Сторінка
2

Досвід формування оптових ринків

– надавати рекламні і маркетингові послуги, проводити сервісне обслуговування та інші заходи для реалізації або придбання продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Найважливіші функції оптових ринків полягають в організації про­дажу товарів, аукціонних і конкурсних торгів, створенні організаційних умов для проведення гуртових торгів (забезпечення спеціально облад­наного місця для здійснення угод щодо купівлі-продажу продукції необ­хідною торговою технікою, контроль за якістю реалізованих товарів та дотриманням правил торгівлі, організація охорони об’єктів ринку, системи реєстрації учасників торгів, протипожежної безпеки тощо); забезпеченні розрахунків із постачальниками з урахуванням інтересів товаровиробників та покупців; зборі, узагаль­ненні та інформуванні учасників гуртових торгів про кон’юнктуру: попит, пропозицію, рівень цін; вивченні та аналізі ринкової ситуації з широкого переліку товарних груп, які можуть бути продані або куплені сільськогосподарськими, переробними, торговель­ними, збутовими та іншими підприємствами на оптовому ринку.

В усіх областях України ведуться роботи з формування оптових ринків. Станом на 1 квітня 2002 р. в обласних і районних центрах створено 1 161 оптово-продовольчий та опто­во-овочевий ринки. В окремих регіо­нах уже з’явився позитивний досвід. Так, Жито­мирська, Харківська, Донецька, Одеська, Запорізька та Миколаївська облдержадмі­ністрації ді­ють відповідно до прийнятих розпоряджень про заходи щодо створення опто­вих продовольчих ринків. У Харківській та Донецькій областях затверджені програ­ми формування інфраструктури ринку сільськогосподарської продукції. У Тернопіль­ській області виділено дві земельні ділянки для потреб оптових ринків плодоовочевої про­дукції.

У м. Вінниці акціонерним товариством “Бізнес-Про” побудовано приміщення опто­вого продовольчого ринку. У Кіровоградській області діє п’ять універсальних оптових ринків, в Одеській області – три: Оптовий універсальний ринок, Оптово-продовольчий торговий центр “Торговий дім” та Оптово-продовольчий торговий центр. Виконком місь­к­ради м. Донецька створив оптовий продовольчий ринок, який відкрито наприкінці 1999 р.

Згідно з Указом Президента України № 170 від 21 лютого 2002 р. органи місцевої влади повинні проаналізувати стан формування і функціонування мережі оптових ринків і інших об’єктів інфраструктури та опрацювати механізми збільшення їх товарообігу й активізації функціо­нування.

В “Основних напрямах створення та функціонування оптових продовольчих ринків” визначено, що оптовий продовольчий ринок – це суб’єкт підприємницької діяльності, функ­ціонування якого передбачено відповідним законодавст­вом. Метою діяльності його є ство­рення необхідних умов для здійснення операцій з продажу та купівлі наявних видів сільськогосподарської про­дукції, продуктів її переробки, укладення відповідних торго­вель­них угод8.

Діяльність оптових продовольчих ринків ґрунтується на принципах самоокупності, контрольованості, організаційно-господарської незалеж­ності. Ефективна реалізація цих принципів повинна забезпечуватися разом із розв’язанням основних макроекономічних проблем.

Робота оптового продовольчого ринку організується згідно з його статутом, правила­ми торгівлі, ветеринарними і санітарними правилами, іншими нормативними документа­ми, що регламентують діяльність ринку. Найбільш доцільною організаційно-правовою формою оптового продо­вольчого ринку є відкриті акціонерні товариства, акціонерами яких можуть бути виробничі, переробні, заготівельні, торговельні, сервісні, інші юри­дичні та фізичні особи. Для формування статутного фонду можуть бути залучені кошти держав­ного та місцевих бюджетів, приватних, також і іноземних інвесторів, господарсь­ких товариств.

З урахуванням узагальнення вітчизняного та закордонного досвіду щодо формування оптових продовольчих ринків відповідними міністерствами розробляється Положення про оптовий продовольчий ри­нок. Воно повинно стати складовою частиною загальної системи норма­тивних актів щодо формування та розвитку мережі оптових ринків у країні.

Для впорядкування і раціоналізації процесів формування оптових ринків у країні вважаємо доцільним їх створення здійснювати на основі діючих плодоовочевих баз, холодильників і обладнання підприємств оп­тової торгівлі та інших організацій за актив­ної підтримки місцевих органів державної виконавчої влади, які повинні передба­чити відве­дення земель­них ділянок для будівництва ринків. На рівні держави необхідно ство­рити нормативно-правову основу для діяльності оптових ринків.

У структурі оптових продовольчих ринків, крім торговельного залу та мережі примі­щень і споруд для доробки і забезпечення режимного зберігання продукції (сховища, склади, сортувально-пакувальні лінії, об­ладнання для охолодження продукції тощо), доцільно створювати спеці­альні підрозділи для контролю за якістю реалізованої продук­ції, надання послуг із зберігання товарно-матеріальних цінностей, розповсюдження кон’юн­к­тур­ної інформації щодо попиту і пропозиції продукції та рівня цін, організації охорони об’єктів оптових ринків. За необхідності потрібно створювати спеціальні сервісні підрозділи: розрахунково-фінансовий, юридичний, консультаційний, готельний, тран­спорт­ний тощо.

Така організаційна структура оптових ринків спроможна найбільш повно задоволь­нити потреби виробників продукції і споживачів. Форму­вання мережі місцевих, регіональних і міжрегіональних оптових ринків, які здійснюють постачання сільськогосподарської продукції та продовольства між регіонами і сприяють ефективному її просуванню до кінцевого спожи­вача, є пріоритетним напрямом для налагодження стійких зв’язків між товаровиробниками та споживачами.

Формування системи оптових ринків спроможне позитивно впливати на вирішення проблеми забезпечення населення товарами, сприяти виробникам продукції і переробним підприємствам у здешевленні та нарощуванні обсягів виробництва, посиленні здорової конкуренції на спо­живчому ринку.

Саме забезпечення контрольованості оптового ринку через вільний доступ всіма товаровиробниками і споживачами до інформації та торгів дозволяє повною мірою проя­вити переваги нових форм господарювання на засадах приватної власності. Необхідно виділити й такий важливий аспект позитивного впливу ринкової інфраструктури, як зміна психології виробників сільськогосподарської продукції, які перейдуть до пошуку оптових споживачів та вигідних постачальників матеріально-технічних ресурсів, а отже, завдяки цьому підвищиться ефективність виробництва.

Література:

1. Алле М. Экономика как наука: Пер. с франц. – М., 1995.

2. Афонцев С. Экономическая политика и модели экономического развития // Мировая экономика и международные отношения. – М.: Изд-во “Наука”. – 2002. – № 4.

3. Бажал Ю.М. Економічна теорія технологічних змін. – К., 1997.

4. Білорус О. Імперативи стратегії розвитку України в умовах глобалізації // Економіка України. – 2001. – С. 311.

5. Гунський Б. Інвестиційні процеси в глобальному середовищі. – К.: Наукова думка, 1997.