Сторінка
4

Міжнародні економічні відносини та роль України в них

Зовнішньоекономічна діяльність України потребує докорінної перебудови — йдеться про зміну сировинного спрямування експор­ту, підвищення в ньому частки продукції обробних галузей, удос­коналення структури імпорту. Адже відомо, що Україна виробляла й може виробляти цілий спектр наукоємної, складної машинно-технічної продукції: літаки, автобуси, автомобілі, трактори, комбай­ни, судна різного призначення, ракетні комплекси, верстати, тур­біни, засоби зв'язку, електроніку, радіо- і телеапаратуру тощо. Ре­ально основними експортерами конкурентної на світовому ринку продукції можуть швидко стати підприємства воєнно-промислово­го комплексу, на яких зосереджені високоякісне обладнання, су­часна технологія, висококваліфіковані фахівці.

У товарній структурі вивозу переважають вироби чорної мета­лургії, залізна руда і кокс, продукти харчової промисловості. Про­мисловий потенціал України достатній для надходження валюти, необхідної для сплати державного зовнішнього боргу, закупівлі найнеобхіднішого імпорту та оплати інших загальнодержавних по­треб.

Реалізація цього потенціалу можлива за відповідної пропускної здатності транспортної інфраструктури, сприятливої соціально-полі­тичної і правової ситуації та здатності зовнішньоторгових органі­зацій та інших виконавчих структур до реалізації продукції.

Експортно-імпортні операції здійснюються як на валютній ос­нові, так і у формі клірингу. Кліринг — система безготівкових роз­рахунків, які грунтуються на заліку взаємних вимог і зобов'язань і здійснюються через банки або спеціальні розрахункові палати (пер­ша створена в Лондоні в 1775 р.). Популярною нині стала форма бартерних операцій, тобто безпосереднього обміну товарами. Такі товарообмінні операції були найбільш поширені в Україні у 1992 р. і становили тоді майже 50 % загального товарообороту. Однак при такому товарообміні Україна втрачала великі кошти через неекві­валентний вартісний обмін продовольчих товарів (зерна, цукру, олії) на паливно-мастильні матеріали.

Основним напрямом зовнішньоекономічної діяльності України є розвиток і поглиблення торгово-економічного співробітництва з республіками колишнього СРСР, країнами Східної Європи, розви­неними країнами світу, особливо з тими, що мають чисельну укра­їнську діаспору.

Зовнішньоторгові організації та інші виконавчі структури повинні не тільки реалізовувати продукцію на традиційних ринках, а й вихо­дити на нові перспективні регіони особливо в Азію, Африку, Латинську Америку та Австралію). Найважливішою формою економіч­ного співробітництва з країнами близького зарубіжжя нині є взаєм­ний обмін різними видами сировини, готової продукції та наукове співробітництво. Однак необхідними є послідовна і радикальна пере­будова механізму економічних зв'язків, здійснення кардинальних за­ходів для їх оптимізації. Зокрема, передбачено захист економічних інтересів України через встановлення митного кордону з республіка­ми колишнього СРСР. Підписано обопільні угоди з Росією та Білорус­сю про співробітництво у галузі зовнішньоекономічної діяльності, які не допускають реекспорту товарів, до яких інші учасники угоди за­стосовують заходи регулювання. Реекспорт таких товарів має здій­снюватися лише за письмової згоди та на умовах, що визначаються уповноваженим органом держави, яка є виробником цих товарів. Україна вивозить до країн СНД кам'яне вугілля, чавун, сталь, прокат чорних металів, залізну і марганцеву руди, самородну сірку, цемент, сіль, промислове устаткування, автобуси, тепловози, екскаватори, ав­томобілі, трактори, кукурудзо- і бурякозбиральні комбайни, продук­цію хімічної промисловості, цукор, масло, м'ясо, фрукти, консерви тощо. В загальному обсязі вантажів, які щороку вивозяться з України у ці країни, найбільшу частку мають коксівне вугілля і чорні метали.

