Сторінка
17

Соціальний супровід прийомних сімей

Таблиця 5.

Особова справа прийомної дитини

Особова справа прийомної сім'ї

1

Перелік документів справи

-/-

2

Висновок про можливість створення прийомної сім'ї

-/-

3

Розпорядження районної адміністрації про створення прийомної сім'ї

Розпорядження районної адміністрації про створення прийомної сім'ї та передачу дитини на виховання та спільне проживання

4

-/-

Документи прийомних батьків

5

Документи прийомної дитини (в тому числі - базова оцінка)

-/-

6

Угода про влаштування прийомної дитини на виховання та спільне проживання, додаток до угоди

-/-

7

Індивідуальна картка дитини(в тому числі - історія дитини) (Додаток 23)

Паспорт прийомної сім'ї

8

Загальний план супроводу(детальний план супроводу прийомної дитини)

Загальний план супроводу(детальний план супроводу прийомної сім'ї)

9

Інформація про збереження майнових та житлових прав дитини

 

10

Бланк реєстрації листів підтримки та нагляду

-/-

11

Надіслані листи та відповіді на них (можливі копії)

-/-

12

Оцінка

-/-

Всі форми соціальної роботи із супроводу прийомних сімей та прийомних дітей поділяються на групові та індивідуальні. Цікавою формою роботи є групи взаємопідтримки прийомних батьків (групи зустрічей). Групи зустрічей прийомних батьків проводяться один раз на місяць. Метою проведення групових зустрічей прийомних батьків є набуття ними навичок прийняття і розуміння себе та інших, розвиток уміння встановлювати партнерські стосунки та здобуття здатності бути гнучким у поведінці. Групи зустрічей проводить психолог або досвідчений соціальний працівник, який володіє методикою проведення таких зустрічей.

Завдання таких угрупувань:

1) створення в групі атмосфери взаємодовіри, взаємоповаги та взаємопідтримки;

2) вчасне виявлення "проблемних зон" функціонування прийомної сім'ї;

3) прояснення потреб прийомних батьків та напрямків необхідної підтримки;

4) розширення досвіду учасників в вирішенні складних ситуацій;

5) научання методам психологічної самодопомоги;

6) научання навичкам асертивної поведінки;

7) інформування про сфери отримання кваліфікованої допомоги;

Щоб позитивний груповий процес міг відбутися, потрібно дотримуватися таких умов проведення групових зустрічей:

• час роботи групи і його використання планують самі учасники згідно питань, які їх хвилюють. Формами роботи може бути поведінковий тренінг, робота в партнерських парах тощо;

• роботи повинна проводитися в спеціально об лаштованому для цього приміщенні;

• доречна наявність поруч окремої кімнати, яка знадобиться у випадках розгортання конфліктної ситуації між окремими учасниками групи. У групі завжди знайдеться медіатор – нейтральна особа або другий ведучий, який захоче уважно вислухати спочатку одного, а потім другого учасника суперечки. Конфлікт, що виник, не завжди швидко може бути вирішений. Група зустрічей завжди має обмежений час проведення. Тож, щоб груповий процес залишити у безпеці і захистити від деструктивних процесів, які завжди будуть виникати в групі, краще конфліктну ситуацію ізолювати і для її вирішення надати медіатору та учасникам конфлікту окрему кімнату. Етап "вибуху", через який проходить будь-яка тривало існуюча група є одним із методів, який використовується в психотерапевтичних групах особистісного росту. В групових зустрічах цей процес потрібно курирувати. Одним із таких способів є вище описаний;

• група повинна бути відкрита для нових учасників, що буде сприяти збереженню позитивного групового процесу;

• оскільки групи зустрічей народжують почуття унікальності спілкування, яке важко відтворити в реальному житті, ведучий групи повинен слідкувати за наступним:

• щоб самовираження та саморозкриття членів групи не були самоціллю, а сприяли створенню довірливої атмосфери і усвідомленню свого "Я";

• люди, які нездатні адаптуватися до реального світу, комфортно себе почувають лише в вузькому колі однодумців. Не слід допускати, щоб такі групи ставали замінниками реального спілкування;

• група має позитивний вплив на особистість, якщо набутий в групі досвід вона використовує в реальному житті;

• підходи ведучого до групової роботи та особистісні характеристики членів групи є визначальними факторами її успішності:

• робота ведучого групи не повинна зумовлювати формування ставлення до нього як до наділеного "магічними якостями". Ведучий повинен залишатися реальною людиною і на рівні інших членів групи бути включений в її роботу.

Як правило, прийомні батьки мають здатність долати складні ситуації. Ведучим групи слід пам'ятати, що способи подолання складних життєвих ситуацій є різними і люди по-різному реагують на сильні емоції та конфлікти. Вміння ведучого визнавати доречність різних способів вирішення складних ситуацій, може вступити у конфлікт із моральними переконаннями та стилем поведінки учасників. Нереалістичні очікування від групи, приписування їй функцій вирішення питань матеріальної допомоги, схильність учасників уникати або йти на конфронтацію у складних ситуаціях, занижена самооцінка можуть призвести до нездатності людини реалізувати у житті груповий досвід. За таких умов група може мати негативний вплив на особистість. Метод груп зустрічей дає людям відчуття спільності, тому їх надбання широко використовуються у роботі різних груп та соціальних інститутів. Поки існує проблема самотності, відчуження, а також прагнення особистості до реалізації власного потенціалу, буде відповідна необхідність у групах зустрічей. Інститут прийомної сім'ї недостатньо розвинений у нашій країні. Тож потреба у підтримці однодумцями людей, які створили прийомні сім'ї, ще тривалий час буде актуальною. Проведення групових зустрічей є вдалою та ефективною формою підтримки прийомних батьків.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19 


Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»: