Сторінка
2
Жаргонізми вільно вживаються у мові сучасної української публіцистики. "На шляху різного ступеня розширення жаргоновживання, – зазначає Л.О.Ставицька, – відбуваються інтенсивні соціокомунікативні та власне семантичні процеси, що дає підстави говорити про соціосемантичні параметри функціонування жаргонної лексики. Лексикографічною паспортизацією жаргонної лексики звичайно є соціальні маркери, співвіднесені з жаргонними субкодами. Семантичне наповнення жаргонної номінації віддзеркалює різні аспекти життєдіяльності соціуму, його ціннісну орієнтацію у світі. При утворенні бі-, інтержаргонних полів семантика жаргонізму змінюється, кожен соціум модифікує семантику слова відповідно до своїх комунікативно-прагматичних потреб та інтенцій" [3, 58]. Наприклад, молодіжна субмова, засвоюючи кримінальний жаргон, нейтралізує семи, пов'язані з реаліями злочинного світу: висіти – "відбувати покарання" у мові молоді "висіти, зависати" означає 1) перебувати у певному місці протягом невизначеного часу, 2) постійно вживати наркотики; Ті, хто збирається „зависнути” у столиці більш ніж на місяць, за типову квартиру без усіляких там прибамбасів повинен викласти з гаманця не менше 100 доларів (АГ, 26.11.03. с.10); „розборка”( розбірка) – "розв'язування конфлікту між ворогуючими кримінальними угрупованнями", на молодіжному субкоді це "суперечка, з'ясування стосунків": Також попавши пальцем у небо, можна сказати, що напередодні виборів знову загостряться бізнесові розбірки, за якими слідуватимуть перерозподіли ринків та фінансових потоків (ПіК, 5-11.09.03; с.10); Сьогодні на старт вийшло багато кандидатів у президенти. І не виключено, що почнуться політичні розборки(М.Поплавський. КВ. 11.11.03); Обов’язковими після таких розбірок стали взаємні звинувачення пропрезидентської більшості та опозиції (К. Джура. АГ, 21.01.04. с.3); Також, попавши пальцем у небо, можна сказати, що напередодні виборів знову загостряться бізнесові розбірки (Пік, 5-11.09.03. с.10); Розборка продовжувалася у дитячому садочку, що розташувався неподалік (Всім, 30.04.03. с.5).
Коли говоримо про активне поповнення загальномовного словника жаргонною лексикою, то маємо на увазі не тільки і не стільки помітне кількісне збільшення та активізацію у мові представників різних соціальних груп цих елементів. Йдеться передусім про нову якість жаргону як своєрідного стилю мови у нову епоху розвитку національної мови. Так, значної активності у мовленні представників різних соціальних груп набули слова тусуватися і похідні від нього: тусівка (тусовка), тусівник, тусня, які почали вживатися у молодіжному мовленні і маркувалися як жаргон. У сучасному мовленні дієсово тусуватися, яке вживається у значенні збиратися разом, проводити час, розважатися, спілкуватися, відпочивати, дружити, бути однодумцями, і похідний іменник тусовка у значенні зібрання набули широкого вжитку, наприклад: Деякий час я „тусувався” у модних нічних клубах із діджеями (Інтерв’ю з групою ВІА „Слівкі”. АГ, 19.11.03; с.9); Тусуватись у місцевих дискотеках путильським тінейджерам дозволено до десятої години вечора (АГ, 18.02.04; с.6); Не останню роль відіграє тут і президентська резиденція „Синьогора”, де губернатор має змогу „тусуватися” з політиками першої величини (АГ, 26.11.03. с.6); З тротуарною торгівлею намагаються боротися закарпатські податківці. Адже власники ринків зазвичай тусуються всілякі бабці з кошиками, не можуть і не мають права нічого з тим вдіяти (АГ, 26.11.03; с.8); З приходом весни ожив симпатичний „п’ятачок” на вул. Волі. У середині дня молодь перетворює його на справжню тусовку (КВ, 30.04 – 8.05.03; с.3); – Ви давно крутитесь в українській політичній тусовці? (Інтерв’ю з Б.Рабіновичем. АГ, 19.11.03; с.29); І от просто цікаво: коли вихована на цьому горезвісному метафоричному „ослінчику” дівчина щільно втусується у всі ці світські збіговиська і нарешті відчує себе в омріяній „богемі”, чи зрозуміє, що ж, власне, вона там робить? (Світлана Поваляєва. УМ, 21.01.05. с. 15).
