Сторінка
3

Ринки капіталів і природних ресурсів

Назвемо співвідношення (1 + i)-T коефіцієнтом приведення цінності T-го року до поточного року (КПо); відповідно (1 + і)T - коефіцієнт при­ведення цінності поточного року до T-го року (КПT)1.

Якщо деякий вид майна забезпечує однакові в усіх періодах тер­міну служби доходи: p1 = p2 = …=p, то формула спрощується:

Другий співмножник у правій частині формули - сума Т членів геометричної прогресії, перший член і знаменник якої дорів­нює (1+i)-1. Тому відповідно до формули суми п членів геометричної прогресії її можна подати у вигляді:

Формула - це вираз капітальної ціни активу, що забезпечує однаковий в усі роки терміну служби чистий доход (ануїтет). Другий співмножник у правій частині виразу (13.4) назвемо коефіцієнтом приведення цінності ануїтету до поточного року (КПА0)1, де А0 ануїтет як послідовність платежів за певні регулярні проміжки часу.

Формула використовується, зокрема, для визначення ринкової ціни облігацій, а також при розрахунках капітальної праці в припущенні, що протягом Т майбутніх років щорічний заробіток працівника становитиме p грош. од. На практиці підрахунки капітальної ціни праці широко використовуються при страхуванні життя

Ануїтет можна визначити для будь-якого інвестиційного проекту для цього потрібно: по-перше, підрахувати PV проекту і, по-друге, розв'язати рівняння відносно п, тобто перемножити PV на величину обернену КПАO. Назвемо її коефіцієнтом ануїтетного розкладення теперішньої цінності (КАРо). Ануїтет у нашому прикладі з токарним верстатом дорівнює

Ануїтет є одним із варіантів капітальної оцінки фактора виробництва. В деяких випадках зручніше користуватись ануїтетом, ніж ринковою ціною фактора.

Інвестиційні рішення фірми - це не що інше, як порівняння ціни попиту і ціни пропозиції капітального товару.

До оцінки стратегії прийняття інвестиційного рішення можна підійти й з іншого боку. Замість порівняння дисконтованої вартості з ціною пропозиції можна порівнювати норму віддачі від інвестицій що очікується, й відсоткову ставку. Розглянемо цей приклад припускаючи, що термін експлуатації капітального товару становить у 1 рік. Таким чином, з урахуванням наших припущень формула має вигляд PV = p/(1+r), оскільки в цьому випадку t= 1. Дисконтова на ціна PV є ціною попиту DP, а в умовах рівноваги ціна попиту дорівнює ціні пропозиції: DP=SP. Здійснимо деякі перетворення й отримаємо:

Обчислена у такий спосіб величина називається нормою віддачі від інвестицій (ROR), яку часто називають ще граничною ефективніс­тю Інвестицій (MEI).

З формули видно, що коли чистий доход переважає ціну про­позиції, то величина π/SP> 1 і значення ROR > 0. Порівняння ROR з відсотковою ставкою і визначає стратегію фірми-інвестора. Звідси такі правила:

якщо ROR > r, то е сенс інвестувати;

якщо ROR < r, то необхідно скоротити інвестиції;

якщо ROR = r, то досягається оптимальний рівень інвестування.

3.

Ринок природних ресурсів - це земля, тобто простір, на якому відбувається будь-яка економічна активність. Розташування, фізичні характеристики - висота над рівнем моря, кліматичні особливості, багатства надр - роблять кожну конкретну ділянку землі більш чи менш придатною для певного виду господарської діяльності.

Земля унікальна щодо інших факторів виробництва, оскільки вона нерухома, іммобільна, не відтворювана. її пропозиція в будь-який момент і в будь-якій місцевості обмежена, фіксована. У зв'язку з нееластичністю пропозиції землі її ціна повністю визначається попитом на неї.

Однак все ж необхідні деякі уточнення цих традиційних по­ложень.

По-перше, на відміну від об'єктів фізичного капіталу, ділянка землі після купівлі-продажу в будь-який момент може бути знову продана на ринку.

По-друге, часто земля купується (вслід за очікуваним зростанням ціни на неї) через те, що вона є особливою формою заощадження грошового капіталу. В таких випадках припускається, що в майбут­ньому земля знову буде запропонована як об'єкт купівлі-продажу.

По-третє, у звичайній ситуації землю купують задля отримання доходу або ренти. Ціна, яку покупець готовий заплатити за земельну ділянку, дорівнює дисконтованій вартості всіх майбутніх рентних надходжень.

Чим вища рента від послуг ділянки землі, тим вища ціна землі, Оскільки земля є вічним фактором, то формула ціни землі може бути подана як

де R - річна рента, i - ринкова ставка позичкового відсотка.

Якщо ставка позичкового відсотка незмінна, то ціна землі прямо пропорційна рівню земельної ренти. Графічно величина земельної ренти визначається перетином кривих попиту і пропозиції.

Попит на землю зображений кривою D1 а ціна за одиницю площі дорівнює PS1 Ренті. від використання ділянки землі зображена нижнім заштрихованим прямокутником Коли попит на землю зросте до D2 ціна л одиницю землі підніметься до PS2. Ренти зросте на величину площі верхнього прямокутника, тим самим збільшуючи загальну ренту.

Розглядаючи ренту, ми абстрагувалися від способів її ви­користання. На практиці різні ділянки землі мають різні ступені продуктивності щодо варіації їх використання. Особливо слід виділити такий фактор, як родючість. Розглянемо приклад формування диферен­ціальної ренти І за родючістю.

Пояснимо: припускається, що витрати виробництва і витрати капіталу для спрощення розрахунків рівні. Витрати на виробництво одиниці продукції визначаються як частка від ділення загальних витрат та обсяг виробництва. За суспільні середні витрати взято витрати виробництва, що формуються на гіршій ділянці землі. Кількість кращих ділянок землі обмежена. Тому суспільство має потребу в продукції, яку збирають з ділянок типу А. V підсумку в господарствах типу B,C,D утворюється диференціальна рента.

Таблиця

 

А

В

С

D

Загальні витрати виробництва

200

200

200

200

Урожайність або обсяг виробництва

10

12

15

29

Витрати на виробництво одиниці продукції

20

16,7

13,3

10

Суспільні середні витрати виробництва

20

20

20

20

Диференціальна рента І

-

3,3

6,7

10

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4 


Інші реферати на тему «Мікроекономіка»: