Сторінка
3

Фінансове планування в умовах ринкової економіки

Прогнозування структури грошових ресурсів за джерелами їх формування не може бути довільним. Слід враховувати реальний стан справ, можливості приросту власних грошових ресурсів та прибутку, банківських і комерційних кредитів. В ринковій економіці надійним і стабільним джерелом покриття видатків за напрямами вкладення гро­шових ресурсів є насамперед власні кошти. Від вагомості їх частки зна­чним чином залежить можливість залучення інших джерел грошових ресурсів і кінцеві фінансові результати. Але ця можливість стає реаль­ністю лише при ефективному використанні грошових ресурсів (їх раціо­нальному розміщенні). Тому при зміні величини використовуваних гро­шових ресурсів у плановому періоді важливо не погіршувати їх струк­туру, а шукати шляхи збільшення власних коштів та ефективнішого господарювання.

В балансі грошових ресурсів можуть об'єднуватися два само­стійні напрями використання коштів: формування оборотних активів і покриття капітальних затрат. А тимчасово вільні кошти, які призначені на капітальні вкладення і використовуються в обороті, є додатковим резервом збільшення власних оборотних коштів і в балансі їх величина наочно проглядається.

Збалансування поточної потреби в грошових ресурсах з джере­лами їх покриття слід проводити з врахуванням критеріїв оцінки фінан­сової стійкості і кредитоспроможності. Для цього необхідно знаходити можливості, щоб поточні планові запаси і затрати не менше як на 50 відсотків формувались за рахунок власних оборотних коштів, а планові грошові кошти і кошти в розрахунках за своєю величиною наближалися до суми стійкої кредиторської заборгованості. Тоді будуть створені не­обхідні передумови фінансової стійкості і платоспроможності. Підприєм­ство зможе при необхідності користуватися короткостроковими креди­тами банку на загальних умовах кредитування і забезпечити нормаль­ніш кругооборот виробничих фондів.

Доцільно складати альтернативні варіанти балансу, в яких пе­редбачити збільшення частки власних оборотних коштів за рахунок зменшення загальної потреби в грошових ресурсах шляхом прискорен­ня оборотності оборотних засобів (товарів, готівки в касі і дорозі, коштів розрахункового та інших рахунків в банку, коштів в розрахунках з де­біторами тощо). Альтернативні варіанти необхідні для оперативного управління фінансами, на випадок непередбачуваних змін з незалежних від господарюючого суб'єкта причин, щоб мати можливість маневруван­ня.

Ув'язку капітальних вкладень з джерелами їх покриття доціль­но проводити з розрахунком створення перехідного залишку коштів у розмірі, не менше двомісячної потреби в них у наступному періоді. Це дасть можливість ресурсно забезпечити своєчасне виконання робіт, пе­редбачених планом, та запобігти ризику іммобілізації власних оборотних коштів в капітальні вкладення.

При значному обсязі капітальних вкладень, затрати яких по­криваються з багатьох джерел грошових ресурсів, що вимагає підвище­ного контролю за своєчасністю надходження коштів і цільовим їх вико­ристанням, доцільно цей розділ виділити в окрему таблицю фінансового плану - баланс капітальних вкладень.

Складовими розділами фінансового плану є кошториси (баланси) використання коштів спеціальних фондів. Вони повинні складатися по кожному спеціальному фонду.

При складанні кошторисів необхідно керуватися положеннями про фонди споживчої кооперації України, затвердженими у встановле­ному порядку. В кошторисах треба передбачити джерела надходження жоштів і напрями їх використання в балансовій взаємоув'язці.

Завершальним розділом фінансового плану є розрахунок про­ гнозу активів і пасивів. Йото доцільно складати для оцінки очікуваних змін в структурі балансу на кінець планового періоду, які відбудуться під впливом виконання бізнес-плану, з тим, щоб запобігти погіршенню фінансового стану підприємства, забезпечити йому фінансову стабільність. При необхідності слід приймати рішення щодо коригування біз­нес-плану.

Прогноз активів і пасивів можна складати в розрізі укрупнених статей бухгалтерського балансу, з допомогою яких дається оцінка фі­нансової стійкості. Основою для його складання є бухгалтерський баланс на початок планового періоду, матеріали аналізу фінансового стану під­приємства за останні 2-3 роки, показники плану господарсько-фінансової діяльності (бізнес-плану) на поточний рік.

Прогноз активів і пасивів зводиться до розрахунку очікуваних основних статей бухгалтерського балансу за такою методикою. В активі балансу враховуються передбачувані планом зміни основних засобів, незавершеного капітального будівництва, зростання (зниження) запасів планових оборотних засобів. Непланові (ненормовані) оборотні засоби визначають пропорційно плановим оборотним активам. В пасиві балансу враховуються зміни статутного фонду у відповідності до руху основних засобів та планового приросту статутного фонду за рахунок інших дже­рел (відрахування від розподілюваного прибутку, вступні внески пайо­виків, реалізація цінних паперів та інші). Зміни залишків пайового, ре­зервного і спеціальних фондів прогнозуються відповідно до плану пає­нагромадження, розрахунку розподілу прибутку, кошторисів (балансів) використання коштів спеціальних фондів. Довгострокові і короткостро­кові кредити і позикові кошти та стійка кредиторська заборгованість прогнозуються відповідно до балансу грошових ресурсів на кінець пла­нового періоду з врахуванням тенденцій, що спостерігаються за останні 2-3 роки. Статтею збалансування можуть бути інші кредитори. Слід за­значити, що прогнозовані статті активів і пасивів підлягають попередньо критичній оцінці з врахуванням інфляційних процесів, ведуться пошуки оптимальних рішень.