Тенденція до посилення функціональної мобільності жаргонізмів у сучасному публіцистичному дискурсі показує, що, по-перше, українські друковані засоби масової інформації різною мірою проявляють інтерес до цього пласту мови, а, по-друге, функція жаргонної лексики у публіцистичному мовленні неоднакова. Так, розмовного характеру набувають жаргонізми засвітитися(крим. Виявити, видати себе) [4, 121], кинути (мол., крим. Виманити за допомогою обману певну суму грошей; обдурити когось)[4, 136], наїхати (1. мол. Вилаяти, розкритикувати когось; присікатися до когось. 2. крим., жрм. Напасти з погрозами, бажаючи добитись чогось) [4, 184], розкрутити (1. крим. примусити когось давати свідчення, зізнатися у чомусь. 3. мол. Примусити когось витратити гроші. 6. муз. Створити гарну рекламу. Спонсорувати якогось виконавця, групу), розкрутка (1.крим. Повторне слідство. 3. муз. Популяризація музичної групи, виконавця диску. 4. ком. Популяризація твору мистецтва. Партії, освітнього закладу та ін.) [4, 236] тощо: Друга проблема – зрощення влади, правоохоронних органів із криміналітетом. Так зароджується організована злочинність. Згадайте, як на виборах вона засвітилася – хоча б у Закарпатті (Заступник Генерального прокурора Микола Голомша АГ. 6.04.05. с.9); Калинюк останні 8 років політикою мало займався, ніде не „світився”, тому поява цієї літньої людини з симптоматичними проявами в поведінці здивувала багатьох (Остап Дроздов. АГ, 13.04.05. с.4); Адміністрація провела з лідерами осередку СПУ сепаратні переговори, і ті погодилися заради кількох обласних управлінь „кинути” своїх союзників (УМ, 11.03.05. с.5); Згадувала Світлана, що за сприяння в переїзді до Канади своєї дитини заплатила 1200 доларів. Про це вона повідомила працівникам УБОЗу зразу, тільки-но зрозуміла, що не лише її „кинули” (З.Іленко. АГ, 19.1103; с.30); „Наїжджають” на нас (Підприємець про рекетирів. УМ, 10.02.04; с.12); Якщо вдасться скомпроментувати хоч якогось депутата з „НУ”, це дасть привід „наїхати” на Ющенка як лідера (М.Кульчинський. УМ, 23.01.04; с.4); Думали-гадали більшовики і КПУ над питанням, кого б то зробити винним у своєму провалі на слуханнях ПАРЄ, і вирішили наїхати на . англійську мову (К. Джура. АГ, 04.02.04. с.3); Для нас це справжнє свято. Бо вже стомилися від безбарвних виконавців, котрих “розкручує” телебачення (М.М.Бондаренко, вчителька. ГУ, 08.11.03. с. 4); Депутатам для власної розкрутки явно забракне лише однієї години (О.Зоринська. АГ, 17.12.03; с.4); Академічний зал – це зовсім інша енергія, ти зовсім інакше його „розкручуєш” (О.Скрипка, співак. АГ, 19.02.04; с. 8).
Широке функціонування таких слів у друкованих текстах знижує жаргонність і переводить їх у шар розмовної лексики. Мовний процес переходу нелітературних (знижених, жаргонних) слів у розмовні є свідченням зростання ролі розмовності не тільки в особистісній комунікації, а й у суспільній. Як зазначає В.Г.Костомаров, „свіжість, відвертість, експресія розмовного мовлення відповідає сучасникам смакам суспільства й епохи. І не можна не визнати, що розмовність є найбільш перспективним, органічним джерелом динаміки літературного стандарту” [1, 109].
Завантажити реферат