Сторінка
6
Глуханя (Глохня, Глухея) — потворна баба без вух і рота, яка відбирає в людей слух і мову; тисне на голову, ломить її і закладає вуха, від чого хворий глухне.
Гостець (Ковтун) — злий дух чоловічої або жіночої статі. Поселяється у різних місцях людського тіла: в очах, шиї, плечах, грудях, серці, животі, кістках тощо.
Гризачка (Грижа) — хробакоподібна істота з гострими зубами, що виглядають із-під синьої верхньої губи. Приносить людям хворобу серця. В одному чорному заговорі («Слово грыжу налущать») до неї звертаються, як до змії: «О еси ты лютая змея тяжелая белезнь красная грыжа .»
Жовтяниця (Жовтачка, Жовтуха, Жовтільниця) — геть суха немічна баба з жовтими очима і лицем. Приносить до людей жовчну хворобу, жовтить людину, «аки цвіт у полі». Для лікування жовтяниці треба було йти на грядку за морквою із закритими очима, рвати, теж заплющивши очі та читаючи молитву, і обов’язково освятити моркву на Спаса.
Журба (Жура, Нудьга, Нужда, Туга, Гнітея) — злі духи, які вселяються в людину, печуть її та сушать, а то й на смерть можуть засушити. Проганяти їх приходили у хлів, де сідалом для курей слугували 12 кілків чи жердин, і зливали-скидали з себе «нудьгу», виливали в чашу «пагубну» воду й вихлюпували. Гнітея любить «під ребром каменем лежати».
Завійна (Завій, Завійниця) — нечиста сила, яка на холоді може завіяти. Приносить до людей різкий біль у грудях або животі. У народі кажуть: «Скиглить, наче його завійна ухопила».
Зараза—страшна чорна баба, вічно зла. Кидає на людей і тварин отруйні стріли, від яких з’являються страшні рани, виразки. її називають у деяких місцевостях також смерть, хороба, мор або морова баба. Ця пошестна недуга «разить», тобто нагло спадає на своїх жертв.
Зло — чорний дух, який утримує біля себе всіх цих та багато інших маренят. Він є все те, що поборює добро. Найбільше Зло тішиться, коли людина стає злодієм.
Перенощиками Зла є вітри всіх напрямків, всі «сімдесят сім вітрів», полуденних і полунічних. Зло може загрожувати звідусіль, джерелом його можуть бути будь-який предмет, людина, будь-який «лихий погляд» тощо.
Кикимора — злий дух житла, бліда діва-потвора, невидима і дуже мстива. Завжди сонлива, любить жити в комині чи запічку. Приходить до людей уві сні. Знає про все на світі, відає про всі людські гріхи. Без одягу та взуття бродить вона і влітку, і взимку. Товаришує зі злими чарівниками та відьмами. Від цієї біди хата стає пусткою, подвір’я заростає травою-муравою. Проганяють Кикимору 5 березня, коли прилітають із вирію шпаки. Цього дня з самого ранку поселяється в покинутій оселі знахар, заглядає в усі кутки, обмітає піч і читає замовляння. За іншими повір’ями, Кикимора — дружина домовика. їй треба годити, інакше може порозбивати посуд, заховати потрібну річ, зробити дірку в бочці з водою, нашкодити здоров’ю господаря. Споріднені з Кикиморою шишиги. Вони люблять збиткуватися з людини, коли та кудись поспішає або щось робить без молитви. Сюди належить й ігош — безрукий, безногий невидимий дух, який також любить пустувати, а тому його задобрювали шматком хліба.
Коркуша (Корчея) — коростява, конопата баба, тіло якої вкрите струпами та виразками. Заражає людей коростою, обкидає чиряками, корчить руки й ноги тощо.
Куга — страшна потвора з козлиними ногами. Блудить уночі від хати до хати, зупиняється під вікнами і напускає всередину житла нечистий дух, від якого гине вся родина. Багато людей бачили її власними очима, а деяким доводилося носити ЇЇ на собі. За таку послугу вона змилується як над тією людиною, так і над усіма її родичами. Той, хто носить кугу, або зовсім не відчуває втоми, або знесилюється під її тягарем.
Мідниця (Лїдея) — зледеніла баба, у якої замість очей крижини. Відморожує людям кінцівки, приносить простуду тощо. Людина тоді не може зігрітися навіть упечі.
Ломота (Ломиха, Знобиха, Ломея) — потворна баба з повернутою назад головою та з вивернутими кінцівками. Приносить людям хвороби кісток, нарости на суглобах тощо.
Лоскотухи — злі духи, які прилітають до дитини, лоскочуть, мучать її та забирають від неї сон. Хлопчику в таких випадках клали під голову лук зі стрілою, а дівчинці — пряслице, примовляючи: «Лоскотуха-будиха! Ось тобі лучок (або пряслице), грайся, а немовля не буди».
Лякливиця — страшна баба, яка приносить людям переляк, боязкість тощо. У народі вірили, що переляк приходить від людської ненависті, а тому знахар неодмінно мав перемогти ненависника, навіть коли б він був за тридев’ять земель; в іншому випадку людина буде перелякана все життя.
Мана — тінь злого духа, потвора з блискучими божевільними очима. Ходить разом з іншими сестрами, бліда і страшна. Запаморочує людині розум так, що та робить все собі на шкоду.
Манія (Манея) — це щось високе, біле, ходить, як людина або ж як кінь. Летить вихором, з’являється біля цвинтарів, часом робиться така височенна, як верста. Навалюється на сонних людей і душить їх.
Марухи (нічки) — старі маленькі істоти жіночої статі, сидять біля печі, прядуть і все шепочуться та підскакують, особливо по п’ятницях, а в людей кидають камінцями. Жінки бояться, щоб вони не випряли весь льон, і ховають від них кужелі.
Морока (Моровиця) — сестра Морока — злого духа підземного царства. Виходить із самої темряви пекла морочити людину. Приносить хвороби, а то й смерть. Це здоровенна потвора у подобі коня, але без шкури, одні кості; як пройде по селу вночі — корови ревуть нестерпно, а собаки від страху мовчать. Де зупиниться, там худоба гине. Часом це великий, як віл, білий пес, а часом і жінка. В одній з легенд Моровиця з’являється до чоловіка під виглядом рябого хорта з вогненними очима. Хорт жадібно дивиться на свіжо спечений хліб, і чоловік розуміє — він голодний. Розламав і кинув йому одну паляницю, потім другу. Хорт проковтнув і вийшов. Невдовзі моровиця припинилася. «Зв’язок моровиці з голодом, — писав О.Потебня, — тут очевидний: моровиця припиняється, коли хорт (вовкулак, вовк, собака, Юрова собака) вгамував свій голод хлібом; під час моровиці годував себе . людьми». «Велесова книга»: «Ані Мара, ні Морока не сміємо славити. Ті бо диви є нашим нещастям».
Інші реферати на тему «Народознавство»:
Сорок Святих - за народним календарем 22 березня. Припадає на Великий піст. Як відзначали та що їли цього дня
Знання наших прадідів про цілющі властивості води на багато тисячоліть випередили останні наукові дослідження японських та російських вчених
Благовіщення - за народним календарем 7 квітня. Як відзначали та що їли цього дня
Українське бароко
Народні свята та обряди Чехії
