Сторінка
7

Близький Схід в останній третині ХХ ст.

Свого часу лідери Палестинської автономії оголосили про плановане на 4 травня 1999 р. проголошення повністю незалежної держави Палестина на повернутих ізраїльтянами територіях західного берегу Йордану та сектора Гази. Однак, палестинці скасували своє рішення, зіткнувшись з гострою реакцією з боку ізраїльтян, а також побоюючись перемоги на виборах більш консервативно налаштованого, аніж Б.Натаньяху, кандидата. На виборах переміг соціал-демократ Ієгуда Барак, який одразу оголосив про намір вивести ізраїльські війська з Лівану та сприяти становленню палестинської автономії. Разом з тим, новий уряд поставив палестинцям жорсткі умови продовження співпраці. Тель-Авів виступив з вимогою, щоб палестинці чітко, визначили остаточну мету мирного процесу, маючи на увазі їх відмову від створення власної незалежної держави в Палестині. На жаль, мирний процес урегулювання палестинської проблеми був загальмований з обранням на дострокових виборах до парламенту в березні 2001 р. прем’єр-міністром лідера правого блоку “Лікуд” Аріеля Шарона та втратою Я.Арафатом контролю над ісламістськими й ліворадикальними угрупованнями ОВП, які вдалися до поновлення збройного протистояння з Ізраїлем.