Сторінка
1

Політична культура. Політична культура сучасної України

План.

1. Політична культура:

а) сутність політичної культури;

б) типологія політичної культури;

в) функції політичної культури;

г) елементи політичної культури.

2. Політична культура України:

а) особливості і проблеми політичної культури сучасної України;

б) агенти формування політичної культури в Україні;

в) шляхи формування демократичної політичної культури України на сучасному етапі її розвитку.

3. Висновки.

У сучасній політичній науці спостерігається велика кількість думок про те, що являє собою політична культура. Такі значні розбіжності в поглядах на дане явище пояснюються його складністю і недостатнім вивченням. Вперше термін “політична культура” було введено в науковий обіг німецьким філософом І.Гердером. Концептуальне уявлення про політичну культуру і систематизований опис поняття склався тільки в 50 – 60 рр. ХХ ст.

Політична культура – це невід’ємна складова частина загальнонаціональної культури. Це передусім такий спосіб діяльності соціальної спільноти, особи у сфері політичних відносин, який відображає досягнутий рівень політичної активності та політичної зрілості суб’єктів. Він включає різні компоненти й рівні: культуру ставлення суб’єктів до здійснення політичної влади; культуру електорального процесу; культуру формування політичних і громадсько-політичних інституцій; культуру політичної поведінки; культуру політичної свідомості й спілкування та інші, тобто поширюється на всю сферу політичного життя суспільства.

Разом з тим політична культура включає в себе не всю політичну свідомість і політичну поведінку, а лише те уставлене, типове, що характерне для політичного життя суспільства, для політичної свідомості і поведінки основної маси населення , те, що стало звичкою, стало типовим і характерним для даної соціальної спільноти.

Отже , політична культура – це система стійких уявлень, орієнтацій, цінностей, переконань, позицій, поглядів, зразків поведінки у сфері взаємовідносин влади і народу, які так чи інакше проявляються у діяльності суб’єктів політичного процесу. Вона складається історично, є відносно стійкою, втілює у собі досвід попередніх поколінь. У ній закріплюються ставлення людей певної країни до політичної системи і окремих її елементів, до політичного процесу, а також до самих себе й своєї ролі в цьому процесі. Типологія політичної культури

Функції політичної культури

- пізнавальна – вивчає політичні уявлення, знання та політичну ідеологію;

- інтегративна – аналізує досягнення на базі загальноприйнятих політико-культурних цінностей злагоди в межах існуючої політичної системи;

- комунікативна – дозволяє встановити зв’язок між учасниками політичного процесу, а також передавати елементи політичної культури від покоління до покоління, накопичувати політичний досвід;

- забезпечення інтересів відповідних соціальних спільнот людей;

- регуляторна – забезпечення ефективності функціонування політичної системи на основі притаманних їй ідеалів, норм, традицій;

- виховна – формування “політичної людини” на грунті цінностей і норм, які відповідають інтересам певних соціальних класів і груп;