Сторінка
2

Методологічні аспекти сукупного попиту і пропозиції та специфіка їх формування в економіці України

Складовою сукупного попиту є державні закупки товарів і послуг. Це витрати державних органів усіх рівнів на оплату суспільних послуг (наприклад, національна оборона, освіта, медицина, будівництво доріг тощо), придбання товарів суспільного користування і заробітну плату службовців. Джерелом державних видатків є надходження до бюджету країни у вигляді податків, дохідів від державної власності, зовнішні запозичення у вигляді іноземних кредитів і ввозу капіталу. Оскільки державні видатки обмежені бюджетом країни і є величиною наперед заданою, то при макроекономічному моделюванні сукупного попиту ця величина розглядається як незмінна. В Україні у 2005 році вона становила 20,6 % ВВП.

В умовах динамічного розвитку зовнішньоекономічних відносин України неухильно зростає значення чистого експорту як елемента сукупного попиту. У 2005 році відбулося падіння частки чистого експорту у структурі ВВП України до 0,9 % порівняно з 7,52 % в 2004 році. Український експорт на сьогодні залежить переважно від динаміки рівня виробництва в країнах-імпортерах. За даними Держкомстату України при загальному скороченні ВВП порівняно з 1990 роком на 39 %, обсяги реалізації вітчизняних товарів та послуг на зовнішньому ринку зменшилися лише на 3,7 %, а на внутрішньому – на 78,0 %. Загрозою зорієнтованості економіки України на пріоритетне обслуговування зовнішнього попиту є надзвичайна її вразливість і залежність як від сплесків, так і спадів світової економічної кон’юнктури, що практично виключає стабільне економічне зростання. Водночас залежність України як за обсягами, так і за структурою зовнішньоекономічних зв’язків виступає не тільки чинником можливих загострень в економіці, а й сприяє консервації існуючої нераціональної структури виробництва, перешкоджає розвиткові високотехнологічних галузей.

Ідентифікація категорій, що відображають сукупний попит, потребує певних уточнень. Як відомо, в науковій літературі широко використовується методика обчислення сукупного попиту за формулою розрахунку валового внутрішнього продукту методом витрат. Згідно з даною методикою сукупний попит визначається як сума кінцевого споживання, інвестицій, державних закупок і чистого експорту. Проте всі ці елементи сукупного попиту визначають лише загальнотеоретичний рівень розгляду проблеми, абстрагуючись від численних питань міжгалузевих зв’язків і пропорцій, без урахування розвитку на різних стадіях відтворення суспільного продукту, передусім стадії виробництва та утворення доходу. Стадія виробництва характеризується показниками валового випуску, проміжного споживання, валової доданої вартості. Стадія утворення доходу включає відповідно оплату праці, податки, пов’язані з виробництвом, субсидії, валовий та чистий прибуток. Ці показники повніше характеризують стан сукупних попиту та пропозиції та друкуються органами національної статистики.

Ще детальніше макропоказники сукупного попиту та пропозиції викладено в міжгалузевому балансі виробництва та розподілу товарів і послуг. У ньому подано розгорнуту характеристику процесів відтворення та взаємовідносин галузей, що виробляють товари та надають послуги. Відображаючи валовий випуск, проміжне споживання, вартісний склад валового внутрішнього продукту та його використання на кінцеве споживання та валове нагромадження міжгалузевий баланс дає повне уявлення про внутрішній попит, особливо виробничий, а також зовнішній попит ( табл. 1).

Таблиця 1

Сукупний попит та його кількісні параметри*