Сторінка
4
1.1.3.4. Основні вимоги до побудови геодезичної мережі 3 класу
Геодезична мережа 3 класу будується з метою збільшення кількості пунктів до щільності, яка забезпечує створення знімальної основи великомасштабних топографічних та кадастрових зйомок. Вона включає геодезичні мережі 3 та 4 класів, які побудовані згідно з вимогами “Основних положень 1954–1961 рр.”, та нові мережі 3 класу, що визначаються згідно з вимогами цих “Основних положень”.
Нові пункти геодезичної мережі 3 класу визначаються відносними методами супутникової геодезії, а також традиційними геодезичними методами полігонометрії, тріангуляції та трилатерації. При цьому середньоквадратична помилка визначення взаємного положення пунктів в плані повинна бути не більшою 0,05 метра.
Вихідними пунктами для побудови геодезичної мережі 3 класу служать пункти астрономо-геодезичної мережі 1 класу і геодезичної мережі 2 класу.
У геодезичній мережі 3 класу за можливістю повинна забезпечуватись видимість (земля-земля) між суміжними пунктами мережі, а в разі її відсутності на пункті закладається два орієнтирних пункти згідно з вимогами цих “Основних положень”.
Під час визначення пунктів геодезичної мережі 3 класу методом полігонометрії прокладаються окремі ходи або системи з вузловими точками, які опираються на пункти більш високого класу.
Якщо відстань між пунктами, що належить до різних ходів, менше 2 км, здійснюється взаємний зв’язок таких ходів.
Основні вимоги до побудови геодезичної мережі 3 класу наведено в таблиці 1.4.
Характеристика сучасних планових мереж згущення
Державних планових геодезичних мереж недостатньо для забезпечення топографічних знімань усіх масштабів. З цією метою державні геодезичні мережі згущують пунктами 4 класу, а в разі необхідності, пунктами 1 і 2 розрядів, які відносяться до мереж згущення. Для їх створення застосовують ті ж відомі методи: тріангуляції, полігонометрії, трилатерації, а також віддавна відомі методи засічок або сучасні методи GPS.
Таблиця 1.4
Основні вимоги до побудови геодезичної мережі 3 класу
Параметри мережі | Методи побудови | |||
GPS | тріан-гуляція | полігоно-метрія | трилатера-ція | |
Периметр полігону, км | 70–90 | |||
Найбільша довжина ходу, км | 30 | |||
Довжина сторони (віддаль між пунктами GPS), км Найбільша Найменша |
10 2 |
8 5 |
8 2 |
8 2 |
Кількість сторін в ході не більше | 6 | |||
Сер. кв. помилка взаємного положення пунктів, м | 0,05 | 0,05 | 0,05 | 0,05 |
Сер. кв. помилка вимірювання кутів не більше, кутові сек. | 1″,5 | 1″,5 | ||
Найбільша нев’язка трикутника, сек. | 6″ | |||
Кутова нев’язка ходу, сек. | 3″ | |||
Відносна помилка вимірювання вихідної сторони (базису) не більше, ms/s | 1:200000 | 1:200000 | ||
Сер. кв. помилка вимірювання сторони не більше, м | 0,04 | 0,04 |
При створенні мереж згущення методом тріангуляції необхідно дотримуватись вимог, поданих в таблиці 1.5.
При створенні мереж згущення методом трилатерації необхідно дотримуватись вимог, поданих в таблиці 1.6.
При створенні мереж згущення методом полігонометрії необхідно дотримуватись вимог, поданих в таблиці 1.7.
При створенні мереж згущення методом GPS необхідно дотримуватись вимог, поданих в таблиці 1.8.
Таблиця 1.5
Основні вимоги до побудови планових мереж згущення методом тріангуляції
Показники | 4 клас | 1 розряд | 2 розряд |
Довжина сторони трикутника, км, не більше | 5,0 | 5,0 | 3,0 |
Мінімально допустима величина кута, кутові градуси: | |||
у суцільній мережі | 20 | 20 | 20 |
сполучного в ланцюжку трикутників | 30 | 30 | 30 |
у вставці | 30 | 30 | 20 |
Кількість трикутників між вихідними сторонами або між вихідним пунктом і вихідною стороною, не більше | 10 | 10 | 10 |
Мінімальна довжина вихідної сторони, км | 2 | 1 | 1 |
Граничне значення середньої квадратичної помилки кута, що обчислена за нев'язкими у трикутниках, кутові секунди | 2 | 5 | 10 |
Гранично допустима нев'язка в трикутнику, кутові секунди | 8 | 20 | 40 |
Відносна помилка вихідної (базисної) сторони, не більше | 1:200000 | 1:50000 | 1:20000 |
Відносна помилка визначення довжини сторони в найбільш слабкому місці, не більше | 1:50000 | 1:20000 | 1:10000 |
Інші реферати на тему «Географія фізична, геологія, геодезія»:
Розробка, формування та ведення індексних кадастрових карт засобами ГІС
Умови формування та розрахунки мінімального стоку річок басейну Дніпра (в межах України)
Господарське освоєння малих річок України та його регіональна специфіка
Основи картографії ґрунтових ресурсів, картографічні основи для картування грунтів
Фізико-географічна характеристика річкових басейнів