Сторінка
21

Організація професійного виховання

— сучасні вимоги, пропоновані до змісту й організації виховної роботи;

— аналіз стану виховної роботи з підсумків навчального року, основні досягнення, недоліки, перспективи на різних напрямках діяльності ПТУ;

— головні проблеми, над якими працює педагогічний і учнівський колектив;

- досвід роботи педагогів, рівень їхньої підготовленості до виховної роботи

— план атестації вчителів

Корисно включити в процес планування контролю всіх педагогів, актив учнів і батьків, що надалі визначає зацікавлене відношення до контролю всіх учасників педагогічного процесу. Так, на засіданні методоб'єднання класних керівників педагоги можуть обговорити наступні питання:

— які ділянки виховної роботи адміністрації необхідно взяти під контроль у першу чергу;

- які питання могли б контролювати самі педагоги, актив учнів, батьківський комітет.

Кожний педагог відписує на питання: що необхідно проконтролювати особисто в нього з метою надання методичної допомоги, що проконтролювати з метою вивчення й узагальнення досвіду роботи

Організаційну роботу із планування контролю проводить заступник директора по виховній роботі. Члени адміністрації, керівники громадських організацій, організатори виховної роботи вносять свої пропозиції в план контролю. Заступник директора становить проект плану контролю й виносить його на обговорення адміністрації, потім педколективу.

Для організації поточного контролю складається план на чверть, місяць, а іноді й робітник план на тиждень. Ці плани конкретизують річний план контролю, включаючи контроль за повсякденною роботою педагогічного й учнівського колективів.

Підкреслимо, що контроль - це не самоціль, а педагогічні засоби, що спонукують учителів і учнів до самовдосконалення, пошуку, своєчасному виявленню актуальних проблем і способів їхнього рішення.

У цілому можна сказати, що система контролю за виховним процесом за період з 1970 по 2000 роки перетерпіла зміни, особливо в тому плані, що якщо в період з 1970 по 1990 роки контроль був орієнтований на вузьку сферу розвитку особистості, в основному на ідейні стороні виховання, то в цей час контроль за вихованням учнів ПТУ розглядається в широкому змісті й охоплює різноманітні сторони виховного процесу, що впливає на особистість учня.

Рекомендації по використанню прогресивних ідей вітчизняного досвіду організації професійного виховання в сучасних умовах

Вивчення історичного досвіду професійного виховання робочих швейних спеціальностей у системі професійно-технічної освіти України, його аналіз і періодизація дозволили зробити висновок, що його організація й мети на кожному етапі суспільного розвитку були пов'язані зі змінами в політичному і соціокультурному життя суспільства, що, у свою чергу, визначало зміст і методи виховання й навчання.

У наш час, коли нові соціокультурні процеси в суспільстві стали необоротними, а зі зменшенням попиту на вироби вітчизнянної швейної промисловості підготовка фахівців з нормативно-заданими якостями не відповідає умовам ринкової економіки, відновлення змісту й процесу професійної підготовки швейників стає необхідним.

Перспективи розвитку сучасної професійно-технічної освіти варто розглядати, беручи до уваги досвід її розвитку. Творче осмислення придбаного історичного досвіду повинне гідно використатися в період пошуку шляхів реформування системи підготовки робочих кадрів для швейної промисловості в Україні

На нашу думку, пророблена робота дає можливість позначити основні напрямки реформування української професійно-технічної освіти працівників для швейної промисловості, маючи на увазі чотири основних суб'єкти, на які спрямовані мети професійної освіти: особистість, суспільство, виробництво й саму сферу освіти.

Це гуманізація, демократизація освіта, її випереджальний характер і орієнтація на безперервну професійну освіту як довічну освіту людини.

І нарешті, специфічний розвиток професійно-технічної освіти повинне йти з урахуванням традицій і інновацій у сфері праці , бачення робочої кваліфікації й моделі фахівця в Україні й за рубежем.

Звідси, ми виділяємо два основних напрямки її розвитку:

збереження традиційних функцій і структури професійно-технічної освіти;

перспективний розвиток професійно-технічної освіти, пов'язаний із впровадженням нового.

Говорячи про збереження традиційних функцій, ми маємо на увазі функції:

соціального захисту (одержання безкоштовної професійної освіти дітьми малозабезпечених верств населення, реалізація принципу рівних можливостей);

забезпечення швейного виробництва кваліфікованими працівниками й фахівцями із традиційними напрямками діяльності.

Перспективний же розвиток системи професійно-технічної освіти зв'язується зі змінами в освіті й визначається, у першу чергу, розвитком (відновленням) її структури.

Накопичений досвід навчання й виховання підростаючого покоління в різних типах професійних навчальних закладів містить багато повчального й для сучасності. Зокрема, завдяки вивченню історії професійно-технічного навчання робітників представляється можливим:

установити закономірні залежності збільшення кількості професійних навчальних закладів і молоді, що в них навчається від динаміки розвитку промислових підприємств;

вивчити виникнення нових форм і методів навчання й тенденції їхнього постійного вдосконалювання;

розкрити особливості форм і методів виховної роботи в різних типах професійних навчальних закладів і простежити взаємозв'язок у їхньому розвитку;

розробити науково-обґрунтовані концепції безперервної професійної освіти в Україні;

визначити фактори, які визначають формування нової системи підготовки робочих кадрів в Україні;

розробити принципи управління системою підготовки робочих кадрів на сучасному етапі.

Таким чином, практично освоєний досвід ПТНЗ радянського періоду, безперечно, надасть допомогу в постановці й рішенні таких проблем, як визначення складу кадрів для швейної промисловості, їхнього професійного рівня й майстерності, складу учнів і якості їхньої підготовки й т.д.

Що стосується питань удосконалювання системи професійного виховання учнів ПТНЗ швейного профілю, то в цьому змісті досвід, накопичений у роки радянської влади може виявитися безцінним і в нових історичних умовах.

Професійне виховання учнів ПТНЗ у СРСР розглядалося як виховання формування необхідних для трудової діяльності моральних якостей людини за допомогою праці; у соціалістичному суспільстві - у широкому змісті - цілеспрямоване формування комуністичного відношення до праці як основи нового духовного вигляду людини, виховання високосвідомого й всебічно розвиненого громадянина; органічна складова частина комуністичного виховання; у більш вузькому змісті - цілеспрямований, тісно пов'язаний з навчанням у школі процес підготовки дітей і юнацтва до трудової діяльності.

Ми впевнені, що таке трактування даного поняття не втратило актуальності й сьогодні й на її основі можливе відновлення системи трудового професійного виховання учнів у сучасних ПТНЗ швейного профілю.