Сторінка
2
Актуальна для початкового періоду розвитку і використання ЕОМ проблема розробки програм, що займають мінімум
основній пам'яті і що виконуються за найкоротший час, в подальшому у зв'язку з різким падінням вартість апаратної частини ЕОМ, значним зростанням їх швидкодії і об'ємів пам'яті змінилася необхідністю розробки і вживання принципово нових "індустріальних" методів складання програм. В середині 70-х років нова сукупність інженерних методів і засобів створення програмних продуктів отримала назву програмної інженерії (software engineering). Засадничим її принципом стали систематизація і стандартизація процесів створення програм на основі структурного підходу. З'явилося структурне програмування, метою якого стало прагнення полегшити процес розробки і від ладки програмних модулів, а головне - процес їх подальшого супроводу і модифікації.
В даний час структурне програмування - це ціла дисципліна, об'єднуюча декілька взаємозв'язаних способів створення ясних, легких для розуміння програм. Ефективність вживання сучасних універсальних мов програмування багато в чому визначається зручністю написання з їх допомогою структурних програм.
Інший напрям вдосконалення процесу розробки прикладних програм - розвиток програмно-інструментальних засобів програмування економічних завдань. Основу таких засобів програмування складають системи автоматизації програмування, або системи програмування, які забезпечують можливість вирішення широкого круга завдань безпосередньо в середовищі операційної системи ЕОМ.
В той же час слід зважати на специфіку завдань економічного управління:
• домінування завдань з відносно нескладними обчислювальними алгоритмами і потребою формування різного роду накопичувальних підсумків, тобто завдань "прямого рахунку";
• роботу з великими масивами (зазвичай впорядкованою певним чином) вихідної інформації;
• вимога надання більшості результатній інформації у вигляді документів табличної форми.
Вирішення вказаних завдань може бути здійснене з використанням програмно-інструментальних засобів СУБД і електронних таблиць. Основна гідність цих інструментальних засобів полягає в тому, що вони пред'являють менші вимоги до їх користувачів в області програмування як науки, забезпечуючи в той же час достатній швидке і ефективне вирішення більшості завдань економічного управління. У зв'язку з цим вони користуються великою популярністю серед непрофесійних програмістів. До найбільш розвинених програмно-інструментальних засобів відносяться системи автоматизації проектування (САПР) ПО, створення яких було почате в кінці 70-х років.
Проте подібні розробки слабо враховували вимоги системного підходу, оскільки обмежувалися автоматизацією лише частини етапів розробки ПО, причому, як правило, вузького класу завдань. Поява і швидке поширення ПК відкрили нові перспективи в справі автоматизації розробки ПО. Так, за останнє десятиліття в області засобів автоматизації програмування сформувався новий напрям під загальною назвою кейс-технологія (Computer Aided Software ENGINEERING-CASE).
Базуючись на класичних методах розробки ПО, CASE-технологія є сукупністю засобів системного аналізу, проектування, розробки і супроводу складних програмних систем, підтримуваних комплексом інструментальних засобів автоматизації всіх етапів розробки програм, що взаємо пов’язали. Завдяки структурним методам на стадіях аналізу і проектування CASE- технологія забезпечує розробників широкими можливостями для різного роду моделювання, а централізоване зберігання всієї необхідної для проектування інформації і контроль за цілісністю даних гарантують узгодженість взаємодії всіх фахівців, зайнятих в розробці ПО.
Високий "тягар" наслідків помилок при розробці ПО, властивих етапу складання специфікацій для автоматизації інформаційної системи об'єкту, викликала пошук доріг скорочення їх числа на цьому етапі до мінімуму. Природним вирішенням проблеми була розробка формалізованого апарату для опису і подальшого аналізу інформаційної моделі системи. Вперше такий підхід з системних позицій був реалізований співробітниками університету Мічигану під керівництвом проф. Д.Тайкроу в рамках проекту ISDOS (Information System
Design and Optimization System - проектування і оптимізація інформаційних систем).
У основу реалізації проекту ISDOS була покладена спеціально розроблена мова PSL (Problem Statment Language - мова Постановки завдань), яка забезпечувала опис цілей, функцій і завдань систем організаційно-економічного управління, і програмний аналізатор описів PSA (Problem Statment Analizator -анализатор постановок завдань), виконаних засобами PSL.
На мові PSL користувач специфікує параметри, що визначають входи і виходи інформаційної системи і їх тимчасові характеристики.
Проект ISDOS був першою західною системою автоматизованого формалізованого аналізу вимог до програмного забезпечення. Він складався з взаємозв'язаних модулів, які забезпечували:
• введення, контроль і кодування специфікацій проектованою
системи;
• аналіз правильності постановки завдань і їх узгодженості;
• виявлення помилок і видачу повідомлень користувачам, а також усунення дублювання у вихідній інформації;
• перетворення постановок завдань після перевірки і коректування вихідних даних в машинні програми відповідно до заданих вимог до системи;
• виділення основних елементів інформаційної системи. Мова PSL також дозволяє системному аналітикові описати в
формалізованому вигляді необхідні результати вирішення завдань, необхідні вхідні дані, взаємозв'язки між окремими процедурами і даними, надати інформацію про характеристики окремих модулів, процедур і даних і так далі
Підсистема PSA аналізує поставлену і описану за допомогою PSL проблему і генерує корисні для розробника інтегральні характеристики, такі, як формальні постановки завдань, ієрархічні структури даних, рекомендації по вибору ключових слів, узагальнені блок-схеми алгоритмів обробки даних при рішенні завдань і ряд інших характеристик.
Пошук методів вдосконалення процесів розробки прикладних програмних засобів зумовив появу методології, по якій розробка програми починалася не після завершення процесу вироблення остаточних вимог до неї,
а як лише встановлювалися вимоги на перший, «стартовий» (пілотний) варіант прикладної програми, що дозволяє почати змістовну роботу по її реалізації на комп'ютері. Це дало користувачеві можливість, отримуючи вже з перших кроків конкретне уявлення про характер реалізації завдання, уточнювати її постановку. Тим самим полегшувався процес експериментального пошуку потрібного вирішення автоматизації завдання.
Завантажити реферат