Сторінка
3

Функціонування жаргону в сучасному публіцистичному дискурсі

Жаргон як соціальне і мовне явище породжує не тільки нові номінації, але й яскраві, образні, що несуть заряд виразності, слова. Така відмінна ознака жаргонних засобів особливо затребувана публіцистикою, де при зображенні певних фактів і подій важлива саме экспресивно-оцінна складова. Тому досить часто номінативна функція жаргонізму тісно поєднується з образністю й оцінністю. Жаргонізми, включаючись у дискурс, виступають одночасно і номінативною одиницею, і експресемою, і стилістичним маркером. Наприклад: А сюди щодня з різних санаторіїв краю можна було би звозити десятки туристів, які би тут „відривалися на повну катушку” (Данило Павленко. АГ, 09.03.95. с.12); Одобрямси літали залом і міцно угніздилися в головах делегатів ще на початку засідання (Остап Дроздов. АВ, 13.04.05. с.2); Делегати стояли невеличкими компаніями і перемовлялись зазвичай на три теми: Юлю (як вона „мочить” олігархів), футбол (як Григоришин „мочить” Суркіса) й Олійника (пречудова людина) (Остап Дроздов. АВ, 13.04.05. с.2); У середньому такса „відмазування” від служби у війську сягає 500 у.о. Призовник іде на „легке” правопорушення й, отримавши за рішенням суду умовне покарання, цілком реально „косить” від служби у війську (Тарас Карпенко. БЦ, 28.03.-1.04.04. с.10); Телеканал „Інтер” взагалі є чемпіоном із впарювання масам різноманітної фаст-фуд-лабуди, як невмирущі серіали і клони лохотронів, але підводною частиною цього телевізійного „Титаника” є передача на кшвалт „Кумири і кумирчики” (Світлана Поваляєва. УМ, 21.01.05. с. 15).

Початковий етап актуалізації жаргонізмів пов’язаний зазвичай з яскравою стилістичною маркованістю, яка поступово зникає. Поняття “жаргонізм” об’єднує неоднорідні з точки зору походження і характеру використання лексичні ресурси. Нові соціальні умови і новий лінгвістичний контекст їх функціонування вплинули на актуальність існуючої раніше кваліфікації жаргонізмів: арго – мова кримінальної субкультури; молодіжний сленг – студентський жаргон, мова наркоманів, мова металістів тощо. Різноспрямованість процесів сучасної номінації призвела до того, що у переважній більшості жаргонізми втратили свої самобутні родові ознаки, і первинне джерело їх виникнення не завжди можна встановити.

Для жаргонної лексики характерною є „корпоративна форма його породження та існування” [4]. На думку Л.О.Ставицької, функціонально-стилістичний параметр жаргонної лексики насамперед пов’язаний із потужною сміховою першоосновою, що є складником культури як такої та національної сміхової культури зокрема [4, 11]. Вибір певного жаргонізму пов’язаний з метою досягнення ефекту зневажливості, недбалості до позначуваних реалій, певної відстороненості від описуваних явищ і подій. Цей процес чітко виражений у сфері функціонування жаргонної предметної лексики: у назвах одежі, предметів побуту, транспортних засобів тощо. Наприклад: одяг – „шмотки”; авто – „тачка”; телевізор – „ящик”; автомат Калашникова – „калаш”; зібрання відомих людей певного регіону – „клумба”; радіо – „брехунець”; будинок – „хібара”; сміттєзвалище – „бомж-таун”; хабарі у конвертах – „конверташки”; засклені балкони – „шпаківні” тощо. Наприклад: Стали „збирати данину” з поляків, котрі тоді якраз почали їздити і привозити всілякі „шмотки” до нас на „толкучку” (АХ, 28.09.05. с.2); Якщо без відведення землі будуються і здаються в експлуатацію цілісні житлові комплекси, що вже казати про горезвісні „шпаківні”, мансарди, прибудови та інші архітектурно-будівельні відсебеньки (Ігор Науменко, журналіст. ГУ, 10.04.03.с.10); Найпростіший для закадрових творців телепродукту шлях утримати нас біля ящиків – це взяти якусь ляльку, розмалювати її й убрати в такий спосіб, щоб не залишити нам жодного шансу сприймати видовище інакше, як самими лише очима (УМ, 25.03.05.с.13); Ще кілька років назад львівська клумба при згадці прізвища Путін закочувала очі і шепотіла: от би й нам такого президента (Тарас Смакула, журналіст. АГ, 19.01.05.с.11); І така ситуація не лише на Дніпропетровщині, з цими “конверташками” – просто горе. (М.Джига, заступник голови ДПА України), (ПіК, 16-22.05.03. с. 23); Чотири хібари, що стоять на краю сміттєзвалища, мало схожі на будинки (АГ, 13.04.05. с.4); От і зараз разом з іншими мешканцями бомж-тауна він мав розгрібати сміття. Але ввечері перебрав горілки і проспав (АГ, 13.04.05. с.4).

Здатність лексичних варіантів (гіпонімів) взаємозамінюватися на позначення предметів, понять у межах одного роду – явище, якщо брати до уваги словники жаргонів, досить поширене. Гіпонімічні заміщения регулярно зустрічаються у різних тематичних групах лексики, і такі “переміщення” гіпонімів можливі лише на фоні літературної мови, у тих випадках, коли носіям жаргонів добре відомо, як співвідносяться слово з денотатом у кодифікованій мові. Таке використання жаргонізмів, що достатньо міцно увійшли в систему мови всупереч нормативному вживанню, знайшло широке використання у сучасному публіцистичному дискурсі. Наприклад: І всі ці розмови про професійну придатність – відмазки (Ю.Міщенко, співачка. МГ, 13.10.03. с.4); Університет не „грузить” студентів. Ми живемо у вільній країні, де кожна людина має право на вибір (ректор Львівського ун-ту. АГ, 15.10.03. с. 8); Пошуки комунального підприємства стали схожими на детектив, і у нас знову промайнула думка; нас таки “взули” якісь “ліваки” (Віра Шпильова, журналіст. ГУ, 18.09.03. с. 18); Про всі тонкощі роботи актора дубляжу говорити нема сенсу, в кожного вони свої. Але це – окрема професія, а не халтурка (Андрій Твердак, актор. УМ, 21.01.05. с.13).

Жаргонізми із пасивного фонду мови можуть переходити до нових загальномовних найменувань. Такий процес призводить до виникнення розгалужених синонімічних рядів з конкуруючими між собою членами. Подібні синонімічні жаргонні утворення досить швидко адаптовуються у мові і переходять у розряд нейтральних лексем, втрачаючи при цьому свою оцінність. Зокрема, у друкованих ЗМІ активно функціонують лексичні номінації „дорожні засоби”, представлені жаргонними мовними еквівалентами: вантажівка, мерс, швидка, маршрутка, вісімка, газелька, тачка тощо: Я прийшов на маршрут зі своєю „газелькою”, за свій кошт усуваю поломки, купую бензин, тепер ще це здирництво (Дмитро Задорожнй, водій. АГ, 09.03.95. с.15); Не секрет, що саме вулична торгівля заважає рухові транспорту, блокує під’їзди до будинків, куди не можуть проїхати „швидкі” (ДТ, 17.05.03. с.8); Ось чорний „мерс” за міліметр від білої „вісімки” намагається виїхати з боксу ( Зоряна Іленко. АГ, 13.04.05 с.5); жаргонізовані номінації „грошові одиниці”: бабки, бакси, бабло, зелень, капуста, гривно, дерев’яні тощо: Казали мені, що автосервіс – золоте дно, гарні „бабки” там можна „підіймати” (АХ, 28.09.05. с.3.); Раніше обабіч цих халабудок крутилися непримітні особи з хижими оченятами холоднокровної професійної акули, які пропонували поміняти вашу “зелень” на наше “гривно” ну просто за фантастичним курсом! (О.Ваб, журналіст. ПіК, 16-22. 05.03. с. 32); Та замість баксів новоявлений наркобарон і його кур’єр отримали відповідно 9 і 8 років тюрми, де і кайфуватимуть (АГ, 21.01.04. с.7); У прем’єрний вік-енд „Школа року” заробила близько 20 „лимонів”, повернувши, таким чином, у перші ж три дні запланований бюджет (АГ, 21.01.04. с.1); Тож виходить, що кожного дня майже „штука” гривень робить комерсантам ручкою „па-па” (АГ, 28.01.04. с.8).