Сторінка
4
Лексико-семантична група слів – це об’єднання слів, що семантично співвідносяться одне з одним і належить до однієї частини мови .
Одним з найважливіших завдань вивчення лексико-семантичних груп у сучасній українській літературній мові є визначення їх системного характеру. Шлях до вирішення цієї проблеми повинен лежати через дослідження конкретних лексико-семантичних груп.
Кольори, що існують у природі, становлять систему. Ця система є тримірною, тобто кожен колір може змінюватись у трьох напрямках, які характеризують колірний тон, насиченість і світлість. Ця система є безперервною і замкненою: всі кольори зв’язані один з одним безперервними переходами, і між кожними двома кольорами існує багато таких переходів. При поступовій зміні, шляхом безперервних переходів, один колір може бути переведений в будь-який інший. Так, наприклад, жовтий колір при змішуванні з червоним дає оранжевий, який при поступовій зміні може бути переведений у світло-червоний, червоний, темно-червоний і т.д.
Колірний тон є однією з основних ознак, за якою люди розрізняють предмети і орієнтують свою поведінку. Перехід від відчуття кольору до думки має в своїй основі зв’язок між кольором і словом. Єдність і розуміння зорових функцій проявляє себе у сприйманні та назвах кольорів.
Кожна назва означає одиничні кольори, узагальнюючи їх у деякі групи і абстрагуючись від різниці між ними. Для будь-якого кольору потенціально можливий цілий ряд назв, у яких кожне слово підкреслює окрему сторону одного спільного змістового поняття. Наприклад: «червоний» – один з основних кольорів спектра, що йде після оранжевого; колір крові. Цей самий тон, але з певними відтінками і насиченістю передають слова: багряний (густо-червоний), шарлатовий (багряний), червлений (багряний) – поетичне, густо-червоний, багровий, (густо-червоний з легким синюватим відтінком), пурпурний (темно-багровий), червінковий (густо-червоний), червіньковий (густо-червоний з коричневим відтінком), пурпурово-червоний, бордо, бордовий (темно-червоний), темно-бордовий, буряковий, бурячниковий (темно-червоний з синюватим відтінком), вишневий (темно-червоний, кольору стиглої вишні), темно-вишневий, малиновий (темно-червоний), темно-червоний, гранатовий (діал.) (темно-червоний), багристий, багрянистий (відтінок багряного), кров’яний (яскраво-червоний), криваво-червоний, кіноварний (яскраво-червоний), рубіновий (яскраво-червоний), кумачевий (яскраво-червоний), огняний (кольору вогню), огняно-червоний, яскраво-червоний, червоногарячий (яскраво-червоний), яро-червоний (яскраво-червоний), ясно-червоний (яскраво-червоний), червчатий (яскраво-червоний) – застар., шарлаховий (яскраво-червоний), чермний (яскраво-червоний), кораловий (яскраво-червоний), червонуватий, червонкуватий, червонястий, червоненький, червонявий, рожевий (світло-червоний), темно-рожевий, ясно-рожевий, рум’яний (рожевий із золотисто-коричневим відтінком, рожевий), мідний (червоно-жовтий), мідно-червоний (червоний з жовтим відтінком), рудий (червоно-жовтий), рудуватий, рудавий, рудо-жовтий, буланий (світло-рудий) – про масть коня, гнідий (червонувато-рудий) – про масть коня, темно-гнідий, цегляний (коричнувато-червоний), темно-цеглистий, темно-цеглястий, оранжевий (середній між червоним і жовтим), морквяний (оранжевий).
Таку групу слів, яка об’єднана на основі загальної значеннєвої співвіднесенності і яка з тим або іншим ступенем повноти передає один колір, ми визначаємо як синонімічний ряд, мікросистему, що має певну внутрішню структуру.
Відбиваючи складність і суперечливість процесу пізнання, такі мікросистеми у складі лексико-семантичної групи об’єднують різнорідні елементи:
1. Утворення, успадковані мовою від епохи спільнослов’янської мовної єдності, які втратили внутрішню форму, немотивовані з погляду носіїв сучасної української літературної мови (червоний, білий, синій, зелений, чорний, жовтий, сірий, рудий, червлений, русий, сизий, сивий, гнідий).
При цьому, звичайно, маються на увазі сучасні співвідношення між звуковим комплексом і способом уявлення значення слова, або між «знаком знака» і «звуком», тобто внутрішньою формою. Такі слова є результатом закономірного розвитку, який в міру можливості розкривається етимологією. Ці назви є своєрідним кістяком словника, служать основою і матеріалом для творення величезних мас похідних, мотивованих слів, наприклад, словесне гніздо, утворене на основі слова «білий»: біластий, білястий, біління, біленький, біленько, білесенький, білизна, білість, білило, білина, білити, білитися, білиця, білі, біління, білення, білісінький, білобокий, білобородий, білобровий, біловидий, біловолосий, біловус, біловусий, білогвардієць, білоголовий, білогривий, білогрудий, білозерний, білозір, білозорий, білозубий, білозубка, білокамінний, білокам’яний, білокопитий, білокорий, білокрівець, білокрів’я, білолиций, білолобий, білоперий, білорибиця, білорукий, білоручка, білуватий, білявенький, білявий, біляк, білястий тощо.
2. Новоутворення, тобто слова-назви, які мають прозору семантико-морфологічну структуру, утворенні за колірною схожістю до предметів та явищ об’єктивної дійсності, означають колірну якість опосередковано (рожевий, фіалковий, вишневий, бузковий, пшеничний, сніжний, срібний, волошковий та ін.)
У семантичному відношенні вся сукупність назв, утворених за схожістю до предмета чи явища з характерною барвою, є дуже різноманітною групою, можливості поповнення якої новими лексемами теоретично не обмежені.
Усі ці назви можна класифікувати в залежності від того, як вони співвідносяться з основою, від якої утворені, всі лексеми (прикметники) є похідними назвами і розвинули якісне значення (порівняйте: вишневі уста, вишневі сади і вишневий цвіт).
Такий взаємозв’язок у межах лексико-семантичної системи є відбиттям об’єктивно існуючих зв’язків предметів і явищ реальної дійсності, де окреме тисячами переходів зв’язане з іншими речами, явищами, процесами, ознаками.
3. Слова – назви кольорів, які є іншомовними запозиченнями або в основі творення яких лежить іншомовний елемент: бордо, бордовий (франц. bоrdеаux – темно-червоний – назву дано за кольором вина, названого за містом Бордо, в якому вироблявся цей сорт вина; фіолетовий (франц. vіоllеttе – фіалка); ліловий (франц. lіlіаs – бузок); беж (франц. lаіnе – натуральна шерсть, ясно-коричневий колір з кремовим відтінком; маренго (італ. mаrеngо) – чорний колір з сірим відтінком; назва дана за кольором тканини, що виготовлялася в селі Маренго у Північній Італії; хакі (інд. кhаk – колір грязі) – земляний, коричнево-зелений колір з сірим відтінком; електрик (франц. еlесtrіquе) – голубий чи синій колір з сірим відтінком; палевий (франц. раіllе – солома) – блідо-жовтий колір з рожевим відтінком; теракотовий (франц. tеrrа соttа – обпалена земля) – червоно-коричневий колір; оранжевий (франц. оrаngе – апельсин) – колір між червоним і жовтим; карий (тюрк, kаrа – чорний) – коричневий; індиго (ісп. іndigо) – темно-синій; буланий (тюрк. bulan, що означає світло-жовту масть коня) – світло-рудий, жовтий; бурий (тюрк. bur, що означає руду масть коня) – темно-коричневий; чалий (тюрк, саl – сірий, червонувато-сірий, сивий) – сірий з домішкою іншого кольору; брунатний (польськ. brunatnу– коричневий) – коричневий, темно-жовтий колір.