Сторінка
25

Організація професійного виховання

Технічні прийоми передбачають раціональне використання засобів діяльності вчителя й учнів: різного встаткування, матеріалів, пристосувань, технічних засобів навчання й т.п.

Залежно від змісту навчального матеріалу й рівня підготовленості учнів до його сприйняття вчитель може активізувати діяльність учнів будь-якими з вище названих і інших прийомів.

Розглянемо приклад. На заняттях по темі «Прийоми розкрою тканини » майстер виробничого навчання ставить мету: продовжити формування практичних умінь по розкрою тканини. На початку заняття він пояснює учням сутність роботи, правила розкрою тканини.

У процесі пояснення використовує логічний прийом виявлення причинно-наслідкових зв'язків--залежності організації робочого місця від виду кладки різних ділянок стіни. Потім робить узагальнення: правильна організація робочого місця робітника забезпечує високу продуктивність праці.

До усного викладу, поясненню навчального матеріалу висувають наступні вимоги: постійне дотримання дидактичних принципів у їхній єдності й взаємозв'язку; підготовка учнів до сприйняття й засвоєння нового навчального матеріалу шляхом уточнення й відтворення опорних знань; повідомлення (або запис на дошці) теми або проблеми, мети й завдань; відбір змісту навчального матеріалу, з урахуванням повідомлюваних знань і формованих умінь; дотримання логічної послідовності; аргументованість, доказовість; постійне керівництво засвоєнням навчального матеріалу; систематизація і узагальнення навчального матеріалу, підведення підсумків, коректування засвоєння.

Розповідь - метод усного викладу матеріалу, що носить описовий або оповідальний характер, відрізняється науковістю, логічною послідовністю, стислістю, переконливістю, образністю повідомлення учням відомостей теоретичного або практичного характеру.

За допомогою розповіді вчитель формує в учнів уявлення і поняття про наукові факти, наприклад про принцип дії й пристрій інструментів, механізмів, знарядь, способах технології й т.п. Розповідь повинна мати головну думку, що учитель розкриває перед учнями у всій її повноті, розвитку при строгій послідовності викладу.

Як метод навчання розповідь має не тільки пізнавальне, але й виховне значення. Тому він повинен мати ідейну спрямованість, виражати особисте відношення вчителя до змісту матеріалу, що викладається, викликати зацікавленість, емоційність учнів.

Бесіда - метод навчання, при якому вчитель за допомогою цілеспрямованих питань до учнів мобілізує їхні знання й практичний досвід для засвоєння нових знань. За допомогою бесіди вчитель активізує розумову діяльність школярів, підводить їх до необхідних висновків і узагальнень.

Бесіда--один з найпоширеніших методів усного викладу матеріалу. Цінність її полягає в тому, що вчитель має можливість з'ясувати знання великої групи учнів за відносно короткий час і в той же час розвити їх активну розумову діяльність.

Успіху бесіди сприяє чітке визначення теми, логіка плану й уміла постановка питань, що дозволяє вчителеві направляти думку учнів.

Приклад - виховний метод виняткової сили. Його вплив ґрунтується на відомій закономірності: явища, сприймані зором, швидко й без праці запам'ятовуються у свідомості, тому що не вимагають ні перекодування, у якому бідує будь-який мовний вплив.

Приклад дає конкретні зразки для наслідування й тим самим активно формує свідомість, почуття, переконання, активізує діяльність.

Приклад діє на рівні першої сигнальної системи, а слово - на рівні другої.

Психологічною основою приклада служить наслідуваність - у практиці трудового навчання вчитель на основі власного досвіду роботі проводити навчальну демонстрацію, що дає можливість учнем активно включатися в трудову діяльність

Навчальна демонстрація включає в роботу органи почуттів: зору, слуху, нюху, дотику, смаку, за допомогою яких у школярів виникають почуттєві уявлення про реальні предмети і явища. Під час навчальних демонстрацій слово вчителя направляє розумову діяльність учнів, активізує її постановкою питань і проблем. Школярі, самостійно спостерігаючи дію приладу, прийом роботи, аналізують хід демонстрації, роблять висновки й узагальнення. Слово вчителя при цьому робить керівну дію, пояснює, що спостерігати, як спостерігати, як аналізувати. Сполучення слова викладача з почуттєвим відбиттям реального світу самим учнем, сприяє засвоєнню їм складного навчального матеріалу.

На уроках трудового й професійного навчання використовують різні види демонстрацій, натуральні об'єкти й технологічні процеси; образотворчі засоби наочності.

Прийоми роботи. Залежно від змісту навчального матеріалу, навчально-виховних завдань, віку учнів, їхньої підготовки, матеріально-технічної бази школи вчитель вибирає оптимальний вид демонстрацій.

Натуральні об'єкти, відібрані для демонстрації, повинні бути: виробничо-типові, відповідні сучасному рівню техніки й відображаючи істотні ознаки; технічно справними; доступними сприйняттю учнів, тобто в цілому відповідати рівню трудової підготовки й виглядати естетично.

У трудовому й професійному навчанні натуральними об'єктами, використовуваними для навчальної демонстрації, можуть бути: знаряддя праці, устаткування, прилади, предмети праці--різні матеріали.

Необхідно відзначити, що проведене нами дослідження показало , що в системі професійно - технічної освіти радянського періоду , значна увага приділялася ідеологічному виховання учнів.

Однак, на сьогодні в значній мірі знижене значення ідеологічного виховання учнів у ПТНЗ, разом з тим у сучасних умовах, коли в Україні гостро стоїть питання національно - патріотичного виховання, радянський досвід також може бути безцінним.

Описані вище методи й прийоми трудового виховання майбутніх робочих швейників активно використалися радянською педагогікою й, на нашу думку, вони мають ряд переваг перед сучасними інноваційними технологіями навчання:

По - перше, ефективність цих методів перевірена десятиліттям.

По-друге, вони повністю відповідають цілям професійного виховання.

По-третє, ці методи повною мірою забезпечені методично й методологічно.

По-четверте, ці методи можуть бути використані в умовах сучасної матеріально технічної бази ПТНЗ швейного профілю.

Відповідно до Конституції України, Закону України "Про освіту" , одним із пріоритетних завдань освіти є патріотичне виховання молодого покоління.

Метою патріотичного виховання є становлення громадянина-патріота України, готового самовіддано розбудовувати її як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, забезпечувати її національну безпеку, знати свої права і обов’язки, цивілізовано відстоювати їх, сприяти єднанню українського народу, громадянському миру і злагоді в суспільстві.

Мети патріотичного виховання можна досягти шляхом реалізації таких виховних завдань:

утвердження в почуттях особистості патріотичних цінностей, поваги до культурного та історичного минулого України;

виховання поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки;

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28 


Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»: