Сторінка
1

Класичні та альтернативні теорії міжнародної торгівлі

1.Теорія меркантилізму

Меркантилісти першими запропонували теорію міжнародної торгівлі. Вони вважали, що багатство країн повністю залежить від кількості золота та срібла, котре вони мають.

Основні положення:

– вивозити товарів більше, ніж ввозити;

– регулювати зовнішню торгівлю для збільшення експорту і скорочення імпорту;

– заборонити або суворо обмежити вивіз сировини та ввести безмитний імпорт сировини;

– заборонити будь-яку торгівлю колоній з іншими країнами, ніж метрополія.

Передвісники класичної школи економіки вперше показали прямий зв’язок зовнішньої торгівлі з внутрішньо економічним розвитком країн.

2.1. Теорія абсолютних переваг (А. Сміт)

Основні положення:

- уряду не слід втручатися у зовнішню торгівлю, підтримувати режим відкритих ринків і свободи торгівлі;

- нації, так як і приватні особи, мають спеціалізуватися на виготовленні тих товарів, у процесі виробництва яких у них є незаперечні переваги, і здійснювати торгівлю ними в обмін на товари, переваги на які мають інші країни;

- зовнішня торгівля стимулює розвиток продуктивності праці шляхом розширення ринку за межі національних кордонів;

- експорт є позитивним фактором для економіки країни тому, що забезпечує збут надлишку продуктів, котрі не можуть бути реалізовані на внутрішньому ринку;

- субсидії на експорт є податком на населення і призводять до збільшення внутрішніх цін і тому потребують відміни.

“Країни експортують ті товари, котрі вони виробляють з найменшими витратами (у виробництві яких вони мають абсолютні переваги), і імпортують ті товари, котрі виробляють інші країни з найменшими у виробництві котрих вони мають свої переваги)”.

2.2. Теорія порівняльних переваг (Д. Рікардо)

Якщо країни спеціалізуються на виробництві тих товарів, котрі вони можуть виробляти з порівняно більш низькими витратами ніж у інших країнах, тоді торгівля буде вигідною для обох країн, незалежно від того, чи є виробництво в одній із них більш ефективним, ніж у іншій.

3. Неокласичні теорії

3.1. Теорія Хекшера-Оліна

Кожна країна експортує ті фактороінтенсивні товари, для виробництва яких вона володіє відносно надлишковими факторами виробництва, а імпортує ті товари, для виробництва яких вона відчуває відносну нестачу факторів виробництва.

3.2. Теорія вирівнювання цін на фактори виробництва (Хештера-Оліна-Самуельсона):

міжнародна торгівля приводить до вирівнювання абсолютних і відносних цін на гомогенні фактори виробництва в країнах, що торгують.

3.3. Парадокс Леонтьєва

теорія співвідношення факторів виробництва Хекшера-Оліна не підтверджується на практиці: трудомісткі країни експортують капіталомісткі продукти, капіталомісткі – трудомісткі.

Пояснення парадоксу Леонтьєва:

- розподіл працівників за рівнем кваліфікації;

- імпорт капіталомісткими сировини, а експорт відповідно капіталомісткої продукції;

- імпортні партнери;

- смаки та переваги;

- реверс факторів виробництва: трудомісткий товар може бути в трудомісткій країні і капіталомісткий у капіталомісткій країні.

4. Альтернативні теорії (самостійно)

(теорія розподілу прибутків від міжнародної торгівлі, теорія пересічного попиту);

5. Теорія ефекту масштабу

Еко­но­мія ма­с­ш­та­бу:

роз­ви­ток ви­ро­б­ни­ц­т­ва, при яко­му ріст ви­трат фа­к­то­рів на оди­ни­цю при­зво­дить до ро­с­ту ви­ро­б­ни­ц­т­ва бі­ль­ше, ніж на оди­ни­цю.

Торгівля на основі ефекту масштабу:

зростання спеціалізації – кожен працівник може зосередитися на одній виробничій функції, довести її виповнення до ідеального, використовувати при цьому ідеальні машини і оснащення;

неподільність виробництва – при збільшенні масштабів випуску розміри обслуговуючих підрозділів, не задіяних напряму у виробництві (управлінського апарату, бухгалтерії та ін.), ростуть відносно повільніше, чим масштаби самого виробництва;

технологічна економія – витрати на створення нової якості товару зазвичай менше виникаючої в результаті його росту вартості. Наприклад, витрати на створення більш потужної машини дорівнюють тільки 2/3 від кожної одиниці приросту її потужності.