитування). Зміст навчання в ДНЗ простіший. Навчання ведеться по розділах програми. Дітям повідомляються елементарні, доступні їх розумінню знання. Засвоюючи ці розділи навчання, діти готуються до засвоєння учбових предметів в школі.
Форма організації в школі:
а) по тривалості: 4 - 6 уроків по 40 хв.
б) по структурі: організаційний момент; перевірка і оцінка домашнього завдання; повідомлення нового матеріалу або фронтальна перевірка знань (контрольна робота); закріплення вивченого; завдання додому.
Форма організації в ДНЗ:
а) по тривалості: 2 - 3 заняття в день тривалістю від 10 до 35 мин.
б) по структурі: організаційний момент; почало заняття (установки до ходу заняття); хід заняття; оцінка діяльності дітей, підбиття підсумків (кінець заняття).
Немає оцінки знань 12-бальної системі, оцінка тільки словесна, немає домашніх завдань, немає контрольних робіт.
Вживані методи і прийоми
У школі переважають словесні і практичні методи у поєднанні з наочними і ігровими. У ДНЗ переважають наочні і ігрові методи у поєднанні із словесними. Відмінності в навчанні в школі і в ДНЗ диктуються віковими особливостями дітей. Ці відмінності необхідно враховувати в роботі. Крім того, при організації навчання дітей в ДНЗ і проведенні занять педагогам необхідно враховувати наступні вимоги:
Не слід змішувати процес навчання з грою, оскільки в грі дитина в більшій мірі опановує способами спілкування, освоює людські відносини.
Заняття в ДНЗ не повинні проводитися за шкільними технологіями.
Заняття слід проводити в певній системі, пов'язувати їх з повсякденним життям дітей (знання, одержані на заняттях, використовуються у вільній діяльності). У організації процесу навчання корисна інтеграція змісту, яка дозволяє зробити процес навчання осмисленим, цікавим для дітей і сприяє ефективності розвитку. З цією метою проводяться інтегровані і комплексні заняття.
В даний час широко використовується наступна класифікація занять з дітьми дошкільного віку.
Дидактичні завдання: заняття - засвоєння нових знань, умінь; заняття - закріплення раніше придбаних знань і умінь; заняття - творчого застосування знань і умінь; комплексні заняття, де одночасно вирішується декілька завдань. Зміст знань (розділ навчання): класичні заняття по розділах навчання; інтегровані (що включають зміст з декількох розділів навчання).
Класичні заняття в ДНЗ мають наступні особливості:
Початок заняття. Припускає організацію дітей: Перемикання уваги дітей на майбутню діяльність, стимуляція інтересу до неї, створення емоційного настрою, точні і чіткі установки на майбутню діяльність (послідовність виконання завдання, передбачувані результати)
Хід (процес) заняття. Самостійна розумова і практична діяльність дітей, виконання всіх поставлених учбових завдань. В процесі даної частини заняття здійснюється індивідуалізація навчання (мінімальна допомога, ради, нагадування, навідні питання, показ, додаткове пояснення). Педагог створює умови для того, щоб кожна дитина досягла результату.
Закінчення заняття. Присвячується підбиттю підсумків і оцінці результатів учбової діяльності. У молодшій групі педагог хвалить за старанність, бажання виконати роботу, активізує позитивні емоції. У середній групі він диференційований підходить до оцінки результатів діяльності дітей. У старшій і підготовчій до школи групах до оцінки і самооцінки результатів притягуються діти.
Залежно від розділу навчання, від цілей заняття методика проведення кожної частини заняття може бути різною. Приватні методики дають конкретніші рекомендації по проведенню кожної частини заняття. Після проведення заняття педагог аналізує його результативність, освоєння дітьми програмних завдань, проводить рефлексію діяльності і намічає перспективу діяльності.
Особливим видом занять є екскурсії.
Освітні і виховні завдання під час проведення екскурсій вирішуються в єдності. При цьому необхідно пам'ятати про краєзнавчий і сезонний принципи, а також принципи повторності, поступовості, наочності.
Структура екскурсії традиційно є наступною:
Підготовчий етап. Педагог визначає об'єм екскурсії, програмний зміст, терміни проведення, педагог оглядає місце проведення екскурсії, продумує зміст, методи і прийоми проведення. Вирішуються організаційні питання (маршрут, супровід). Підготовка дітей до майбутньої екскурсії полягає в поповненні знань (актуалізація)