Сторінка
1

Хоровий твір "Садок вишневий коло хати" композитора БЛ.Вахнянина на слова Т.Шевченка

І.ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ТВІР ТА ЙОГО АВТОРІВ.

Хоровий твір "Садок вишневий коло хати" написав композитор БЛ.Вахнянин на слова Т.Шевченка. Вірш Т.Шевченка з циклу "В казематі" написа­ний між 19.05 І 30.05 1847 року в казематі "Третього відділу" в Петербурзі. Вперше надруковано його в журналі "Русская беседа" /1859 p. № З/ під назвою "Вечір" І одночасно в російському перекладі Л.Мея в журна­лі "Народное чтение" /1859 p. № З/.

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРА МУЗИКИ.

Музику до твору "Садок вишневий коло хати" написав композитор Б.І.Вахнянин.

Богдан Вахнянин, за фахом гімназійний учитель природознавства, композитор, автор хорових творів та солоспівів, народився 16 листопада 1883 р. в сім’ї гімназійного учителя Івана Вахнянина. Батько Богдана - брат гро­мадського політичного діяча, композитора Анатоля /Наталя/ Вахнянина. Б.Вахнянин був педагогом в українській чоловічій гімназії у Перемишлі, диригентом гімназійного хору, а також учителем співу в учительській семінарії. Декілька років керував мішаним хором "Боян" у Перемишлі, органі­зовував концерти до роковин Т.Шевченка, М.Шашкевича, І.Франка та інших діячів культури. Коли в 1924 р. було організовано Вищий музичний інсти­тут їм. М. Лисенка, його першим директором став Богдан Вахнянин. Він та­кож викладав Історію музики та гармонію. Композитор С.Людкевич ставив його в ряд "доморощених" музичних діячів, водночас визнавав професіона­лізм в його композиторській творчості.

Богдан Вахнянин - автор хорових творів, серед яких "Гей на бій" на сл. Х.Алчевської, "Поклін борцям" для чоловічого хору. Декілька творів композитор написав на сл. Т.Шевченка, а саме "Думу" з "Невольника" для мішаного хору і цікаві музичні картини з "Гайдамаків" - "Лебедин", "Титар" та деякі інші, досі не віднайдені. Найбільш популярними є "Садок вишне­вий коло хати", "У перетику ходила" та Ін.

Б.Вахнянин видав "Альбом стрілецьких пісень" /60 обробок/ для мі­шаного, чоловічого І дитячого хорів /Львів,1937/.

У 1926 р. композитор переїхав з Перемишля до Стрия. Тут влаштувався на посаді учителя в гімназії. Довгі роки був диригентом стрийського "Бояна". Зі Стрия Б.Вахнянин перебрався до Львова. У Львові включився у музично-громадську діяльність міста. Помер Богдан Вахнянин 18 січня 1940 р. Похований на Личаківському кладовищі поруч з усипальнею Анатолія Вахнянина.

Літературний текст.

Хоровий жанр твору - хоровий твір з супроводом.

В творі „Садок вишневий коло хати" відтворено картину весняного вечора в українському селі. Прості, зримі, пластичні образи постають з народно-естетичних і морально-естетичних уявлень. Сила емоційного впливу твору - в природності й рельєфності малюнку, в його світлому настрої.

У вірші відобразилась мрія поета про щасливе, гармонійне життя. Ця мрія різко контрастувала з дійсністю, в якій поет-в'язень створював свою поезію. Перед нами постає побутова картина українського села:

. Вечір . Закінчився робочий день, повертається з поля плугатарі, ідуть співаючи дівчата, біля хати зібралась на вечерю сім'я.

Непомітно наступає ніч. Все завмирає, тільки чути голоси дівчат,

Та невтомного соловейка.

Затихло все, тільки дівчата, та соловейко не затих.

Тема твору - змалювання краси українського села, весняного вечора, сільського життя, побуту і звичай в народу.

Ідея твору - возвеличення праці людей, любов до рідної землі, до українського народу.

Форма викладу - віршована.

Музично - виражальні засоби.

Жанр твору - лірико-побутова пісня.

Форма твору - вільна (епізодична), яка складається з окремих музичних епізодів.

Характер мелодії твору.

Так як твір має епізодичну форму (4-епізоди), йому характерні чотири різні теми, які відрізняються своїм метро ритмом та загально-інтонаційною будовою. Наприклад, тема 1-го епізоду використовує такі ритмічні вартості:

Є характерне таке ритмічне зерно:

_

По своєму головеденню тема розкривається цікаво, різноманітно, використовується і скачкоподібне, і плавне, і хвилеподібне голосоведіння:

а) скачкоподібне:

_

_

_

_

_

б) плавне:

_

_

_

_

_

в) хвилеподібне:

_

_

_

_

_

в загальному тема носить ліричний наспівний характер. Основний темп першого епізоду Leggiero con moto ( ніжно, легко, невимушено).

Другий епізод проходить в іншій тональності, хоча метро ритм той самий, що і в 1-му епізоді. Голосоведіння теми порівняно з першою змінено. Проте в ритмічному відношенні є деякі спільні риси.

Для цього епізоду характерні такі ритмічні вартості:

_

Голосоведіння використовується Скачкоподібне, низхідне, висхідне, плавне.

а) Скачкоподібне:

_

_

_

_

_

б) низхідне:

_

_

_

_

_

в) висхідне:

_

_

_

_

_

г) плавне:

_

_

_

_

_

Тема другого розділу носить розповідний характер. Основний темп Andante (повільно).

Центральним епізодом слід вважати 3-й епізод. Він має своєрідний метроритм, написаний в розмірі 64. Його ритмічні вартості:

Характерне таке ритмічне зерно:

3-й епізод написаний в темпі Largo (дуже повільно, протяжно).

Отже, мелодія теми ніжна, лірична, рухається дуже повільно, нагадує колискову матері. Тут характерне такс голосоведіння як: плавне, хвилеподібне, низхідне.

а) плавне:

_

_

_

_

_

б) хвилеподібне:

_

_

_

_

_

в) низхідне:

_

_

_

_

_

Останній 4-й епізод в тональному плані нагадує перший епізод. Проте, в метроритмічноиму відношенні він також відрізняється віл всіх попередніх епізодів. Характерний ритмічний рисунок:

Ритмічні вартості, які зустрічаються в цьому епізоді:

4-й епізод написаний в тональності С - dur, так як другий епізод, в темпі Allegro (скоро), Con brio (з вогнем). Ця грайлива, жартівлива тема відіграє роль коди.

Ладотональні особливості твору.

Основна тональність твору С - dur. Вона надає творові світлого, мажорного звучання 1-й і 4-й епізоди. Але в другому і третьому епізодах є відхилення в тональності с - rnoll. В цій тональності мелодія набирає нової ладової окраски. Перший епізод починається з тональності С -dur і закінчується на домінанті. Другий епізод виконується в с - moll, одноіменної тональності С - dur, цей епізод також закінчується на домінанті. Третій епізод с - moll закінчується тонічним тризвуком з підвищеною терцією;