Сторінка
3

Бюджетний процес

1) проведення ревізій і перевірок фінансової діяльності, збереження коштів і матеріальних цінностей міністерствах, відомствах, державних комітетах, фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів;

2) проведення ревізій та перевірок правильності витрачання державних коштів на утримання місцевих органів державної влади;

3) розробка Інструктивних і інших нормативних актів щодо проведення ревізій і перевірок;

4) пред'явлення керівникам та іншим службовим особам об'єктів, що перевіряються чи ревізуються вимог щодо усунення виявлених порушень законодавства;

5) застосування до підприємств, установ, організацій фінансових санкцій, накладання адміністративних стягнень.

Не пізніше і червня у Верховній Раді відбувають парламентські слухання з питань бюджетної політики на наступний бюджетний період на яких з доповіддю виступає Прем'єр-міністр, або Міністр фінансів за його дорученням. За результатами парламентських слухань Верховна рада приймає Постанову про схвалення або взяття до відома Основних напрямків бюджетної політики.

Мінфін розробляє і доводить до відома головних розпорядник інструкції щодо підготовки бюджетних запитів.

Головні розпорядники бюджетних коштів розробляють бюджетні запити і подають їх Мінфіну, до терміну, який Мінфін встановить.

Мінфін на основі поданих бюджетних запитів, прогнозу основних макроекономічних показників та схвалених Основних напрямків бюджетної політики готує проект закону України про Державний бюджет і подає його КМУ.

КМУ до 15 вересня приймає рішення про схвалення проекту закону про Державний бюджет і подає його до ВР разом з пояснювальною запискою (повинна містити інформацію про економічне становище держави; основні прогнозні макропоказники економічного І соціального розвитку України; оцінку надходжень доходів до Державного бюджету; аналіз пропонованих обсягів видатків; інформацію щодо обсягів державного боргу; тощо), прогнозними показниками зведеного бюджету; переліком пільг по податках і зборах з розрахунком втрат доходів; зведення і структуру фінансових зобов'язань із державного боргу; переліком інвестиційних програм; доповіддю про хід виконання державного бюджету України у поточному році; проектами кошторисів всіх державних цільових фондів; поясненнями головних розпорядників до проекту державного бюджету; інші необхідні матеріали).

3. Порядок складання проекту державного бюджету і місцевих бюджетів. Пояснююча записка до проекту бюджету

Перед складанням державного бюджету Верховна Рада приймає бюджетну резолюцію, яка визначає основні напрямки бюджетної політики на наступний рік. Бюджетна резолюція повинна бути прийнята не пізніше 1 червня, або 1-го наступного за цією датою дня пленарних засідань Верховної Ради.

З доповіддю про основні напрями бюджетної політики на наступний бюджетний період виступає Прем’єр-міністр України або Міністр фінансів. Проект основних напрямів бюджетної політики на наступний рік повинен містити пропозиції Кабінету міністрів України щодо:

- граничного розміру дефіциту (профіциту) бюджету у відсотках до прогнозного річного обсягу ВВП,

- частки прогнозного річного обсягу ВВП, що перерозподіляється через зведений бюджет України,

- граничного обсягу державного боргу та його структури,

- питомої ваги обсягу міжбюджетних трансфертів у видатках державного бюджету і коефіцієнтів вирівнювання для місцевих бюджетів,

- питомої ваги капітальних вкладень у видатках державного бюджету та пріоритетних напрямів їх використання,

- взаємовідносин державного бюджету з місцевими бюджетами в наступному періоді,

- зміни до законодавства, прийняття яких є необхідними для реалізації бюджетної політики держави,

- переліку основних розпорядників коштів державного бюджету,

- захищеності статті видатків бюджету:

1). зарплата працівників бюджетних установ,

2). нарахування на заробітну плату,

3). придбання медикаментів,

4). забезпечення продовольчим харчуванням,

5). трансферти місцевих бюджетів,

6). трансферти населення, пов’язані з соціальним захистом і соціальним забезпеченням.

Принципи формування місцевих бюджетів:

- обґрунтування необхідного поділу бюджету на загальний та спеціальний фонди,

- видаткові повноваження, які мають бути відображені в бюджетній резолюції.

Формування видаткової частини здійснюється на основі фінансових нормативів. Фінансовий норматив бюджетної забезпеченості – це гарантований державою, в межах наявних бюджетних ресурсів, рівень фінансового забезпечення, повноважень Ради Міністрів АРК, місцевих державних адміністрацій та виконавчих органів місцевого самоврядування, що використовують для визначення обсягу місцевих бюджетів та міжбюджетних трансфертів. Ці фінансові нормативи диференціюються по областях, районах.

Після прийняття бюджетної резолюції Кабінет Міністрів України організовує складання проекту державного бюджету. Для цього доводить до представницьких і виконавчих органів такі показники:

- проектні нормативи відрахувань від регулюючих доходів,

- розміри дотацій і субвенцій з державного бюджету України,

- перелік видатків, які передбачають передати з держаного бюджету обласним бюджетам, а також містам Києву і Севастополю,

- для складання проекту бюджету здійснюється розробка основних макроекономічних показників: ВВП, Національний дохід, зведений баланс фінансових ресурсів держави, баланс доходів і видатків населення, платіжний баланс, валютний план. дані показники розробляються до 1 червня і складаються Міністерством економіки. Проект державного бюджету розробляє Міністр фінансів, який до 15 серпня повинен подати складений державний бюджет у зведений бюджет на розгляд Кабінету міністрів. Розглянутий Кабінетом міністрів проект державного бюджету подається на розгляд Президенту, який повинен подати до Верховної Ради проект бюджету з відпрацьованими додатками:

- макроекономічні показники економічного та соціального розвитку України,

- зведений баланс фінансових ресурсів України,

- обсяг централізованих державних капіталовкладень з розрахунками та обґрунтуваннями ,

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4 


Інші реферати на тему «Державне регулювання економіки»: