Сторінка
11
Таблиця 3.
Чинники ризику, що ускладнюють адаптацію дитини до умов життя у прийомній сім'ї
|
Чинники | |
|
Пов'язані з біологічною сім'єю прийомної дитини |
Пов'язані з психічним розвитком самої дитини |
|
Відсутність будь-якої інформації про історію життя дитини |
Досвід депривації |
|
Смерть одного (обох) батьків |
Проблеми особистісного розвитку (поведінкові та невротичні розлади тощо) |
|
Втрата дитиною матері у віці до 18 місяців |
Відставання дитини у фізичному розвитку |
|
Юридична відсутність батька (у свідоцтві про народження батько записаний зі слів матері або іншої особи) |
Відставання дитини у психічному розвитку |
|
Розлучення батьків |
Пережите насилля (фізичне, сексуальне, психічне/емоційне, занедбання) |
|
Перебування дитини без сімейного оточення більше 2-х років |
Прихильність |
|
Часта зміна опікунів / піклувальників |
Стан здоров'я |
|
Асоціальні явища тривалого характеру (алкогольна та наркотична залежність біологічних батьків; аморальний спосіб життя, розпуста, сімейні сварки, бійки тощо) | |
Кількість балів по першій та другій групі чинників, як правило, не збігається. Це свідчить, що одні і ті самі об'єктивні чинники мають різний патологічний вплив на дітей і тим самим потребують різних корекційних впливів.
Якісна оцінка чинників ризику дитини проводиться в порівнянні із діагностичними критеріями психічних розладів за DSM -III - R [6]. Наведена в Додатку 19 таблиця чинників ризику дитини допомагає соціальному працівникові об'єктивно провести діагностику стресогенних та травмуючих чинників, яких зазнала прийомна дитина внаслідок втрати батьківського піклування.
4.Ресурси та резерви прийомної сім'ї. Опираючись на встановлені ризики дитини, соціальний працівник визначає ресурси, якими повинні володіти прийомні батьки. Ресурси прийомної сім'ї – це запаси, засоби, можливості, які будуть задіяні з приходом до неї прийомної дитини. Це означає, що прийомна сім'я повинна мати такі характеристики, які б уможливлювали позитивне вирішення питань щодо кожного встановленого ризику дитини. Ресурс прийомної сім'ї поділяється на три основні складові: матеріальний, соціальний, психологічний (табл. 4). Матеріальна складова забезпечує відповідний економічний та матеріальний стан сім'ї, соціальна – вказує на характеристики її соціальної інтеграції. Психологічна включає знання про розвиток даної категорії дітей, навички та уміння взаємодії з ними, емоційне прийняття та розуміння особливих станів таких дітей, навички виходу із важких емоційних переживань тощо.
Таблиця 4.
Ресурси сім'ї кандидатів у прийомні батьки
|
Ресурси |
Внутрішні |
Зовнішні |
|
Матеріальні |
Фінансові доходи Квартирні умови Наявність транспорту Наявність дачі, телевізора, комп'ютера тощо |
Джерела можливої допомоги: - родичі та друзі - органи влади - закордонні знайомі - спонсори |
|
Соціальні |
Статус сім'ї Соціальна інтеграція сім'ї Відкритість/закритість сім'ї Адаптаційні характеристики сім'ї Мобільність сім'ї (здатність до гнучкого реагування на об'єктивні труднощі та сімейні ускладнення) Способи проведення дозвілля |
Служба сімейних форм опіки Громадські організації Релігійні громади Місце роботи прийомних батьків Державні органи Освітні заклади Клуби, гуртки Наявність та доступність інформаційних джерел |
|
Психологічні |
Особистісні характеристики прийомних батьків: - реалістичність - надійність - чесність - відповідальність - гнучкість - відкритість - емпатійність. Комплекс притаманних батькам методів впливу (співвіднесення покарання та заохочення, стиль спілкування, способи вирішення конфліктів) |
Кваліфікаційні та особистісні характеристики соціальних працівників, психологів, юристів, залучених спеціалістів, які співпрацюють із прийомним дітьми та сім'ями. Особистісні характеристики родичів, знайомих, друзів |
Тож, якщо прийомні батьки мали досвід подібних переживань і знайшли конструктивне їх вирішення, тоді можна передбачити, що вони з більшою готовністю зможуть допомогти прийомній дитини знайти вихід із травмуючої ситуації. Встановлені чинники ризику розвитку дитини вказують на необхідні якісні та кількісні характеристики "ресурсу" родини, яка вирішила взяти прийомну дитину.
Після того, як соціальний працівник визначив основні характеристики "ідеальних" прийомних батьків для конкретної дитини, він порівнює їх із оцінкою реальних прийомних батьків. Взаємодобір є процесом пошуку найкращого варіанту влаштування дитини до прийомної сім'ї. Соціальному працівникові потрібно знати, що процес здійснення взаємодобору прийомних батьків та прийомної дитини потребує від нього професійних знань, кваліфікаційних умінь і навичок.
Для найкращого забезпечення функціонування прийомної сім'ї соціальний працівник із супроводу має ще раз переглянути оцінку сім'ї на предмет наявності у неї додаткових засобів, спроможних забезпечити її стійкість у непередбачених ситуаціях. Такі характеристики сім'ї називаються резервними. Це означає додаткові ресурси прийомної сім'ї, які не будуть безпосередньо задіяні при створенні прийомної сім'ї, проте вони можуть сприяти підтримці здорового функціонування сім'ї та відновленню її виховного потенціалу. Резерви прийомної сім'ї потрібно визначати та враховувати для забезпечення стабільності життєдіяльності прийомної сім'ї та надання опіки дитині. Відсутність резерву у сім'ї може призвести до її швидкого виснаження і до невиконання покладених на неї завдань. Після встановлення ресурсу сім'ї для влаштування до неї конкретної дитини, соціальному працівнику треба визначити її резерв. Це дасть змогу йому оцінити баланс та резерв сім'ї, із врахуванням чинників ризику розвитку та адаптації дитини, для подолання труднощів, які можуть виникнути в сім'ї з приходом нового члена. Всі питання взаємодобору важливо відкрито обговорювати із подружжям та старшими дітьми. У процесі взаємодобору прийомні батьки мають також отримати максимальний обсяг інформації про дитину: