Сторінка
1

Планування та організація виконання комплексу топографо-геодезичних робіт при створенні планів в масштабі 1:2000 на Житомирському об’єкті

Зміст

Вступ

Фізико-географічна та економічна характеристика об’єкту.

Вивченість об’єкта в топографо-геодезичному відношенні.

1. Технічна частина

1.1. Вихідні дані до проекту

1.2 Проектування топографічного знімання .

1.2.1. Основні вимоги до топографічного знімання .

1.2.2. Метод топографічного знімання

1.2.3. Розрахунок основних даних для аерофотознімання .

1.2.4. Проект розміщення планових розпізнавальних знаків

1.2.5. Проект розміщення висотних розпізнавальних знаків

2. Підрахунок обсягів робіт. Складання кошторису на комплекс топографо-геодезичних робіт

2.1 Підрахунок обсягів робіт .

2.2 Складання кошторису на обсяг топографо-геодезичних робіт .

3. Планування та організація робіт

3.1 Складання календарного графіка .

3.2 Загальні питання організації робіт на об’єкті .

3.2.1 Організація робіт по створенню планово-висотної

основи та знімальних робіт на об’єкті

3.2.1.1 Підготовчі роботи

3.2.1.2 Польові роботи .

3.2.1.3 Камеральні роботи .

3.2.1.4 Завершувальні роботи .

Висновки

Додатки

Перелік посилань на джерела

Вступ.

Актуальним питання в даному курсовому проекті є планування і організація робіт виконання комплексу топографо - геодезичних робіт при створенні планів в масштабі 1 : 50000 для ведення кадастру на території Житомирської міської ради.

Роботи виконуються на основі технічного завдання виданого Житомирським обласним відділом земельних ресурсів . Виходячи із цілей топографічного знімання, умов технічного завдання та вхідних даних курсовий проект розроблений в такому порядку :

1. Пояснююча записка . В даній частині проведено короткий опис вихідних даних. Розробка технологічної схеми виконання робіт . В даному розділі приведено основні вимоги до топографічного знімання , а також розрахунково – технологічну схему виконання робіт з врахуванням ситуації і рельєфу території , що підлягає зніманню , масштабу і площі об’єкту знімання .Враховуються вище наведені вимоги, мною вибрано комбінований метод знімання . В розділі виконано розрахунок основних даних для АФЗ та запроектовано планово – висотну прив’язку знімків.

2. Підрахунок об’ємів робіт . Складання кошторису та комплекс топографо геодезичних робіт . Розрахунок трудових та грошових затрат виконано по нормативним розцінкам згідно правил і розцінок , які встановлені в діючих нормативних документах . Розрахунки і нормативи трудових затрат розраховуються для виконання робіт на Житомирському об’єкті за допомогою поправочних коефіцієнтів приведені до умов робіт і оплати праці , які діють на час складання проекту .

3. Планування і організація робіт. В цьому розділі приведені строки виконання робіт відповідно календарному плану, а також розроблені питання з організації проведення польових і камеральних робіт. Слід зауважити про те , що велика роль при розв'язуванні завдань топографо-геодезичного виробництва належить технічному проектуванню , від якого залежить успіх виробництва .

Мета даного курсового проекту полягає в тому, щоб закріпити знання і підвищити рівень кваліфікації студентів із предмету “ Організації і управління виробництвом ” , що в подальшій нашій практичній діяльності матиме позитивний вплив на результати виконаних нами робіт . Також даний курсовий проект можна використати як елементарний приклад того , що і як потрібно виконувати при плануванні і організації виконання комплексу топографо – геодезичних робіт при створенні планів в масштабі 1: 2000 для ведення кадастру на необхідних територіях .

Фізико-географічна та економічна характеристика об’єкту.

Житомирська область розташована на правобережжі України, в центральній частині Полісся. На сході вона межує з Київською, на півдні — з Вінницькою, на заході з Хмельницькою та Рівненською областями, а на півночі з Білоруссю. Площа — 29,9 тис кв. км. Населення — 1529,5 тис чоловік. Переважну більшість жителів становлять українці 84,9 %. Крім них, живуть росіяни — 7,0%, поляки — 5,2%, євреї — 1,8%. Середня густота населення — 51,6 чол. на 1 км. кв. Найгустіше заселені південні райони області. Житомирська область характеризується інтенсивними міграційними процесами, що значною мірою вплинули на пропорції між сільським і міським населенням. Швидко зростає міське населення, воно становить 34%. Найбільші міста: Житомир, Бердичів, Коростень, Новоград-Волинський, Коростишів.

Область утворена 22 вересня 1937 року. Вона ділиться на 22 райони. В своєму складі має 9 міст, у тому числі 4 міста обласного підпорядкування, 45 селищ міського типу, 1653 сільських населених пунктів.

Житомирська область розташована в межах двох грунтово-кліматичних зон — зон Полісся ( північна частина області) і Лісостепу ( південна частина). На півночі області підноситься Словечансько - Овруцький кряж, утворений з докембрійських кварцитів. Найвища точка його сягає 316 метрів над рівнем моря. Поверхня Поліської низовини плеската, мало розчленована, в багатьох місцях заболочена. На півдні області в межах Придніпровської височини густо порізана ярами, річковими долинами, які місцями досягають глибини 50-70 метрів.

Область багата на цінні будівельні матеріали (граніти, габро, лабрадорити, кварцити). Видобуток їх здійснюється більш ніж на 50 родовищах. Розробляють Овруцьке родовище кварциту. В районі м. Коростишева, сіл Головного, Турчинки добувають лабрадорити. На Головинському і Порошівському родовищах добувають унікальне за красою і якістю оздоблювальне каміння — пегматити і мармур. Особливо багаті на поклади будівельних матеріалів Коростенський, Новоград-Волинський, Малинський і Овруцький райони. Є значні поклади каолінів, вогнетривких глин, кварцових пісків. На ряді родовищ області добувають самоцвіти — бурштин, гранати, топази, турмалін, гірський кришталь, гідрофон, яшму. З горючих корисних копалин є буре вугілля і торф, з металевих промислового значення мають родовища титанових руд, пегматитів. В області розвідані і експлуатуються джерела мінеральних вод, зокрема радонових та лікувальні грязі.

Клімат області помірно континентальний з вологим літом і м’якою зимою. Пересічна температура січня -5,7С, липня + 18,9С. Абсолютний мінімум -35-40С, абсолютний максимум +35+40С. Період з температурою понад +10С становить 158 днів. Сума активних температур 2390-2520С. Опадів на Півночі області 600мм, на Півдні — 570мм на рік, найбільше їх випадає влітку. Висота снігового покриву 20-30 см. З несприятливих кліматичних явищ спостерігаються бездощові періоди до 60 днів, можливі посухи і суховії, сильні дощі, 1-2 дні (рідше 4-6 днів) з градом. Значної шкоди завдають пізні весняні та ранні осінні заморозки. Взимку можливі і низькі температури протягом 25 днів, ожеледь до 15 днів і більше. Житомирська область належить до вологої помірно теплої агрокліматичної зони. На території області діють 5 метеостанцій (Житомир, Овруч, Коростень, Олевськ, Новоград-Волинський).