Сторінка
14
Рис.2.7. Розподіл відповідей респондентів на питання «Чи знаєте ви, чим відрізняється прийомна сім’я від дитячого будинку сімейного типу?»
Хлопці: Так – 10 %; Ні – 90 %.
Рис. 2.8. Розподіл відповідей респондентів на питання «Якими якостями, на Вашу думку, повинні володіти прийомні батьки?»
На питання «Якими якостями, на Вашу думку, повинні володіти прийомні батьки?» діти, в основному, відповідали: добрими, ласкавими, щирими, ввічливими, чесними та любити дітей. Перелік основних якостей суттєво не відрізнявся у представників різної статі.
Дівчата:
1. Любов до дітей, доброта, ввічливість по 33.3 %;
2. Чесність – 25%;
3. Порядність, доброзичливість, розуміння, турботливість, щедрість по 16,7%;
4. Увага та гарне ставлення до дітей, щирість, відвертість, поважність, вихованість та чуйність по 8.3 %;
5. Мають вміти робити те ж саме, що і кровні батьки – 8.3 %.
Хлопці:
1. Доброта – 80%;
2. Щирість, ласкавість по 50 %;
3. Розуміння – 20 %;
4. Рішучість, щедрість, співчутливість, повага до дітей, ввічливість, чесність, любов до дітей, хоробрість – по 10 %.
На питання, що краще сприяє розвитку особистості дитини: прийомна сім’я чи інтернатний заклад лише 1 людина (дівчина, 4.5 %) відповіла, що інтернатний заклад. Тобто як хлопці так і дівчата розуміють, що для найкращого розвитку дитині необхідна сім’я і ніякий інтернатний заклад її не зможе замінити. На запитання «З якою метою, на Вашу думку, сім’я всиновлює \ удочеряє дитину?» 81.8 % від загальної кількості опитаних обрали такі варіанти, як любов до дітей та відсутність можливості мати своїх дітей.
Дівчата відповіли таким чином:
1. Любов до дітей – 83.3 %;
2. Матеріальна винагорода або пільги від держави – 8.3 %;
3. Відсутність можливості мати власних дітей – 91.7 %.
Рис.2.9. Розподіл відповідей дівчат респондентів на питання «З якою метою, на Вашу думку, сім’я всиновлює \ удочеряє дитину?»
На рис. 2.10 видно, що хлопці відповіли на питання «З якою метою, на Вашу думку, сім’я всиновлює \ удочеряє дитину?» так:
1. Любов до дітей – 80%;
2. Відсутність можливості мати власних дітей – 70%.
Рис.2.10. Розподіл відповідей хлопців респондентів на питання «З якою метою, на Вашу думку, сім’я всиновлює \ удочеряє дитину?»
Відповідаючи на запитання «Чи могли б Ви у майбутньому стати прийомними батьками? Чому?» більшість респондентів відповіло «так» ( 72.7 %) (див. рис.2.11). В основному вони обґрунтовували своє бажання тим, що люблять дітей та жаліють їх.
Рис. 2.11. Розподіл відповідей дівчат респондентів на питання «Чи могли б Ви у майбутньому стати прийомними батьками? Чому?»
Згідно з результатами опитування дівчата відповіли наступним чином: так – 58.3 %. На запитання «чому» дівчата відповідали: подарувати щасливе майбутнє дитині (8.3%), люблю дітей (16.7 %), мені їх жаль (25%). Не знаю, не замислювалась над цим – 25%. Можливо, якщо не зможу мати своїх – 8.3%. Ні, мені це не потрібно зазначило – 8.3%. На рис. 2.12 представлено відповіді хлопців, згідно з якими: так зазначило – 90 % респондентів. Обґрунтували хлопці свій вибір тим, що любов до дітей сиріт конче потрібна – 50%, жаліють дітей 40% хлопців. Не знаю відповіло – 10% респондентів.
Рис. 2.12. Розподіл відповідей хлопців респондентів на питання «Чи могли б Ви у майбутньому стати прийомними батьками? Чому?»
На запитання «Чи потрібна спеціальна підготовка майбутніх прийомних батьків?» 77.3% опитаних відповіло, що «так, потрібна» (див. рис. 2.13). І лише 22.7 % - не потрібна. Тобто діти розуміють, що для того, щоб стати прийомними батьками, необхідне не тільки бажання, а і підготовка. Особливої різниці у відповідях хлопців і дівчат немає. Дівчата відповіли: так – 83.3 %; ні – 16.7 %.
Рис. 2.13. Розподіл відповідей дівчат респондентів на питання «Чи потрібна спеціальна підготовка майбутніх прийомних батьків?»
Як видно з цифрових даних, представлених на рис.2.14, хлопці погоджуються з тим, що підготовка потрібна - 70%, і 30 % респондентів уважають, що не обов’язково навчатись стратегіям виховання прийомних дітей.
Рис. 2.14. Розподіл відповідей хлопців респондентів на питання «Чи потрібна спеціальна підготовка майбутніх прийомних батьків?»
Аналіз результатів опитування як студентів, так і старшокласників дозволяє зробити такі висновки:
1) як хлопці, так і дівчата знайомі з такою державною формою влаштування дітей-сиріт, як прийомна сім’я. Але мало хто з них розуміє різницю між прийомною сім’єю та дитячим будинком сімейного типу. Більшість учнів уважає, що прийомна сім’я краще інтернатного закладу допоможе розвинутися та само реалізуватися дитині;
2) також більшість респондентів переконана в тому, для того, щоб стати прийомними батьками, необхідна спеціальна підготовка з боку соціальних працівників та інших контролюючих відомств. А також прийомні батьки повинні володіти такими якостями як доброта, ласкавість, любов до дітей, ввічливість тощо.
3) основними рушійними силами, що спонукають прийомних батьків брати дітей на виховання є любов до дітей та відсутність можливості мати своїх. Важливо додати, що на матеріальну винагороду та пільги від держави вказав лише один респондент.
4) не дивлячись на скрутну соціально-економічну ситуацію в країні і нестабільне благополуччя в родинах, переважна більшість дітей проявила готовність у майбутньому стати прийомними батьками, що саме і підтверджує високу громадську активність молодого покоління.
Як свідчать наукові дослідження з психології, влаштування нерідних дітей у прийомні сім'ї призводить до появи нових проблем та ускладнень у стосунках між членами родини. Тому ефективне функціонування прийомної сім'ї, відновлення її виховного потенціалу вимагає постійної підтримки.
Організація роботи з підтримки функціонування прийомної сім'ї має ґрунтуватися на засадах неперервності, професійності, міжвідомчої взаємодії та етапності. На початковому етапі функціонування прийомної сім'ї здійснюється початкова підтримка. Вона потрібна для сприяння адаптації сім'ї і прийомної дитини до нових умов проживання, пошуку ефективних способів взаємодії. Подальша підтримка спрямована на розв'язання проблем розвитку прийомної дитини в різні періоди її становлення чи проблем функціонування сім'ї, які обмежують її можливості в наданні опіки прийомній дитині. Процес надання підтримки прийомним сім'ям здійснюється шляхом соціального супроводу.
Учасниками супроводу прийомних сімей є: