Сторінка
12
Хоча майже дві третини (63,4%) кримчан вважають, що в автономії рівною мірою дотримуються права на свободу совісті для всіх релігійних конфесій, все ж 60,5% опитаних не виключають можливості виникнення в Криму релігійних конфліктів із застосуванням сили[52].
Ситуація загострюється внаслідок окремих радикальних дій. Національний рух кримських татар (НРКТ) ще в 1999р оголосив збір підписів під вимогою скликання міжнародного трибуналу з розслідування злочинів геноциду та етноциду проти кримських татар. У своїй заяві до міжнародних організацій НРКТ вимагав притягнути Україну «як головного відповідача на трибунал як державу, що незаконно володіє та розпоряджається територією кримськота-тарського народу і не здатна забезпечити права жителів півострова».
На 4-й сесії III Курултаю кримсько-татарського народу (січень 2001р.) заступник голови Центральної ради Організації кримсько-татарського національного руху Е.Куртієв запропонував винести Президенту України Л. Кучмі ультиматум з вимогою негайно вирішити питання про національний суверенітет кримськотатарського народу[43].
Основною метою новостворюваного Союзу кримських тюрків «Азат Кырым» є «ліквідація колоніальної системи в Криму і побудова незалежної національної держави кримських татар, де основна влада повинна належати кримсько-татарській національності». Відповідно до його статуту, Союз для досягнення цієї мети не може бути обмеженим у виборі засобів для порятунку кримсько-татарського та інших тюркських народів.
У свою чергу, представники проросійських об'єднань півострову (Русская община Крыма «Отечество», партія «Союз», Русский молодежный центр Крыма, Русский национальньш сьезд, Русская община Севастополя, Русское движение им.Стольпина, Севастопольское обьединение русской культури им.Пушкина) в боротьбі за лідерство та право одноосібного доступу до фінансових потоків намагаються представити себе носіями історичних цінностей у регіоні[39]. Для цього вони вдаються до широкомасштабних пропагандистських акцій з нагоди важливих історичних подій і дат (приєднання Криму до Росії, день народження О.Пушкіна і т.ін). Так, 18 травня 1999р. проросійські організації широко відзначили 216 роковини приєднання Криму до Росії та вимагали створення російської автономії на півострові. «Союз русских Тавриды», який об'єднав представників близько 18 політичних партій і рухів, прийняв звернення до керівництва Росії, України та Криму з проханням сприяти створенню російської національної автономії в АРК.
Примітно, що найменше, на думку кримських респондентів, в автономії забезпечені права російськомовного населення. Більше половини (52,3%) опитаних вважають, що ці права забезпечені недостатньо. Лише трохи більше третини (37,1%) - вважають, що ці права забезпечені достатньою мірою: 6% - переконані, що права російськомовного населення взагалі не забезпечені[52].
З результатів опитування видно, що населення Криму більш прихильно ставиться до радикальних дій проросійських політичних сил, порівняно з радикальними діями деяких представників кримсько-татарського народу: виправдовують такі дії проросійських сил 11,2% респондентів, дії кримських татар - 5,5%.
Однак, загалом більшість кримчан не виправдовують радикальних дій взагалі: радикальні дії представників кримських татар не виправдовують 78,7% опитаних, проросійських сил - 60,2%[52].
Міжконфесійне протистояння в Криму призводить до загальної дестабілізації політичної ситуації на півострові, може спричинити силові зіткнення між православним і мусульманським населенням АРК. Більшість населення Криму не виключає можливості конфліктів із застосуванням сили на релігійному грунті. Діяльність радикальних організацій, хоча й менш чисельних і впливових, ніж у попередні роки, загострює політичну ситуацію на півострові.
3.6. Вплив кримінальних угрупувань на діяльність органів влади АРК.
В період 1998-2005рр. вдалося значно обмежити вплив кримінальних груп на розвиток політичних процесів в АРК. Були ліквідовані відомі організовані злочинні групи – «Сейлем», «Башмаки», «Імдат» «Руляка»; відкриті кримінальні справи проти 10 колишніх високих посадових осіб автономії та депутатів Верховної Ради АРК, клькох мерів міст[47].
Особливу зацікавленість криміналітету викликають рішення органів державної влади щодо приватизації санаторно-курортного комплексу, інших економічно привабливих об'єктів на території Криму.
Кримчани переконані, що організовані злочинні угруповання сильно впливають на політичну ситуацію в Криму – такої думки дотримується майже половина населення (47,6%), протилежної – лише 9,1%[52].
Так, наприклад, за списками окремих політичних сил, після виборів 6 березня 2006р. до парламенту Криму потрапило декілька осіб яких безпосередньо пов'язують з криміналітетом.
Загалом, у 1998-2005рр. вплив кримінальних груп на розвиток політичних процесів на півострові був значно знижений, однак, повністю його обмежити не вдалося.
Розділ IV. ЗОВНІШНІ ЧИННИКИ ВПЛИВУ НА ПОЛІТИЧНУ СИТУАЦІЮ В АРК.
4.1. Оцінка населення зовнішнього впливу на політичну ситуацію в АРК.
Населення Криму і України в цілому по-різному оцінюють ступінь зовнішнього впливу на політичну ситуацію в АРК.
Завантажити реферат