Сторінка
2
І це далеко не все. Треба докладно вивчити радіаційну обстановку, де пролягатимуть траси майбутніх польотів. Можливо, потрібна буде і штучна гравітація на кораблі, адже при тривалих подорожах невагомість може негативно вплинути на організм. Набутий досвід показує, що потрібні дальші дослідження як по уточненню методів відбору космонавтів, так і з їх спеціальної підготовки. Оскільки тривалі рейси вимагатимуть, щоб екіпаж кораблів складався з кількох чоловік, при комплектуванні треба обов'язково враховувати психологічну сумісність його членів. Слід всебічно обґрунтувати і режим праці, і розподіл обов'язків між членами екіпажу.
Народилась ця молода наука в нашій країні в 1948 p., коли радянські вчені зробили першу експериментальну спробу медико-біологічних космічних досліджень.
На першому етапі (1948—1952 pp.) завдання космічної біології були досить скромні: обрати найбільш вдалий біологічний об'єкт для експериментів на ракетах (ним виявились собаки), розробити систему забезпечення умов життя для тварин при польоті до висоти 100 км, вивчити характер і ступінь впливу польоту на стан окремих фізіологічних функцій організму і поведінку тварин, розробити методи дослідження цих функцій, випробувати роботу контрольно-реєструючої апаратури в незвичних умовах досліду тощо.
На наступному етапі треба було з'ясувати питання безпеки польоту живих організмів на ракетах. Потім для біологічних експериментів використовували штучні супутники Землі. Вже через місяць після запуску першого радянського штучного супутника в космічний простір злетів другий штучний супутник з космічним пасажиром — собакою Лайкою. Політ Лайки приніс науці цінні відомості про вплив невагомості і перевантажень на живий організм.
Рік шістдесятий був позначений польотами космічних кораблів-супутників. Почалась генеральна репетиція до польоту в космос людини. В кабіні другого корабля-супутника вже був цілий «зоосад», в тому числі собаки Бєлка і Стрілка. Важливим результатом цього експерименту було те, що вперше в історії живі істоти благополучно повернулися з космосу на Землю, подолавши відстань понад 700 000 км.
І ось 12 квітня 1961 р. перша радянська людина, Ю. О. Гагарін, у космосі. Тріумф, який по праву поділяє з іншими науками і космічна біологія.
Наступні запуски кораблів з космонавтами пересвідчували у життєвості ідей космічної біології, правильності її висновків, надійності рекомендацій. Разом з іншими космічними науками вона розширює владу людини над космосом, наближає той час, коли, як казав наш видатний співвітчизник К.Е.Ціолковський, «людина стане громадянином Всесвіту».
Космічна медицина - наукова дисципліна, що вивчає дію різних факторів космічного польоту (перевантажень, невагомості, вібрацій, радіації, ізольованості тощо) на організм людини та її працездатність. Вона г, складовою частиною ширшої га-тузі науки — космічної біології, що розробляє медико-біологічні проблеми космічних польотів.
За рекомендаціями космічної медицини добирають кандидатів у космонавти, підготовляють їх до космічних рейсів, здійснюють лікарський контроль за станом здоров'я під час космічної подорожі, створюють надійні медико-технічні системи, що дають змогу космонавтам жити і плідно працювати в кабінах космічних кораблів під час польоту тощо.
Успішні польоти космонавтів на космічних кораблях наочно показали, як блискуче склала науковий і практичний іспит ця молода наука. Разом з тим вони поставили перед нею ряд нових завдань. Це, зокрема, розробка методів відбору і підготовки космонавтів-дослідників і особливо методів комплектування екіпажів багатомісних космічних кораблів, вивчення психофізіологічних можливостей людини по керуванню космічним апаратом, його системами й дослідницькою апаратурою при тривалому польоті та ін. Докладніше про меди-ко-біологічні дослідження, пов'язані з освоєнням космосу, див. Космічна біологія.
Космічна психологія - наукова дисципліна, яка вивчає питання, пов'язані з психологічною підготовкою, тренуванням і відбором космонавтів, режимом їх праці й відпочинку, підвищенням їх працездатності й оперативної пильності тощо. Ця наука ще зовсім молода, вона тільки-но стає на ноги. Але у неї велике майбутнє. Вже «не за горами» політ людини до інших планет — сусідів Землі. І тому виняткового значення набуває проблема психічних реакцій і стану людини в умовах тривалого космічного польоту до інших планет та під час перебування на їх поверхні. Адже характер цих реакцій і стан людини визначаються специфікою умов космічних подорожей: ізольованістю людини в малому просторі, зміною її просторової орієнтації, невагомістю, зниженням кількості й інтенсивності нервової імпульсації, відчуттям новизни і небезпеки, почуттям відриву від Землі тощо. Все це і зумовило народження такої науки, як космічна психологія.
Для польотів у космос на даному етапі погрібна людина, яка має високі позитивні індивідуально-психологічні особливості. Важливо завчасно встановити можливості кандидата в космонавти, передбачити, як він буде переносити екстремальні фактори польоту, раптові подразники і перешкоди. Треба вивчити і такі індивідуальні якості майбутніх космонавтів, як просторова сміливість, реакції на новизну обстановки, здатність продовжувати роботу в ускладнених умовах тощо.
Психологічний відбір провадять, моделюючи умови космічного польоту. Для цього, зокрема, використовують барокамеру, сурдокамеру, термокамеру, центрифугу тощо. Виявляється, що в міру збільшення швидкості й висоти польоту великого значення набуває вміння людини орієнтуватися в навколишньому просторі. Просторове напруження — так назвали вчені ті труднощі й зусилля, що виникають у людини в зв'язку з перебуванням, переміщенням і діями у просторі, і відповідно запропонували методи його усунення або зниження.
Як показали дослідження, значне психологічне напруження викликають у космонавтів екстремальні фактори польоту. Реакції на новизну обстановки, на різні зміни середовища, на небезпеку польоту виражаються в нервово-емоційних збудженнях та значних функціональних зсувах, що можуть спричинитися до ускладнень. Зокрема, відомо, що під час зльоту та спуску у космонавтів різко зростає частота дихання і серцевих скорочень. І тут космічна психологія дає свої рекомендації щодо саморегуляції емоціонального стану й подолання згаданого напруження.
Важлива і проблема оптимальних режимів праці, активного відпочинку і сну для тривалого польоту. Адже у космонавтів треба виховати «почуття часу» і певний робочий ритм. Це досягається
Завантажити реферат