Сторінка
6

Рекогностування полігонометричних ходів

Заломлення променя в горизонтальній площині — це горизонтальна рефракція, у вертикальній — вертикальна. На точність вимірювання горизонтальних кутів здійснює вплив горизонтальна рефракція.

Вплив горизонтальної рефракції на точність кутових вимірів достатньо вивчений, але враховувати його аналітичними залежностями досить складно, в зв’язку з відсутністю даних про розподіл метеорологічних параметрів на шляху візирного променя. Тому ослаблюють вплив горизонтальної рефракції на кутові вимірювання застосуванням спеціальної методики робіт, а саме:

при проектуванні полігонометричних ходів намагаються, щоб на шляху візирного променя в межах кожної сторони не було різких змін метеофакторів;

кутові спостереження виконують в такі періоди доби, коли вплив рефракції мінімальний: це години коли вертикальний температурний градієнт близький до нуля (таке явище починається вранці 0.5 год. після сходу Сонця і триває 1.5–2 год. в сонячну і 2–3 год. в хмарну погоду; і ввечері, приблизно з 16 год. в хмарну і з 17 год. в сонячну погоду і закінчуються за 0.5 год. до заходу Сонця).

Якщо візирний промінь проходить в безпосередній близькості від будівель, інших бетонних, дерев’яних чи металевих споруд, лісових та інших рослинних масивів чи земної поверхні, він заломлюється. Природа цього заломлення приблизно така ж як при рефракції: поблизу цих предметів, які мають іншу температуру, ніж навколишнє середовище, знаходяться шари повітря з іншою густиною.

Щоб уникнути цього заломлення, сторони ходу треба проектувати таким чином, щоб візирний промінь не проходив від будь-яких предметів, рослинних масивів чи земної поверхні ближче ніж на 0.2 м.

Вплив видимості та коливання зображень на точність кутових спостережень в полігонометрії має таку ж природу, як і в тріангуляції (див. п.2.4.6.3).

Якщо вести спостереження в найбільш сприятливі періоди доби, тоді будуть найкращі умови для спостережень і найбільш послаблений вплив на кутові спостереження різноманітних факторів, а саме рефракції, близькості предметів, видимості та коливання зображень.

Такими періодами доби є проміжок часу: вранці, що починається 0,5 год. після сходу Сонця і триває 2–3 год. та ввечері, що починається о 16–17 годині і закінчується за 0,5 год. перед заходом Сонця.

Список рекомендованої літератури

1. Інструкція з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500. Київ: ГУГКіК, 1999.

2. Инструкция по нивелированию I, II, III и IV классов. — М.: «Недра», 1990.

3. Інструкція про типи центрів геодезичних пунктів (ГОНТА – 2.01, 02–01–93). — К.: ГУГКіК, 1994.

4. Основні положення створення Державної геодезичної мережі України. Затв. пост. Кабміну України від 8.06.98 № 844.

5. Руководство по топографическим съемкам в масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500. Высотные сети. — М.: «Недра», 1976.

6. Селиханович В.Г. Геодезия. — М.: «Недра», 1981.

7. Справочник геодезиста (в двух книгах). — М.: «Недра», 1975.