Понад 72 % наших поставок отримує Росія. Основним спожива­чем їх є Центральний район Росії, на який припадає майже 3/4 вивозу продукції з України. Значними споживачами залізної і мар­ганцевої руд, чорних металів, які надходять з України, є Поволжя, Північний Кавказ. Певна кількість чорних металів, зокрема прока­ту, вивозиться з України до Санкт-Петербурга, Білорусі, держав Балтії, Молдови, цукор — в усі республіки колишнього СРСР (за винятком Молдови), м'ясо, масло, м'ясні та ряд консервованих про­дуктів — здебільшого в Росію.

В Україну з інших республік колишнього СРСР найбільше вво­зить Росія — 70 %. Це — нафта, газ, ліс, папір, деякі марки чорних і кольорових металів, машини, устаткування та інша продукція.

Білорусь постачає Україні трактори, вантажні автомобілі, елек­тронно-обчислювальні машини, мінеральні добрива, ліс, папір, Ка­захстан — кольорові метали, шкірсировину, концентрати кольоро­вих металів, Молдова — продукцію приладобудування, виноробної і консервної промисловості, килими, виноград, республіки Середньої Азії — газ, бавовну, концентрати кольорових металів, тканини, ка­ракуль, республіки Закавказзя — нафту і автомашини, алюмініє­вий прокат, чай, фрукти, вино, тютюн, держави Балтії — електро­товари, трамваї, пральні машини, холодильники, радіоприймачі, мікроавтобуси, рибу і рибопродукти, трикотажні і галантерейні вироби та інші товари широкого вжитку.

За сучасних умов Україна налагоджує прямі зовнішньоеконо­мічні відносини з багатьма країнами світу. Так, на кінець 1996 р. нашу державу визнали понад 160 країн світу, 132 з них встановили з Україною дипломатичні відносини. У країни далекого зарубіжжя ми поставляємо машини, трактори, залізну і марганцеву руди, ус­таткування для гірничо-шахтових, будівельних, електротехнічних підприємств, засоби автоматизації, обчислювальну техніку, авто­мобілі, прокатні стани, океанські судна, силові трансформатори, магістральні тепловози та багато іншої продукції.

За даними Міністерства статистики, Україна мала в 1995 р. у торгівлі з країнами далекого зарубіжжя позитивне сальдо розмі­ром майже 1346,4 млн дол. США. Основна частина експорту Укра­їни припадає на Європу (49,4 %), друге місце посідає Азія (38 %),натретьому місці Америка (8,3 %), далі йдуть Африка (4 %) та Австра­лія і Океанія (0,3 %). Імпортні поставки за цей самий період надхо­дили в Україну тільки з чотирьох континентів. Найбільша частка українського імпорту припадає на Європу (68,5 %), мен­ша — на Азію (17,3 %), Америку (10,2 %) і Африку (4 %).

Сьогодні ні розміри експорту, ні його структура не можуть задовольнити Україну. Річ у тім, що розміри експорту поки що недостатні: в 1995 р. вони становили 11566,5 млн дол. США. У його структурі найбільшу частку мають сировина, матеріали і товари народного споживання — 87,6 %, машини і устаткуван­ня — 10,3 %, інші товари (у тому числі послуги) — 2,1 %. Тому необхідно переорієнтувати експорт з первинної сировини на нову техніку й технологію, товари високого рівня переробки, різні по­слуги.

Україна отримує з різних країн світу промислове устаткування, медичне обладнання, різні прилади, хімічні товари, джут, цитру­сові, каву, продукцію хімічної і легкої промисловості. Проте необ­хідно створювати економічні бар'єри (високе мито тощо) для таких товарів, як жувальна гумка, напої, тютюнові вироби, радіотовари, деякі інші товари широкого вжитку тощо. Це зменшить дефіцит платіжного балансу і підніме попит на аналогічну вітчизняну про­дукцію, стабілізуючи виробництво.