Сторінка
1

Метрологія і номенклатура речовин — засоби наукового пізнання природи, техніки та економіки

Загальноосвітнє значення знання систем метрології і номенклатури речовин

Входження України у світову ринкову економіку потребує зміни парадигми економічної освіти — переходу від загальноописової форми викладання і засвоєння природничо-технологічних дисциплін до конкретно-кількісної. Сучасний економіст, еколог і технолог має добре розумітися на всіх складових сучасної економічної діяльності — системи грошових і матеріально-енергетичних потоків конверсії природних ресурсів у споживну вартість і вирішення проблеми відходів та відновлення природного ресурсу.

Широко відомим є вислів: «Наука починається тоді, коли починають щось вимірювати». Отже, треба навчитися користуватись цим інструментарієм. Але чи потрібно для цього вивчати спеціальний курс? Проведемо нескладний експеримент. Спробуйте дати письмові відповіді на такі питання:

— що вивчає наука метрологія?

— у чім полягає суть вимірювання?

— що і як вимірюється?

— що є результатом вимірювання?

— які існують системи вимірювання?

— чому виникла потреба розробки і впровадження в сучасну науку й економіку нової Міжнародної системи одиниць вимірювання?

Збережіть ці відповіді і порівняйте їх із тими, які ви дасте після опрацювання відповідних розділів посібника. Ви наочно переконаєтесь, наскільки коректнішими стали ваші відповіді. Утім, варто попередити, що у зв’язку з відносною складністю концепцій метрологічних систем і традиційним консерватизмом мислення людей стар­шого покоління навіть деякі викладачі недостатньо обізнані з цим питанням.

Особливо гостро це дається взнаки в нових пострадянських країнах у зв’язку зі входженням їх у світову ринкову економіку і недостатньою увагою до цих проблем у системі освіти і в економіці колишнього СРСР.

Удосконалення метрології, отже і зміна одиниць вимірювання, з розвитком науки і економіки відбуваються постійно. Так, протягом життя лише одного покоління одиниці вимірювання в нашій країні неодноразово змінювались. До 1927 р. застосовувалась «Система руських одиниць (мір)». З 1927 р. по 1934 р. впроваджувалась «Метрична система мір». У 1956—1963 рр. в СРСР було використано деякі стандарти вже існуючої на той час Міжнародної системи одиниць, що сприяло зближенню систем одиниць вимірювання різних країн, але не забезпечувало їхнього практичного застосування в міжнародному спілкуванні. З 1978 р. в СРСР у стосунках з країнами так званої соціалістичної співдружності діяв стандарт СТ РЄВ-78, а з 1981 р. — державний стандарт системи одиниць ГОСТ 8.417-81 «Единицы физических величин». 1983 р. до нього було внесено деякі доповнення відповідно до Міжнародної системи одиниць.

Нині у нашій державі згідно з Декретом Кабінету міністрів України від 26 квітня 1993 р. № 40—93 «Про забезпечення єдності вимірювань» в економіці народного господарства, видавничій і нор­мативній діяльності, науці і освіті застосовуються одиниці фізичних величин Міжнародної системи одиниць (SI), прийнятої Генеральною конференцією з мір і ваги і рекомендованої Міжнародною організацією законодавчої метрології.

Слід зазначити, що проблема уніфікації і впровадженя єдиної системи одиниць у країнах світової економіки існує і сьогодні. Про це свідчить, наприклад, рішення Конгресу США запровадити маркування і позначення характеристик товарів, які експортуються на європейський ринок, у міжнародних одиницях, що має забезпечити комерційне пожвавлення і мільярдні прибутки.

До речі, не випадково, що у США понад 80% менеджерів з економіки і екології мають диплом навчальних закладів природничо-технічного спрямування, отже, достатні знання метрології.

Без таких знань економіст не зможе ефективно вирішувати проблеми виробництва, банківської справи, маркетингу, а еколог буде безпорадним у аналізі факторів впливу промислового виробництва на екологічний стан навколишнього середовища. Ці знання необхідні будь-якій людині з вищою освітою, хоч би для того, щоб вільно орієнтуватись в океані світової наукової інформації, плідно працювати з комп’ютерною технікою. Брак у навчальних програмах вітчизняних вузів такої тематики — це серйозна перешкода до свідомого формування в сучасного студента справді гуманістичного світогляду освіченої людини ХХІ ст.

Література

1. Колотило Д. М. К 61 Екологія і економіка: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 1999.



Інші реферати на тему «Технічні науки»: