Сторінка
4

Процес і методи навчання

Синектика – різновид мозкового штурму, де шляхом порівняння даного завдання з не пов’язаними з ним системами створюється серія залежностей та аналогів, серед яких обираються придатні для розв’язання конкретного завдання.

Висування проектів – висунуті ідеї втілюються в конкретні завдання – проекти.

Ігрове моделювання - поєднання дискусії з аналізом ситуації та розігруванням ролей, коли групи спочатку розробляють певний проект вирішення ситуації, а потім представники кожної підгрупи публічно його захищають, виконуючі певні ролі (наприклад, судове засідання – обговорення, яке імітує судовий розгляд (слухання справи)).

В залежності від типу дискусія може тривати з 30 хвилин до декількох часів і включати такі етапи:

Підготовка до дискусії (виклад теми та мети дискусії, формулювання проблеми (ситуації), яку необхідно розв’язати, розподіл на підгрупи, вибір експертів, спостерігачів для фіксування ідей, ознайомлення учасників з правилами пошуку розв’язання проблеми та обов’язками та інше).

Тренувальна розминка – вправи у швидких пошуках відповідей на запитання, для позбавлення впливу психологічних бар’єрів.

Збирання інформації з теми обговорення (виявлення думок всіх учасників з певного приводу – письмове чи усне, аргументів, взаємні запитання, суперечка, генерація ідей та інше.

Впорядкування отриманої інформації (робота в підгрупах по аналізу висунених думок, відбору найкращих, виявлення точок зору.

Представлення інформації (доповіді представників підгруп, запис на дошці).

Обговорення, оцінка та вибір найкращих ідей організаторами, експертами чи всією групою, прийняття рішення, представлення результатів.

Виділяють такі умови ефективного здійснення дискусій: кількість учасників (не більше п’ятнадцять осіб у підгрупі), комунікативні зв’язки (ніхто з учасників не повинен мати просторових, комунікативних та інформаційних переваг), наявність правил-інструкцій для забезпечення конструктивної взаємодії під час дискусії, оптимальне керування (забезпечення умов проведення дискусії і мінімальне втручання у хід обговорення), тривалість дискусії (з 30 хвилин до декількох годин).

Метод аналізу ситуацій є похідним від дискусії, але найчастіше розглядається окремо, бо має певні особливості. Цей метод полягає у глибокому і деталізованому дослідженні реальної чи імітованої ситуації, що виконується для виявлення її окремих чи загальних характерних властивостей, пошуку найоптимальнішого способу вирішення відповідної проблеми. За сферою життя, до якої відносяться ситуації, що аналізуються, виділяють аналіз життєвих (побутових) чи виробничо-професійних ситуацій (в педагогіці - педагогічних ситуацій, в економіці - економічних і так далі). За ступенем розгляду ситуації цей метод можуть називати аналізом чи вирішенням ситуацій. Коли прагнуть підкреслити реалістичність чи конкретність ситуацій, що підлягають аналізу, використовують назву "метод аналізу конкретних (чи реальних) ситуацій", а коли проблемність умов аналізу - "аналіз проблемної ситуації". Особливим різновидом аналізу ситуацій є так званий кейс-метод – розповідь про реальну управлінську проблему чи ситуацію, що може виникнути у керівника підприємства, організації чи певного адміністративного підрозділу і яка, як правило, вимагає прийняття управлінського рішення.

Метод аналізу ситуацій дозволяє наблизити навчання до реальних умов життя чи професійної діяльності, привертає своєю практичною спрямованістю.

Основна вимога до обраних для аналізу ситуацій - достатня складність їх вирішення і частота виникнення у реальній життєдіяльності (ситуація, яка зустрічається рідко або, навпаки, є досить тривіальною і легко вирішується, менш цікавить студентів). Для більшої активізації розумової діяльності учасників обговорення застосовуються деякі прийоми.

Прийом інциденту – утворення несприятливих умов для прийняття рішень – дефіцит інформації (чи її надлишок), часу, аварійні обставини – фактори, що викликають напруженість.

Прийом критичних випадків – побудований на аналізі екстремальних ситуацій з реального досвіду, які призвели до непередбачених результатів.

Прийом “лабіринту дій” – коли надається готовий перелік можливих вирішень ситуації, а учасники знаходять вірне вирішення, проаналізувавши наслідки всіх вирішень.

Аналіз ситуації може тривати з 30 хвилин до декількох часів і звичайно включає етапи:

Підготовка до обговорення: розподіл на підгрупи, вступ у ситуацію, що розглядається (повідомлення (усне чи письмове), демонстрація), постановка завдання: що робити, як робити, час на обговорення.

Обговорення ситуації у підгрупах.

Виступ представників підгруп з повідомленням про результати роботи.

Загальна дискусія: обговорення різних підходів, вибір найкращого вирішення.

Підсумкова бесіда: підведення підсумків, формулювання висновків, рекомендація літератури та інш.

Під “грою” у загальному плані розуміють будь-яке змагання або протиборство між гравцями, дії яких обмежені певними умовами (правилами), яке спрямоване на досягання певної мети (виграшу, перемоги, винагороди). Педагоги висувають досить велику кількість класифікацій навчальних ігор. Найбільш узагальнено всі ігри можна поділити на такі види: рольова гра (гра-драматизація, розігрування ролей чи рольове проектування), ділова гра (імітаційно-моделююча чи професійна).

Рольова гра (гра-драматизація) - виконання учнем ролі в продуманій ігровій ситуації (у формі монологу, діалогу, дискусії, відтворення подій та інш.).

Ділова (імітаційно-моделююча) гра - форма створення предметного й соціального змісту професійної діяльності, моделювання систем відносин, характеристик для певного виду практики. Для активізації уявлення учнів (про певні історичні події, літературних героїв та інш.).

Призначення ігор у навчанні може бути найрізноманітнішим (як і їх певні модифікації): для активізації уявлень студентів (про певні історичні події, літературних героїв та інш.), для формування професійних вмінь і навичок спілкування, для кращого розуміння психології людей певної діяльності, що моделюється (важливо при профорієнтації), аналізу власних відчуттів, для набуття вмінь творчого розв’язання практичних завдань, вирішення певних проблем, науково-дослідної роботи, для формування різних індивідуально-психологічних властивостей людини.

Проведення гри може тривати з 10 хв. до декількох днів і включати такі етапи:

Підготовка до гри (ознайомлення з теоретичним матеріалом, правилами і ходом гри, самопідготовка учасників, вибір ролей та інше).

Вступ до гри (ознайомлення з ситуацією, інструктаж, отримання завдань, пояснення та інше).

Проведення гри.

Підготовка звіту з гри (анкетування учасників гри).

Підведення підсумків (вибір групи-переможця, нагородження).

Аналіз результатів гри.

Класифікація засобів навчання

Вибір і застосування того чи іншого методу часто неможливі без певного дидактичного забезпечення, матеріалів та знарядь. Засоби навчання можна розглядати і класифікувати по-різному: