Сторінка
15
Основні завдання позакласної роботи з математики:
Пробудження і розвиток стійкого інтересу учнів до математики.
Забезпечення найглибшого розуміння важливих ідей математики
Допомога в оволодінні головними методами математики.
Розвиток математичних здібностей учнів (логічного мислення, просторових уявлень і уяви, алгоритмічної культури, пам’яті тощо), прищеплення учням певних навичок науково-дослідного характеру.
Розвиток позитивних рис особистості (розумової активності, пізнавальної самостійності, пізнавального інтересу, потреби в самоосвіті, здатності адаптуватися до умов, що змінюються, ініціативи, творчості тощо) та навичок самостійно і творчо працювати з навчальною та науково – популярною літературою з математики.
Створення активу, здатного надати вчителю математики допомогу в організації ефективного навчання математики всього колективу.
Математика також дає учням змістовне, цікаве, корисне дозвілля.
Проведення позакласної роботи з математики здійснюється на основі загально педагогічних принципів, а також тих, що відбивають її особливість.
Саме в проведенні різних позакласних заходів з математики з використанням історичного матеріалу вчитель має найбільше можливостей розкрити діалектичний характер математики, показати джерела виникнення і рушійні сили її розвитку, наголосити на драматичних сторінках її історії, коли прогрес здобувався ціною справжнього героїзму окремих учених.
Пізнання, які учень здобуватиме на таких позакласних заходах, мають базуватися на достовірних, перевірених фактах науки. Вони повинні стати окремими етапами, сходинками пізнання навколишнього середовища, засобами математики.
Важливим є також дотримання принципів добровільності, інтересу, самодіяльності.
Учитель не повинен змушувати учнів брати участь в позакласній роботі з математики, засуджувати тих, хто не бере в ній участь. Залучати до позакласної роботи з математики можна різними, але педагогічно виправданими засобами. Дотримання принципу зв’язку з життям стимулюватиме учнів до участі у цій роботі, оскільки вони розумітимуть, що набуті знання і набуті навички будуть потрібні їм у майбутньому. Дотримання принципу зацікавленості розкриває учням своєрідну красу математики, дає їм змогу відчути радість пізнання, перших наукових пошуків і перемог.
Залежно від можливостей учнів, їх інтересів і потреб, а також вікових особливостей поза класна робота різниться за характером та змістом. Так для учнів 5–9 класів потрібно підбирати матеріал цікавого, історичного характеру. Тому для цих класів варто підбирати матеріал з історії розвитку математики, історії розвитку чисел, цікаві стародавні задачі, вивчати біографії відомих математиків.
Мета позакласних занять з використанням історичного матеріалу:
ознайомити учнів з історією математики, з іменами та біографіями видатних учених, які створювали математику, починаючи від стародавніх вчених і закінчуючи видатними українськими математиками – М. Остроградський, В. Буняковський, М. Кравчук та ін.
ознайомити з найважливішими відкриттями в галузі математики.
розглянути застосування математики в різних галузях науки і техніки та її роль у пізнанні навколишнього світу; формування навичок математизації ситуацій під час дослідження явищ природи і суспільства.
формування наукового світогляду, загальнолюдських духовних цінностей, виховання національної свідомості, поваги до національної культури і традицій України; формування позитивних рис характеру (чесності і правдивості, наполегливості й волі, культури думки й поведінки, обгрунтованості суджень, відповідальності за доручену справу тощо).
Оскільки позакласна робота повинна бути диференційована, спрямована на задоволення інтересів і запитів учнів, а учні проявляють різні здібності та інтереси, тому розрізняють три напрямки позакласної роботи з учнями при вивченні математики:
Які не досягли обов’язкового рівня у вивченні програмного матеріалу (додаткові позакласні заняття);
Які бажають підвищити свій рівень навчальних досягнень з певної теми;
Що виявили до вивчення математики підвищений інтерес та здібності (це позакласна робота у традиційному розумінні).
Розглянемо третій напрямок; робота з учнями, що виявили до вивчення математики підвищений інтерес та здібності.
За формами організації ця позакласна робота з математики поділяється на масову, групову та індивідуальну. Кожна з них має свої переваги та недоліки. Масова робота дає змогу залучати до неї колектив учнів. У такому масовому вияві творчості легко організовувати змагання, проте важко забезпечити глибоке проникнення всіма учасниками в суть пропонованих математичних залежностей, проконтролювати діяльність кожного учасника. Зрозуміло, що важко й підтримувати тривалий час продуктивну роботу великого учнівського колективу.
Більш результативною є робота з невеликою групою, як правило, тих самих учнів, наприклад, членів математичного гуртка. Індивідуальна робота проводиться тут відповідно до інтересів учнів.
У проведенні позакласної роботи з математики треба враховувати вікові Особливості учнів. Так, у 5–6 класах доцільно розглядати цікаві питання теоретико-числового і геометричного матеріалу. Слід пам’ятати, що розвага не самоціль, а тільки один з дидактичних прийомів, який стимулює пізнавальну активність учнів. Розважальний матеріал збуджує увагу, викликає певні позитивні емоції та ситуаційний, епізодичний інтерес. Завдання вчителя – перетворити цей інтерес у стійкий, активний.
Використовуючи історичний матеріал, треба звертати увагу учнів не на зовнішні факти, а на суть питання, пробуджувати думку, розвивати допитливість.
Традиційними і найбільш поширеними формами позакласної роботи з математики є:
математичні гуртки;
математичні вечори;
тиждень математики;
математична преса;
клуби веселих і кмітливих математиків;
математичні екскурсії.
На таких формах позакласної роботи досить вдалим є застосування історичного матеріалу, що зумовлює активізацію позакласної роботи.
Спеціальні розділи з історії математики включено до програми факультативних занять з математики в основній школі. Вчителі можуть розглядати ці теми і на гуртках чи інших позакласних заняттях.
Нами розроблено тематику факультативного курсу:
6 клас.
Тема 1. Історія розвитку поняття числа.
Історія розвитку поняття натурального числа.
Коротка історія систем числення в математиці.
Позиційні і непозиційні системи числення: римська, вавілонська, десяткова, двійкова та інші.
Основні етапи розвитку дробів. Єгипетські дроби.
Папірус Райда.
Виникнення дій над числами.
Загадкові прості числа.
Тема 2. Історичні задачі.
Кілька задач з «Арифметики» Магницького.
Задачі з математичного рукопису XVII ст.
Три задачі Лойда.
Задача Ньютона.
Задачі із старовинного задачника з арифметики Войтяхівського.
Математика і біблейське сказання про потоп.
Задачі Метродора.
Старовинні китайські та японські задачі.