Сторінка
2

Фінансове планування в умовах ринкової економіки

Бізнес-план господарюючого суб'єкта повинен відбивати всі сто­рони фінансово-господарської діяльності: проблеми виробництва, еконо­мічного і соціального розвитку. В ньому чітко визначається мета, якої прагне досягти господарюючий суб'єкт, і комплекс дій в часі у поєднанні з фінансовими можливостями.

Складовою частиною бізнес-плану є фінансовий план, тобто план формування і використання фінансових ресурсів у взаємоузгодже-ності з потребами поточної виробничої і невиробничої діяльності, а та­кож економічного і соціального розвитку.

Об'єктом фінансового планування є господарсько-фінансова дія­льність, пов'язана з грошовими відносинами, що виникають в процесі кругообороту виробничих фондів, утворенням і використанням грошових доходів і фондів грошових ресурсів. Фінансове планування насамперед повинно забезпечити фінансову стійкість, платоспроможність і кредито­спроможність господарюючому суб'єкту продовж планового періоду та ресурсне збалансування передбачуваних бізнес -планом видатків з усіх напрямів його діяльності.

Фінансовий план розробляється на основі матеріалів аналізу фі­нансово-господарської діяльності організації (підприємства) за останні 2-3 роки, передбачуваних бізнес-планом обсягів діяльності, з врахуванням основних напрямків економічного і соціального розвитку споживспілки, чинного законодавства з питань ціноутворення, податкових і неподатко­вих платежів до бюджету і позабюджетних цільових фондів держави, складу витрат, діючих норм, Тарифів та інших нормативних актів, а та­кож з дотриманням умов щодо забезпечення фінансової стійкості, пла­тоспроможності і кредитоспроможності.

У процесі фінансового планування необхідно виконати таку ро­боту:

• визначити межу беззбитковості споживчого товариства, вихо­дячи з передбачуваних обсягів поточної діяльності, та оптимальні кінце­ві фінансові результати, які забезпечать самоокупність і самофінансу­вання прогнозованих видатків;

• обчислити потребу в оборотних коштах, необхідних для вико­нання передбачуваних обсягів діяльності, та визначити оптимальну структуру джерел їх формування в балансовій погодженості з поточни­ми активами, яка відповідала б основним критеріям високої (задовільної) оцінки фінансової стійкості, кредитоспроможності і плато­спроможності;

• вирахувати можливий ризик невиконання передбачуваних планом обсягів діяльності, сповільнення оборотності оборотних засобів, зниження темпів приросту власних оборотних коштів тощо;

• розробити альтернативні варіанти використання матеріаль­них, трудових і фінансових ресурсів з урахуванням можливого ризику, а також змін кон'юнктури ринку;

• визначити загальну потребу в коштах на капітальні вкладен­ня та ув'язати її з економічно обгрунтованими джерелами покриття на засадах високоефективного їх використання;

• визначити фінансові можливості і основні напрями викорис­тання коштів соціально-культурного призначення.

Фінансовий план слід складати поквартально на рік. Доцільно також розробити альтернативні варіанти використання капіталу і скла­сти пакети економічно обгрунтованих рішень на випадок невиконання планових завдань з об'єктивних причин з тим, щоб оперативно вносити необхідні корективи до фінансового плану.

Форма і зміст фінансового плану залежать від характеру госпо­дарсько-фінансової діяльності, фінансових можливостей щодо економіч­ного і соціального розвитку та кінцевої мети. Вони повинні випливати з основного завдання фінансового планування, враховувати конкретні умови господарювання, спиратись на чинні нормативні документи, вико­ристання вітчизняного і зарубіжного досвіду фінансового планування в умовах ринкової економіки. Це результат творчого пошуку шляхів фі­нансової стабілізації з врахуванням кон'юнктури ринку та зміни ситуа­ції з матеріальними і фінансовими ресурсами.

У фінансовому плані доцільно виділити такі основні розділи:

1. План доходів і витрат.

2. Баланс грошових ресурсів.

3. Кошториси використання коштів спеціальних фондів.

4. Прогноз активів і пасивів балансу.

План доходів і витрат передбачає взаємоув'язку показників валового доходу, витрат і прибутку. Він складається з метою визначен­ня межі беззбитковості основних галузей діяльності та пошуку шляхів збільшення валового і чистого доходу для забезпечення самоокупності і самофінансування господарюючого суб'єкта. В цьому плані повинні вра­ховуватися:

• план витрат виробництва і обігу (в розрізі галузей діяльності);

• план валового доходу (в розрізі галузей діяльності);

• план відрахувань ( в цільові фонди, на утримання апарату управління тощо) за рахунок прибутку поточного року;

• прогнозовані доходи і видатки від позареалізаційних операцій.

У процесі збалансування витрат з доходами і пошуку шляхів збільшення кінцевих фінансових результатів необхідно враховувати те, що діяльність організацій і підприємств споживчої кооперації повинна бути соціально орієнтованою. Тому основний наголос необхідно робити не на ріст цін і надбавок, а на економію витрат, налагодження комплек­сного обслуговування.

Баланс грошових ресурсів - це погодження планової потреби в грошових ресурсах для виконання прогнозованих обсягів діяльності з реально можливими джерелами їх покриття за умов забезпечення фі­нансової стійкості, платоспроможності і кредитоспроможності організа­ції (підприємства).

Баланс грошових ресурсів доцільно складати поквартально на рік з врахуванням прогнозованих обсягів діяльності. В умовах економіч­ної нестабільності прогнозовані грошові ресурси необхідно визначати щоквартально, оскільки під впливом зовнішніх факторів (інфляція, спад виробництва, зміна нормативних актів, що регулюють доходи і прибуток тощо) вони можуть суттєво змінюватись. В той же час структуру гро­шових ресурсів за джерелами їх надходження і напрямами використан­ня слід прогнозувати на весь плановий період (поквартально) як про­грамне завдання щодо забезпечення фінансової стабільності. Після за­кінчення кожного кварталу на основі фактично досягнутих показників, прогнозованих обсягів діяльності і структури грошових ресурсів визна­чають загальну величину необхідних грошових ресурсів, їх склад і на­прями використання на наступний квартал. При цьому важливо реально оцінити можливості залучення в оборот банківського і комерційного кредитів.

Структура грошових ресурсів за джерелами їх формування і напрямами використання характеризує фінансову стійкість підприємст­ва, його здатність раціонально розмістити грошові ресурси в господар­ському обороті з метою одержання високих кінцевих фінансових ре­зультатів.