Сторінка
1

Дрогобич (Котермак) Юрій - астроном, астролог, медик, математик, мислитель-гуманіст

Пам'ятник Юрію Дрогобичу у м. Дрогобич

Пам'ятник Юрію Дрогобичу у м. Дрогобич

ДРОГОБИЧ (Котермак) Юрій (бл. 1450 — 1494) — мислитель-гуманіст, астроном, астролог, медик, математик. Народився у Дрогобичі. Вчився у Краківському та Болонському університетах — найбільших у той час гуманістичних центрах Європи. Одержав ступінь доктора філософії та медицини у Болонському університеті, де протягом 1478 — 1482 рр. викладав математику й астрономію. У 1481 — 1482 рр. займав посаду ректора університету медиків та вільних мистецтв. Повернувшись до Кракова, працював професором медицини й астрономії в 1487 — 1494 рр.

У Дрогобичі народився і, очевидно, одержав початкову освіту Юрій Котермак - відомий учений, педагог і письменник, ректор Болонського університету, професор Краківського університету, перший український автор друкованої книжки, що вийшла в Римі 1483 р. Наш земляк прибрав собі прізвище Дрогобич.

Навчався у Львові, Кракові, Болоньї (Італія). В 1481 — 82 рр. — ректор Болонського ун-ту. Наприкінці 80-х рр. XV ст. викладав астрономію та медицину в Краківському ун-ті, де його учнями були славетний польський астроном Н. Коперник та відомий німецький гуманіст К. Цельтіс. Д. пітримував тісні зв’язки з багатьма гуманістами з різних країн, зокрема з італійським гуманістом Ф. Б. Калімахом та піонером кириличного друкарства Ш. Фіолем, видавничу діяльність якого підтримував.

Творчість Д. має яскраво виражений гуманістичний характер, що виявляється, зокрема, у його поглядах на природу, Бога, людину. Д. високо цінував людський розум, вірив у його силу і можливості, у здатність пізнання таїн світу та його закономірностей, у спроможність людини використовувати результати пізнавальної діяльності на своє благо. Вважав, що завдяки розумові як головному критерію істинності можна легко "осягнути обшири неба незбагненно великі", пізнати "таїни у підмісячнім світі й силу могутню зірок". У людському розумі, освіті, активній діяльності людини вбачав головну рушійну силу іст. розвитку й суспільного поступу. Проблему співвідношення небесного й земного світів розв’язував у дусі неоплатонівської ідеї космічної любові, якою, гадав, сповнений Всесвіт. На думку Д., людина завдяки своїй доброчесності може уподібнитись до Бога. Поряд із християнським Богом у творах Д. фігурують інші надприродні сили, що втручаються в хід іст. подій і впливають на їхній перебіг.

Найвідоміші з творів Дрогобича — "Трактат про сонячне затемнення 20 липня 1478 року", "Прогностична оцінка поточного 1483 року", "Трактат з шести розділів про затемнення" (1490) — написані латиною. Праці Д. містять наукові дані з астрономії, географії, в тому числі визначення географічних координат таких міст, як Львів, Дрогобич, Феодосія (Кафа), Вільно, Москва. Праці Д. були добре відомі у багатьох країнах Європи — зокрема, в Італії, Франції, Німеччині, Угорщині, Польщі їх переписував для себе, наприклад, відомий нім. гуманіст Г. Шедель, у своїй науковій діяльності використовував нім. історик метеорології Г. Гельман.

У ХV столітті український учений Юрій Дрогобич був широко відомий у Європі як автор одного з перших у світі астрономічних календарів, як доктор медицини і філософії, ректор Болонського університету та професор Ягеллонського університету в Кракові, де його лекції слухав Микола Коперник.

Найбільше — щодо Космосу. Найбільш відомий вчений і дослідник Космосу з українців, це Юрій Котермак, або Юрія Дрогобич, вченого з Дрогобича, який юнаком пішки дійшов до Кракова, закінчив університет, став там згодом магістром, професором університету, ректором одного з найстаріших у Європі Болонського університету (у 1481—82 роках), котрий і сьогодні (сам бачив) займає ледь не квартал архітектурного ансамблю старого міста. Юрій Дрогобич був вихователем і наставником юного Миколи Коперніка. Саме цей учений першим зі східних слов'ян написав докторську дисертацію про зоряне небо. Алла Глусь з Одеси, Альона Печена з Черкащини дошукалися того, що етнічні українці заправляли у США цілими космічними програмами. Так, Михайло Яримович, українець, родом з Підляшшя (Польща), з 1964 року був відповідальним у США за створення космічних кораблів „Аполон", а з часом його призначили технічним директором проектування орбітальної лабораторії. Отже, саме М. Якимович у США втілював ідеї українця Ю. Кондратюка про міжпланетні подорожі. Якщо він вирішував питання про політ на Місяць, то інший українець, Ігор Богачевський, родом із Сокаля на Львівщині, допомагав американцям розв'язати складні питання, пов'язані з поверненням астронавтів на Землю. Богдан Гнатюк з Тернопільщини багато зробив у СІЛА для створення міжконтинентальних ракет, що запускаються з підводних човнів "Трайдент" тощо.

Найчастіше учні з почуттям гордості згадували космонавтів з українців. Йдеться насамперед про Павла Поповича з Київщини, упродовж багатьох літ одного з лідерів української громади в Росії, який першим з українців полетів у Космос як радянський космонавт. Цілі сторінки відводять діти для описування подвигу Героя України Леоніда Ка-денюка, який здійснював подорож у Космос на американському кораблі багаторазового використання "Колумбія". Згадано було і астронавтику з етнічних канадських українок Роберту Бондар (учениці Марія Крушинська і Тетяна Ханіна з Львівщини). Приємно було прочитати і про мого приятеля — керівника артилерійського дивізіону із запуску першої балістичної ракети в СРСР, соратника Сергія Корольова, нині 89-літнього киянина Івана Бровка, книжка якого "Космос беден без поэтов" вийшла у 80-х роках XX ст. у Товаристві „Знання".



Інші реферати на тему «Астрономія, авіація, космонавтика»: