Сторінка
4

Найбільш сприятливі періоди доби для кутових спостережень

Якщо спостереження на пунктах тріангуляції 1 і 2 будуть виконуватися в різний час, то коефіцієнти вертикальної рефракції k1 i k2 для обох пунктів будуть різні, оскільки будуть різні метеорологічні умови спостережень.

Якщо спостереження виконуються в один і той ж час, причому в найбільш сприятливі періоди доби, тоді з певним наближенням можемо допустити, що k2≈k1, тоді членом S2(k2-k1)/4R можна нехтувати і формула двостороннього тригонометричного нівелювання приймає вигляд:

Підвищення точності визначення перевищення досягається в зв’язку з відсутністю у формулі (2.44) коефіцієнтів k1 і k2.

Попередня обробка результатів тригонометричного нівелювання тріангуляційних пунктів

Попередня обробка полягає в обчисленні прямих, зворотних перевищень між суміжними пунктами тріангуляції і оцінці якості отриманих результатів.

В випадку одностороннього тригонометричного нівелювання перевищення між пунктами знаходять за формулою (2.31).

“Инструкция о построении государственных геодезических сетей 1, 2, 3 и 4 классов”.М.”ГУГК”, 1966 регламентувала допустиму різницю між прямим і зворотнім перевищенням для сторін довжиною до 10 км величиною 1 м. Для сторін з більшою довжиною за допустиму різницю між прямим і зворотнім перевищенням рекомендується брати величину

де S — довжина сторони в кілометрах. Наприклад, для S=15 км

∆hдоп=0,1×15=1,5 м.

Середнє перевищення знаходять за формулою:

За середніми перевищеннями різницями висот вихідних пунктів знаходять нев’язки в трикутниках і за. Нев’язки мають бути не більшими:

де [S2] — сума квадратів довжин сторін, виражених в десятках кілометрів, якщо вони більші 10 км, n — кількість сторін, менших 10 км.

Середні перевищення, які задовольняють вказані допуски, беруть для вирівнювання висот мережі.

Список рекомендованої літератури

1. Інструкція з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500. Київ: ГУГКіК, 1999.

2. Инструкция по нивелированию I, II, III и IV классов. — М.: «Недра», 1990.

3. Інструкція про типи центрів геодезичних пунктів (ГОНТА – 2.01, 02–01–93). — К.: ГУГКіК, 1994.

4. Основні положення створення Державної геодезичної мережі України. Затв. пост. Кабміну України від 8.06.98 № 844.

5. Руководство по топографическим съемкам в масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500. Высотные сети. — М.: «Недра», 1976.

6. Селиханович В.Г. Геодезия. — М.: «Недра», 1981.

7. Справочник геодезиста (в двух книгах). — М.: «Недра», 1975.