Сторінка
2

Передпланові дослідження та обґрунтування

Для стабілізації економіки держави велике значення має реформування відносин власності, яке сприяє прискоренню структурної перебудови, ефективності виробництва, забезпеченню стабільності в суспільстві. Аналіз показує, що за 1994—1997 pp. проявилася тенденція до збільшення кількості недержавних підприємств з 23,0% до 78,7%, а кількість державних скоротилася відповідно з 59,9% до 21,0%. У промисловості за станом на 1 жовтня 1997 року змінили форму власності 53,3% підприємств. Підприємствами недержавної форми власності за дев'ять місяців вироблено 49,1% загального обсягу промислової продукції.

Необхідно завжди пам'ятати про дуже важливу макроекономічну залежність між виробництвом і споживанням, відповідно до якої виробництво є первинним. Врешті-решт, споживання, й особливо особисте, визначає розвиток суспільного виробництва, бо якщо воно не супроводжується зростанням споживання, то за певних умов припиняється. У зв'язку з цим, розглядаючи питання про падіння обсягів суспільного виробництва, слід наголосити, що це значною мірою зумовлено скороченням внутрішнього ринку, що, у свою чергу, визначається злиденним становищем переважної більшості споживачів унаслідок зниження заробітної плати, незадовільного або невеликого з огляду на умови життя розміру пенсійного забезпечення та інших доходів населення.

Достатньо зазначити, що обсяги промислового виробництва в 1997 р. порівняно з 1990 р. знизилися на 50,8%, а в машинобудуванні та металообробці — на 64,5%.

Соціальний стан у країні. Соціальна ситуація в Україні має чітку тенденцію до загострення, що є наслідком загальнонаціональної економічної кризи та прорахунків у соціальній політиці попередніх років.

Різка диференціація населення за прибутками створює суперечності між багатими й бідними. Відсутність великого за обсягами середнього класу, який має стати основою держави, поляризує суспільство, підтримує соціальне напруження. Крім негативних соціальних наслідків збіднення населення звужує внутрішній ринок споживчих товарів і підсилює дефіцит накопичення капіталу в економіці.

Офіційна заробітна плата недостатня й не відповідає реальним витратам працездатного населення, пенсії та соціальна допомога значно нижчі мінімального прожиткового рівня. Так, за даними НДЕІ Мінекономіки України, вартість споживчого кошика з 22 видів продовольчих товарів у 1997 р. становила 107,6 грн., у той час як середня пенсія дорівнювала 51 грн. Соціальний стан народу ускладнюється ще й тому, що останніми роками систематично порушуються терміни виплати заробітної плати й пенсій. Достатньо зазначити, що за станом на 11 травня 1998 р. затримки виплати заробітної плати становили 5,6 млрд. грн.

Якщо на стан матеріально-технічного розвитку соціальної сфери можна дивитися з певним оптимізмом, то погіршення демографічної ситуації вже сьогодні викликає тривогу. Стрімко падає природний приріст населення, що на тлі зростаючої смертності призводить до загострення депопуляційних процесів. За попередніми статистичними даними, на початок 1998 р. чисельність населення України становила 50,5 млн. і скоротилася в 1997 р. на 415 тис., у тому числі за рахунок спаду природного приросту — на 300 тис. чол. За 1997 р. померло майже стільки людей, скільки проживає в такому місті, як Львів. Якщо найближчими роками ці процеси не будуть зупинені, то будь-які економічні програми втратять сенс: їх не буде кому та для кого реалізовувати.

Зростанням смертності зумовлюється скорочення тривалості життя населення України на 3,4 року, яка становить 67 років (для чоловіків — 62, а для жінок — 72). Україна вийшла на перше місце у світі за смертністю чоловіків у працездатному віці.

Триває процес старіння населення: кожна третя-четверта людина — особа пенсійного віку. За період з 1986 р. до 1997 р. загальна кількість пенсіонерів збільшилася на 2,3 млн., або на 8,1%. У сільській місцевості в 1997 р. проживало 5,7 млн. пенсіонерів, або 40,7% загальної кількості тих, хто перебував на обліку соціального забезпечення.

Підтвердженням негативної демографічної ситуації в 1997 р. є співвідношення працюючих та утриманців. На 1000 осіб працездатного віку в містах припадає 686 непрацездатних, а в сільській місцевості — 1444. Навантаження непрацездатних на одного працездатного в селах у 1,5 раза більше, ніж у містах.

В останні роки значне загострення соціальних проблем викликане зменшенням зайнятості. Кількість зайнятих у галузях економіки на початок 1998 р. скоротилася більше ніж на 5 млн. порівняно з 1990 р. Україна завжди мала надлишок трудових ресурсів. Тепер картина доповнилася появою офіційно зареєстрованих безробітних (рівень безробіття на 1 березня 1998 р. становить 2,6%). Протягом 1997 р. продовжувалося скорочення абсолютної чисельності зайнятих у галузях економіки. Майже 40% вивільнених — працівники промисловості, понад 11% — будівництва, 5% — транспорту та зв'язку. Тривало зменшення кількості працюючих у сільському господарстві та більшості галузей невиробничої сфери.

Як і в попередні роки, значним залишається приховане безробіття, яке, за експертними оцінками, становить близько 36%, причому новою його ознакою в багатьох галузях є збільшення кількості працівників, зайнятих у режимі неповного робочого дня чи тижня. Протягом 1997 р. кількість тих, хто працює в такому режимі, у загальній чисельності зайнятих становила близько 20%. У 1997 р. продовжувалася тенденція підвищення самозайнятості населення. За офіційною статистикою, ті, хто зайнятий у сфері економічної діяльності, в основному підприємці-індивідуали, становили 2,5 млн., що в загальній структурі робочої сили дорівнює 8,5%.

Структура споживання характеризується поступовим збільшенням грошових витрат населення на придбання товарів і зменшення питомої ваги послуг. Через це складається деформована структура особистого споживання життєвих благ, серед яких домінуючими є витрати на харчування.