Сторінка
1

Сучасні методи і засоби інформаційних технологій

Зміст

1. Сучасні методи і засоби розробки прикладних програмних засобів………3

2. Системи і мови програмування …………………………………………… 11

3. Використана література

1.СУЧАСНІ МЕТОДИ І ЗАСОБИ РОЗРОБКИ ПРИКЛАДНИХ ПРОГРАМНИХ ЗАСОБІВ

Впродовж всієї історії програмування домінуюча роль відводилася проблемі визначення методів і способів, що полегшують розробку і подальший супровід програм, що скорочують кількість помилок при створенні і модифікації програм, зниження трудомісткості програмування.

Досвід розробки великих і складних програмних комплексів показав, що раціональний підхід до вирішення цієї проблеми спирається на метод, що отримав різну назву (метод низхідного проектування, метод покрокової деталізації, метод ієрархічного проектування, top-down-noJi,xoJ\), але що полягає у визначенні специфікацій компонентів системи шляхом послідовного виділення в її складі окремих доданків і їх поступової деталізації до рівня, що забезпечує однозначне розуміння того, що і як необхідно розробляти і реалізовувати.

Цей метод є незамінним при розробці складних по характеру і великих за об'ємом програм, коли до їх розробки необхідно залучати велику кількість програмістів, що працюють паралельно. Він дозволяє концентрувати увагу розробників на найбільш відповідальних частинах програми, а також полегшує можливість постійного контролю за її працездатністю у міру розробки, від ладки і об'єднання окремих складових програм за рахунок організації безперервності цього процесу протягом всієї розробки.

Для прискорення розробки програмного комплексу часто замість деяких програм нижнього рівня, що знаходяться в процесі розробки, можуть застосовуватися спеціальні "програми-заглушки". Програми-заглушки потрібні лише на ранніх стадіях розробки для того, щоб не стримувати загальний хід створення програмного комплексу. Суть програми-заглушки полягає в тому, що при зверненні до неї відповідно до заданого набору вихідних тестових даних вона не формує, а вибирає результат "рішення" із заздалегідь підготовленого набору. Завдяки цьому забезпечується можливість імітувати роботу на ЕОМ реально створюваної програми, а отже, здійснювати перевірку працездатності програм верхнього рівня ще до того, як будуть розроблені і від лагоджені всі складові її програми нижнього рівня.

Реалізація методу низхідного проектування тісно пов'язана з іншим поняттям програмування - модульним проектуванням, оскільки на практиці при декомпозиції складної програми виникає питання про розумну межу її дроблення на складові частини. В той же час поняття модульності не можна зводити лише до представлення складних програмних комплексів у вигляді набору окремих функціональних блоків. Модуль – це послідовність логічно взаємозв'язаних фрагментів, оформлених як окрема частина програми. При цьому програмні модулі повинні володіти наступними властивостями:

• на модуль можна посилатися (тобто звертатися до нього) по імені, у тому числі і з інших модулів;

• після закінчення роботи модуль повинен повертати управління тому модулю, який його викликав;

• модуль повинен мати один вхід і вихід;

• модуль повинен мати невеликий розмір, що забезпечує його осяжність.

При розробці складних програм, як правило, в них виділяють головний модуль, що управляє, і підлеглі йому модулі, що забезпечують реалізацію окремих функцій управління, функціональну обробку (тобто безпосередню реалізацію основного призначення програмного комплексу), і допоміжні модулі, що забезпечують сервісне обслуговування пакету (наприклад, збір і аналіз статистики роботи програми, обробку різного роду помилкових ситуацій, навчання і видачу підказок і тому подібне).

Модульний принцип розробки програм володіє наступними перевагами:

• велику програму можуть розробляти одночасно декілька виконавців, а це дозволяє скоротити терміни її розробки;

• з'являється можливість створювати (і багато разів використовувати надалі) бібліотеки програм, що найбільш вживаються;

• спрощується процедура завантаження великих програм в оперативну пам'ять, коли потрібна її сегментація;

• виникає багато природних контрольних крапок для спостереження за здійсненням ходу розробки програм, а в подальшому для контролю за ходом виконання програм;

• забезпечуються ефективніше тестування програм, простіше здійснюються проектування і подальша від ладка.

Переваги модульного принципу побудови програм особливо наочно виявляються на етапі супроводу і модифікації програмних продуктів, дозволяючи значно скоротити витрати сил і засобів на реалізацію цього етапу.