Сторінка
6

Відьми, чарівниці й опирі, чи то ж примхи і примхливі оповідання люду українського

Глуханя (Глохня, Глухея) — потворна баба без вух і рота, яка відбирає в людей слух і мову; тисне на голову, ломить її і закладає вуха, від чого хворий глухне.

Гостець (Ковтун) — злий дух чоловічої або жіночої статі. Поселяється у різних місцях людського тіла: в очах, шиї, плечах, грудях, серці, животі, кістках тощо.

Гризачка (Грижа) — хробакоподібна істота з гострими зубами, що виглядають із-під синьої верхньої губи. Приносить людям хворобу серця. В одному чорному заговорі («Слово грыжу налущать») до неї звертаються, як до змії: «О еси ты лютая змея тяжелая белезнь красная грыжа .»

Жовтяниця (Жовтачка, Жовтуха, Жовтільниця) — геть суха немічна баба з жовтими очима і лицем. Приносить до людей жовчну хворобу, жовтить людину, «аки цвіт у полі». Для лікування жовтяниці треба було йти на грядку за морквою із закритими очима, рвати, теж заплющивши очі та читаючи молитву, і обов’язково освятити моркву на Спаса.

Журба (Жура, Нудьга, Нужда, Туга, Гнітея) — злі духи, які вселяються в людину, печуть її та сушать, а то й на смерть можуть засушити. Проганяти їх приходили у хлів, де сідалом для курей слугували 12 кілків чи жердин, і зливали-скидали з себе «нудьгу», виливали в чашу «пагубну» воду й вихлюпували. Гнітея любить «під ребром каменем лежати».

Завійна (Завій, Завійниця) — нечиста сила, яка на холоді може завіяти. Приносить до людей різкий біль у грудях або животі. У народі кажуть: «Скиглить, наче його завійна ухопила».

Зараза—страшна чорна баба, вічно зла. Кидає на людей і тварин отруйні стріли, від яких з’являються страшні рани, виразки. її називають у деяких місцевостях також смерть, хороба, мор або морова баба. Ця пошестна недуга «разить», тобто нагло спадає на своїх жертв.

Зло — чорний дух, який утримує біля себе всіх цих та багато інших маренят. Він є все те, що поборює добро. Найбільше Зло тішиться, коли людина стає злодієм.

Перенощиками Зла є вітри всіх напрямків, всі «сімдесят сім вітрів», полуденних і полунічних. Зло може загрожувати звідусіль, джерелом його можуть бути будь-який предмет, людина, будь-який «лихий погляд» тощо.

Кикимора — злий дух житла, бліда діва-потвора, невидима і дуже мстива. Завжди сонлива, любить жити в комині чи запічку. Приходить до людей уві сні. Знає про все на світі, відає про всі людські гріхи. Без одягу та взуття бродить вона і влітку, і взимку. Товаришує зі злими чарівниками та відьмами. Від цієї біди хата стає пусткою, подвір’я заростає травою-муравою. Проганяють Кикимору 5 березня, коли прилітають із вирію шпаки. Цього дня з самого ранку поселяється в покинутій оселі знахар, заглядає в усі кутки, обмітає піч і читає замовляння. За іншими повір’ями, Кикимора — дружина домовика. їй треба годити, інакше може порозбивати посуд, заховати потрібну річ, зробити дірку в бочці з водою, нашкодити здоров’ю господаря. Споріднені з Кикиморою шишиги. Вони люблять збиткуватися з людини, коли та кудись поспішає або щось робить без молитви. Сюди належить й ігош — безрукий, безногий невидимий дух, який також любить пустувати, а тому його задобрювали шматком хліба.

Коркуша (Корчея) — коростява, конопата баба, тіло якої вкрите струпами та виразками. Заражає людей коростою, обкидає чиряками, корчить руки й ноги тощо.

Куга — страшна потвора з козлиними ногами. Блудить уночі від хати до хати, зупиняється під вікнами і напускає всередину житла нечистий дух, від якого гине вся родина. Багато людей бачили її власними очима, а деяким доводилося носити ЇЇ на собі. За таку послугу вона змилується як над тією людиною, так і над усіма її родичами. Той, хто носить кугу, або зовсім не відчуває втоми, або знесилюється під її тягарем.

Мідниця (Лїдея) — зледеніла баба, у якої замість очей крижини. Відморожує людям кінцівки, приносить простуду тощо. Людина тоді не може зігрітися навіть упечі.

Ломота (Ломиха, Знобиха, Ломея) — потворна баба з повернутою назад головою та з вивернутими кінцівками. Приносить людям хвороби кісток, нарости на суглобах тощо.

Лоскотухи — злі духи, які прилітають до дитини, лоскочуть, мучать її та забирають від неї сон. Хлопчику в таких випадках клали під голову лук зі стрілою, а дівчинці — пряслице, примовляючи: «Лоскотуха-будиха! Ось тобі лучок (або пряслице), грайся, а немовля не буди».

Лякливиця — страшна баба, яка приносить людям переляк, боязкість тощо. У народі вірили, що переляк приходить від людської ненависті, а тому знахар неодмінно мав перемогти ненависника, навіть коли б він був за тридев’ять земель; в іншому випадку людина буде перелякана все життя.

Мана — тінь злого духа, потвора з блискучими божевільними очима. Ходить разом з іншими сестрами, бліда і страшна. Запаморочує людині розум так, що та робить все собі на шкоду.

Манія (Манея) — це щось високе, біле, ходить, як людина або ж як кінь. Летить вихором, з’являється біля цвинтарів, часом робиться така височенна, як верста. Навалюється на сонних людей і душить їх.

Марухи (нічки) — старі маленькі істоти жіночої статі, сидять біля печі, прядуть і все шепочуться та підскакують, особливо по п’ятницях, а в людей кидають камінцями. Жінки бояться, щоб вони не випряли весь льон, і ховають від них кужелі.

Морока (Моровиця) — сестра Морока — злого духа підземного царства. Виходить із самої темряви пекла морочити людину. Приносить хвороби, а то й смерть. Це здоровенна потвора у подобі коня, але без шкури, одні кості; як пройде по селу вночі — корови ревуть нестерпно, а собаки від страху мовчать. Де зупиниться, там худоба гине. Часом це великий, як віл, білий пес, а часом і жінка. В одній з легенд Моровиця з’являється до чоловіка під виглядом рябого хорта з вогненними очима. Хорт жадібно дивиться на свіжо спечений хліб, і чоловік розуміє — він голодний. Розламав і кинув йому одну паляницю, потім другу. Хорт проковтнув і вийшов. Невдовзі моровиця припинилася. «Зв’язок моровиці з голодом, — писав О.Потебня, — тут очевидний: моровиця припиняється, коли хорт (вовкулак, вовк, собака, Юрова собака) вгамував свій голод хлібом; під час моровиці годував себе . людьми». «Велесова книга»: «Ані Мара, ні Морока не сміємо славити. Ті бо диви є нашим нещастям».